У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Пекного С.Д., Нікітіна Ю.I.
розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 25 " березня 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1.
та законного представника ОСОБА_2. на ухвалу апеляційного суду
Одеської області від 22 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1..
Вироком Суворовського районного суду м.Одеса від 22 червня
2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1
громадянка України, не судима,
засуджена за ст.185 ч.5 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено
ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком на 2 роки та зобов'язано її періодично з'являтися в органи
кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну
місця проживання і навчання (роботи)..
Цим вироком засуджені також ОСОБА_3. і ОСОБА_4., судові
рішення відносно яких у касаційному порядку не оскаржені.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1., ОСОБА_3. і ОСОБА_4. на
користь ОСОБА_5. солідарно 63 840 грн..
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22 лютого 2007
року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни та доповнено
резолютивну частину вироку вказівкою про те, що всім засудженим у
справі трьом особам покарання призначено із застосуванням ст.69 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
ОСОБА_1. визнана винною в таємному, за попередньою змовою із
засудженими у справі ОСОБА_3. і ОСОБА_4., викраденні майна
ОСОБА_5., а саме 16 240 доларів США, що становить особливо великий
розмір, із проникненням у житло потерпілого - до квартири
АДРЕСА_1, наприкінці квітня 2004 року за обставин, що викладені у
вироку.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1. та її законний
представник ОСОБА_2. просять змінити ухвалу апеляційного суду
стосовно ОСОБА_1. та виправдати її за відсутністю складу злочину,
передбаченого ч.5 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. При цьому
скаржники посилаються на непричетність ОСОБА_1. до даного злочину,
про відсутність достовірних доказів винуватості засудженої, про
упередженість слідства і суду, про викривлення показань у
протоколах слідства та судового засідання, неправильне визначення
солідарного порядку відшкодування заподіяних потерпілому збитків,
несправедливе застосування до ОСОБА_1. положень ст.76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. Також скаржники посилаються на порушення права
неповнолітньої ОСОБА_1. на захист, неповноту й однобічність
слідства.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга задоволенню не підлягає.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні злочину,
передбаченого ч.5 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, грунтується на
сукупності зібраних у справі доказів, яким суд дав ретельну
оцінку. Згідно зі ст.398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, обвинувальний
вирок, що набрав законної сили, не підлягає перевірці на предмет
відповідності висновків суду щодо фактичних обставин справи та
повноти і всебічності слідства.
Зауваження на протокол судового засідання суду першої
інстанції були подані з пропущенням установленого строку, тому
залишені без розгляду постановою місцевого суду від 9 січня 2007
року, яка, згідно з чинним кримінально-процесуальним законом,
оскарженню не підлягає.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, в
тому числі порушень права на захист неповнолітньої ОСОБА_1., які б
вимагали скасування вироку в касаційному порядку, колегія суддів
не вбачає.
Покладення передбачених у ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
обов'язків на засуджену особу, яку звільнено від відбування
покарання з випробуванням, є правом суду, який постановляє вирок.
Порушення положень ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при застосуванні
їх до ОСОБА_1. судом не допущено.
Колегія суддів не знаходить передбачених законом підстав для
внесення даної справи у касаційний розгляд із метою скасування
ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1. із мотивів, наведених у
касаційній скарзі засудженої та її законного представника.
Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
у х в а л и л а :
відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1.
та її законного представника ОСОБА_2..
судді:
Синявський О.Г. Пекний С.Д. Нікітін Ю.I.