У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Кузьменко О.Т., Скотаря А.М.
за участю прокурора засудженого
Глибченко Т.Г. ОСОБА_1.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 березня 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на вирок апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 липня
2007 року.
Цим вироком засуджено
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця м. Пермь Російської
Федерації, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, судимості не
має,
за ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 13 років
позбавлення волі, ч. 2 ст. 15, ч. 2 п. 13 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 11 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено 15 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь потерпілих
ОСОБА_2. та ОСОБА_3 у рахунок завданої моральної шкоди відповідно
200000 грн. та 50000 грн.
ОСОБА_1. визнаний винним у вчиненні умисних злочинів при
таких обставинах.
Приблизно о 9 годині 23 березня 2007 року заступник
генерального директора ВАТ "Меблі" ОСОБА_3 у м. Євпаторія
ознайомила директора філії № 11 цього товариства ОСОБА_1. із
наказом генерального директора ВАТ ОСОБА_4 про переведення його на
посаду головного інженера ВАТ "Меблі", із чим ОСОБА_1. не
погодився. Домовившись по телефону про зустріч із ОСОБА_4.,
ОСОБА_1. у цей же день приблизно о 13 годині 30 хвилин зустрівся з
останнім у кімнаті відпочинку в приміщенні адміністративної
споруди ВАТ "Меблі", розташованому в м. Сімферополь, вул.
Грибоєдова, 39, де на грунті виниклих до нього неприязних
стосунків у зв'язку з відмовою скасувати наказ, із метою умисного
убивства ножем, який узяв із полиці кухонної шафи, завдав ОСОБА_4.
численні удари в груди, живіт, шию, спричинивши проникаючі
колото-різані рани з пошкодженням лівої сонної артерії, правої
легені, що ускладнились недокрів'ям внутрішніх органів, внаслідок
чого він на місці події помер.
Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_4 ОСОБА_1., побачивши
заступника генерального директора ВАТ "Меблі" ОСОБА_3, яка
напередодні ознайомила його з наказом про переведення, на грунті
неприязних стосунків вирішив убити і її. З метою реалізації свого
умислу він наздогнав ОСОБА_3 у внутрішньому дворі ВАТ і став
завдавати їй ножем удари в область живота. Однак свій умисел на
позбавлення її життя ОСОБА_1. не довів до кінця з причин, що не
залежали від його волі, так як ОСОБА_3 вчинила активний опір і
закривала своє тіло пакетом, у якому знаходилась папка з
документами у твердій картонній обкладинці, а потім, скориставшись
втручанням ОСОБА_5., утекла з двору.
За змістом касаційної скарги та доповнення до неї ОСОБА_1.
посилається на необгрунтованість засудження за ч. 2 ст. 15, ч. 2
п. 13 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з огляду на те, що дій,
направлених на позбавлення життя ОСОБА_3, він не вчиняв і ударів
їй не завдавав; стверджує, що судове слідство по справі проведено
необ'єктивно, а міра покарання призначена надто сувора без
врахування його явки з повинною, визнання вини в умисному вбивстві
ОСОБА_4, його бездоганного минулого, віку, стану здоров'я,
належної оцінки інших характеризуючи його даних і просить
пом'якшити призначене покарання.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав
касаційну скаргу, прокурора, яка вважала вирок законним та
обгрунтованим, вивчивши матеріали справи, доводи касаційної
скарги, заперечення на неї прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, колегія суддів уважає, що вона
підлягає частковому задоволенню.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні умисного
вбивства ОСОБА_4 та замаху на умисне вбивство ОСОБА_3 відповідає
фактичним обставинам справи і підтверджується наявними в
матеріалах справи доказами, які судом усебічно й повно досліджені
та правильно оцінені.
Засуджений під час досудового слідства та розгляду справи в
суді визнав і не оспорює в касаційній скарзі, що, будучи
незадоволеним діями генерального директора ВАТ "Меблі" ОСОБА_4,
який своїм наказом перевів його з посади директора філії на посаду
головного інженера ВАТ, під час сварки з ним 23 березня 2007 року
в приміщенні кімнати відпочинку адміністративної споруди
товариства, після того як останній, виражаючись нецензурними
словами, відмовився скасувати наказ про його переведення, що він
сприйняв як образу та приниження, взяв з кухонної шафи ніж та,
маючи умисел на позбавлення його життя, завдав ним ОСОБА_4. удари
в різні частини тіла, в тому числі і у спину після того, як
потерпілий відчинив двері кімнати та вийшов в коридор.
Винність ОСОБА_1. в умисному вбивстві ОСОБА_4 з наведених у
вироку мотивів підтверджується також показаннями потерпілої
ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9.,
співробітників ВАТ "Меблі", із яких убачається, що ОСОБА_1.,
будучи незадоволений виданим генеральним директором ВАТ ОСОБА_4.
наказом про його переведення на іншу посаду, приїхав у ВАТ,
закрився з ОСОБА_4. у кімнаті відпочинку, де між ними відбувалась
сварка, а потім із кімнати вийшов закривавлений із пораненнями
тіла ОСОБА_4., а за ним засуджений з ножем у руці. В коридорі
останній завдав ОСОБА_4. ще один удар ножем, після чого вийшов у
двір.
Відповідно з висновком судово-медичної експертизи на тілі
загиблого виявлено 14 колото-різаних проникаючих та непроникаючих
поранень тулуба, черевної порожнини, шиї, лівої плевральної
порожнини, правої легені, подряпини грудної клітки зліва. Смерть
ОСОБА_4 настала від проникаючих колото-різаних поранень із
пошкодженням лівої сонної артерії, правої легені, що ускладнилось
гострим недокрів'ям внутрішніх органів.
Доведена винність ОСОБА_1. і у вчиненні замаху на умисне
вбивство ОСОБА_3
Так, потерпіла ОСОБА_3 засвідчила, що після того, як
засуджений, вийшовши з кімнати відпочинку з ножем у руці, побачив
її, він сказав, що тепер настала її черга померти. Злякавшись
таких слів ОСОБА_1., вона вибігла у двір, де він наздогнав її та,
утримуючи одною рукою за плечі, іншою, в якій був ніж, став
завдавати удари, спрямовані їй в область живота. Усього він завдав
шість ударів. Вона ухилялась від ударів та прикривалась сумкою й
пакетом із документами у папці у твердій картонній обкладинці, що
знаходились у неї у руках. Коли до них підбігла комірник ОСОБА_5 і
стала відштовхувати від неї засудженого, вона змогла втекти в
приміщення складу.
Суд обгрунтовано визнав показання потерпілої достовірними,
оскільки вони підтверджуються іншими доказами по справі.
Зокрема, свідок ОСОБА_5пояснила, що, почувши крик ОСОБА_3 про
допомогу, вона вибігла у двір і побачила, що ОСОБА_1., утримуючи
ОСОБА_3 лівою рукою, правою наносив їй ножем удари в нижню частину
живота, від яких остання прикривалась сумкою та пакетом. При цьому
він кричав, що ОСОБА_3 винна в тому, що трапилось. Вона, свідок,
відштовхнула засудженого від потерпілої, чим остання скористалась
та втекла.
Свідок ОСОБА_10. підтвердив, що був очевидцем того, як
ОСОБА_3 пакетом, який тримала перед собою, захищалась від ударів
ножем, які їй завдавав ОСОБА_1.
При огляді місця події у приміщенні складу ВАТ "Меблі"
вилучено поліетиленовий пакет із плямами бурого кольору та
пошкодженнями в нижній частині, схожими на порізи, в якому
знаходилась папка з документами, що також мала пошкодження.
За висновками судової медико-криміналістичної експертизи
виявлені на пакеті та папці пошкодження характерні для різаних
пошкоджень і утворились в результаті не менше двох травмуючих
впливів предмета з вираженою ріжучою кромкою, не виключено,
клинком ножа, вилученим із місця події.
Сам засуджений при допитах підозрюваним 24 березня 2007 року
та при проведенні відтворення обстановки й обставин події 28
березня 2007 року також визнав, що намагався ударити двічі ножем
ОСОБА_3 за її причетність до виконання наказу ОСОБА_4 про
переведення його з посади директора філії № 11 ВАТ "Меблі" на
посаду головного інженера цього товариства. Від ударів ніж
зігнувся.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_11. пояснила, що
наявність на пакеті та папці різаних, а також проникаючого
пошкоджень повністю виключає можливість їх утворення у випадку,
коли б потерпіла розмахувала пакетом перед предметом із ріжучою
кромкою.
Наведеними доказами підтверджується факт нанесення ОСОБА_1.
цілеспрямованих ударів ножем ОСОБА_3 і спростовується твердження
засудженого в судовому засіданні та у касаційній скарзі про те, що
ударів ножем він не наносив, а пакет із папкою були пошкоджені
внаслідок того, що потерпіла розмахувала ними перед його рукою, в
якій він тримав ніж.
Конкретний характер дій засудженого, кількість, сила та
направленість ударів, знаряддя злочину свідчать про те, що
ОСОБА_1., завдаючи потерпілим удари ножем у життєво важливі
частини тіла, мав умисел на її вбивство, однак свій намір
позбавити життя ОСОБА_3 не зміг довести до кінця з причин, що не
залежали від його волі, внаслідок активного опору потерпілої, а
також перешкоджанню його діям сторонньої особи.
Злочинні дії засудженого, який на грунті неприязних стосунків
учинив умисне вбивство ОСОБА_4, після чого замах на умисне
вбивство ОСОБА_3, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
та ч. 2 ст. 15, ч. 2 п. 13 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Як убачається з вироку, суд при призначенні покарання за
вчинені засудженим злочини відповідно до ст. 65 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
врахував ступінь їх тяжкості, дані про його особу,
обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які він
посилається у касаційній скарзі.
Підстави для пом'якшення покарання, призначеного ОСОБА_1 за
кожний злочин, відсутні.
Разом із тим, враховуючи дані про особу засудженого, який за
матеріалами справи до вчинення злочинів характеризувався
позитивно, вперше притягається до кримінальної відповідальності,
раніше ганебних учинків не скоював, має бойову нагороду, колегія
суддів приходить до висновку, що він може бути виправлений у більш
короткий строк, ніж визначено судом при призначенні йому
остаточного покарання за сукупністю злочинів, а тому вважає за
необхідне замість принципу часткового складання покарань
застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш
суворим, у зв'язку з чим його касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 395, 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26
липня 2007 року щодо нього змінити. Замість застосованого при
призначенні ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів відповідно до
ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
принципу часткового складання
покарань застосувати принцип поглинення менш суворого покарання
більш суворим і остаточно до відбуття визначити 13 років
позбавлення волі.
В решті цей вирок залишити без змін.
Судді:
КОНОВАЛОВ В.М. КУЗЬМЕНКО О.Т. СКОТАРЬ А.М.