У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.I.,
суддів
Лавренюка М.Ю., Жука В.Г.,
прокурора
Сорокіної С.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 березня 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника
засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2. на вирок Чаплинського
районного суду Херсонської області від 19 квітня 2007 року та
ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 21 серпня 2007
року.
Вироком суду
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі, а на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки 6
місяців позбавлення волі.
Цим вироком засуджено також ОСОБА_3. та ОСОБА_4, вирок щодо
яких у касаційному у порядку не оскаржено, і не внесено
касаційного подання.
Як визнав встановленим суд, 19 липня 2006 року близько 2 год.
15 хв. ОСОБА_1,ОСОБА_3 і ОСОБА_4 біля магазину "Перлина", що по
вул. Леніна в с. Чаплинка Херсонської області, перебуваючи у стані
алкогольного сп'яніння, вирішили заволодіти мобільним телефоном
ОСОБА_5., котрий проходив біля них. Наздогнавши потерпілого, збили
його з ніг, і застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для
життя і здоров'я, вимагали передачі мобільного телефону. Коли
потерпілий попросив не бити його і передав телефон, телефон було
вибито з його рук і той впав у траву.ОСОБА_3 і ОСОБА_4 почали
шукати телефон, після чого усі втрьох, наносячи удари руками і
ногами по голові і тулубу потерпілого, вимагали назвати номер
телефону, щоб виявити його місце знаходження. При цьому, ОСОБА_1,
не узгоджуючи свої дії зОСОБА_3 і ОСОБА_4, котрі шукали в траві
телефон, притиснувши до боку потерпілого запальничку і видаючи її
за ножа, погрожував застосуванням ножа, вимагаючи передати йому
гроші. Потім ОСОБА_1 відпустив ОСОБА_5, котрий побіг додому, а
його телефон було знайдено та передано ОСОБА_1. Своїми діями
ОСОБА_1,ОСОБА_3 і ОСОБА_4 спричинили ОСОБА_5. легкі тілесні
ушкодження, а також спричинили матеріальні збитки, що складаються
з пошкодженого одягу на суму 300 грн. та вартості мобільного
телефону із СIМ-карткою на загальну суму 750 грн.
У касаційній скарзі захисник засудженого посилається на
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,
вказуючи на те, що у справі немає доказів того, що ОСОБА_1
погрожував потерпілому ножем. Заначає, що ОСОБА_1 органами
досудового слідства обвинувачувався у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Вказане
обвинувачення було під час судового слідства перекваліфіковано на
ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і ч. 1 ст. 187 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, однак після пред'явлення нового обвинувачення
засудженого не було допитано по новому обвинуваченню, чим порушено
його права. Захисник вказує також на надмірно суворе покарання,
призначене засудженому ОСОБА_1 без урахування пом'якшуючих
обставин, зокрема, того, що ОСОБА_1 розкаявся у вчиненому, злочин
вчинив вперше, має позитивні характеристики, стан здоров'я його
матері, яка хворіє на тяжку хворобу, а тому просить, враховуючи
зазначені обставини, та те, що щодо інших засуджених у цій справі
вирок змінено у частині призначеного покарання та звільнено їх від
відбування покарання з випробуванням, призначити ОСОБА_1
покарання, що не пов'язане із позбавленням волі.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення
касаційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
вона підлягає частковому задоволенню.
Як видно з вироку суду, висновок суду про доведеність вини
засудженого ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого
ОСОБА_5. з погрозою застосувати насильство, яке є небезпечним для
життя та здоров'я, підтверджений сукупністю зібраних у справі
доказів, які правильно оцінені та обгрунтовано покладені судом в
основу вироку. Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_5., котрий
як на досудовому слідстві так і в суді послідовно вказував на
ОСОБА_1, котрий, погрожуючи застосуванням ножа, вимагав передати
йому гроші, при цьому потерпілий сприймав ці погрози як реальні.
При зміні ОСОБА_1. обвинувачення судом було виконано вимоги
ст. 277 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, підсудному було роз'яснено, що
той буде захищатися від нового обвинувачення, після чого
відкладено розгляд справи на три доби для надання підсудному і
його захиснику можливості підготуватися проти нового
обвинувачення.
Разом із тим, суд правильно встановивши фактичні обставини
справи, зайво кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1,ОСОБА_3, та
ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою відкрито заволоділи
мобільним телефоном ОСОБА_5. ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні
дії, не узгоджуючи їх зОСОБА_3 та ОСОБА_4, почав погрожувати
потерпілому застосуванням ножа, вимагаючи гроші, тобто, його дії
по вчиненню грабежу переросли в розбій.
Отже, враховуючи фактичні обставини, встановлені судом, дії
ОСОБА_1 охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 187 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, і кваліфікації за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не потребують.
З урахуванням цього судові рішення щодо ОСОБА_1 слід змінити,
виключити з них кваліфікацію дій засудженого за ч. 2 ст. 186 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
і призначення йому покарання за цим законом та
за сукупністю злочинів.
Призначене засудженому ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 187 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним
злочину та його особі, є справедливим, необхідним і достатнім для
виправлення засудженого. Вважати це покарання суворим немає
підстав.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката
ОСОБА_2. задовольнити частково.
Вирок Чаплинського районного суду Херсонської області від 19
квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області
від 21 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити з вироку
кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як
зайву і призначення за цим законом покарання.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 187 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі.
В решті вирок та ухвалу залишити без зміни.
судді:
Редька А.I. Лавренюк М.Ю. Жук В.Г.