5-1238км08 Про розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 березня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2007 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 02 липня 2007 року.

Цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1народження,

громадянин України, такий, що

відповідно до ст. 55 КК України (в редакції 1960 (2001-05) року)

судимості не мав,

засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14) на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Також даним вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не було оскаржено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1778 грн. на відшкодування матеріальної і 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 02 липня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1засуджено за те, що 20 грудня 2005 року приблизно о 22-ій год. на перехресті вулиць Павлова і Орджонікідзе в м. Маріуполі Донецької області він за попередньою змовою з ОСОБА_2 В. вчинили розбійний напад на ОСОБА_3, поєднаний із насильством, небезпечним для його життя та здоров'я, під час якого заволоділи майном потерпілого на загальну суму 3138 грн., заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, справу закрити за недоведеністю його участі у вчиненні інкримінованого злочину. Вказує на те, що розбою не вчиняв. Стверджує, що досудове і судове слідство проведені з порушенням кримінально-процесуального закону із застосуванням до нього при розслідуванні справи незаконних методів та порушенням його права на захист.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1у розбої, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1про недоведеність його участі у вчиненні розбою є безпідставними, оскільки спростовуються такими доказами.

Iз показань як підозрюваних ОСОБА_1і ОСОБА_2 вбачається, що 20 грудня 2005 року з метою пограбування вони напали на ОСОБА_3 і завдали йому удари руками і ногами в тулуб, повалили на асфальт. При вчиненні розбою ОСОБА_1 зняв з потерпілого куртку, одягши її на себе, та золоту каблучку, інші речі забрав ОСОБА_2 Після цього поблизу будинку на бульварі 50-річчя Жовтня вони продали викрадені в ОСОБА_3 мобільний телефон, золоту каблучку, а наступного дня продали на ринку золотий ланцюжок.

При проведенні відтворення обстановки та обставин події в присутності понятих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розповіли про розбійний напад ними на ОСОБА_3 та на місці показали про обставини вчинення даного злочину.

Про добровільність дачі показань ОСОБА_1 і ОСОБА_2 В. при проведенні даної слідчої дії підтвердили в суді свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які брали участь у цій слідчій дії як поняті.

Суд з достатньою повнотою перевіряв показання ОСОБА_2 і ОСОБА_1про те, що останній не брав участі у розбої та реалізації речей потерпілого.

Зазначені показання засуджених суд з огляду на те, що вони матеріалами справи не підтверджуються, обгрунтовано визнав безпідставними і такими, що були спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за скоєне.

Такий висновок суду грунтується на показаннях потерпілого ОСОБА_3, який упродовж досудового слідства і судового розгляду стверджував, що на нього був вчинений розбійний напад двома особами, показаннях на досудовому слідстві свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про обставини придбання ними у ОСОБА_1і ОСОБА_2 мобільного телефону та золотої каблучки, які належали потерпілому і були викрадені в нього при розбійному нападі, а також узгоджується з даними висновку комісійної судово-медичної експертизи про механізм, локалізацію та тяжкість виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1про застосування до нього незаконних методів досудового слідства є безпідставними. Аналогічні доводи перевірялись прокурором і судом. За результатами перевірки наведені факти не підтвердились і постановою прокурора від 13.04.2006 року в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, перевірив викладені в ній доводи, які за змістом є аналогічними доводам його касаційної скарги, та з наведенням відповідних мотивів визнав їх безпідставними, а вирок - законним і обгрунтованим.

Дії ОСОБА_1за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно.

Обираючи ОСОБА_1 покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України (2341-14) і врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, а також конкретні обставини справи.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не виявлено.

Як вбачається з матеріалів справи, при затриманні ОСОБА_1, на допитах як підозрюваного і обвинуваченого йому роз'яснювались його процесуальні права, в тому числі й право мати захисника. Цим правом він відмовився скористатись і заявив про здійснення захисту самостійно, зауваживши, що це не пов'язано з його матеріальним становищем (т. 1, а.с. 43-44, 80-81, 104-105).

За таких обставин, відмова ОСОБА_1від захисника була прийнята в порядку та на підставі, передбаченому кримінально-процесуальним законом. У подальшому на досудовому слідстві та в суді захист прав і законних інтересів ОСОБА_1здійснювали захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_9

Отже, доводи засудженого ОСОБА_1про порушення його права на захист є необгрунтованими.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.