У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
     головуючого
 
     Коновалова В.М.,
 
     суддів за участю прокурора та засуджених
     Скотаря А.М.,  Кузьменко  О.Т.,  Брянцева  В.Л.,  ОСОБА_1.  і
ОСОБА_2.,
 
     розглянула в судовому засіданні в  м.Києві  20  березня  2008
року  кримінальну  справу  за  касаційними   скаргами   засуджених
ОСОБА_1.  і  ОСОБА_2.  на  вирок  апеляційного  суду  Житомирської
області від 30 листопада 2007 року.
 
     Даним вироком засуджено:
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1,
 
     в силу ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         не судимого,
 
     - за ч.2 п.п.4,7,12 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 13 років
позбавлення волі.
 
     ОСОБА_2,
 
     IНФОРМАЦIЯ_2,
 
     раніше не судиму,
 
     - за ч.2 п.п.4,7,12 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 10 років
позбавлення волі.
 
     ОСОБА_3,
 
     IНФОРМАЦIЯ_3
 
     раніше не судимого,
 
     - за ч.2 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки  позбавлення
волі;
 
     - за ч.1 ст.396 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  2  роки  обмеження
волі, а на підставі ст.70 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів остаточно на 3 роки позбавлення волі.
 
     На підставі ст.1 п."ж"  Закону  України  "Про  амністію"  від
19.04.2007 року ( 955-16 ) (955-16)
          ОСОБА_3.  звільнено  від  призначеного
покарання.
 
     Згідно з вироком ОСОБА_1., ОСОБА_2., а також  ОСОБА_3.,  який
вирок у касаційному порядку не оскаржив і щодо  якого  не  внесено
касаційне подання, засуджено  за  вчинення  злочину  за  наступних
обставин.
 
     Так, ОСОБА_1. та його співмешканка ОСОБА_2.  29  грудня  2006
року на протязі дня вживали алкогольні напої і  близько  17  год.,
під час того, як йшли додому до ОСОБА_2., зустріли ОСОБА_4.,  який
зауважив що остання знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. На
це зауваження  засуджена  образилась  та  повідомила  ОСОБА_1.  що
начебто в минулому потерпілий згвалтував її матір.  Використовуючи
цей  малозначний  привід  ОСОБА_2.  запропонувала  ОСОБА_1.  вбити
ОСОБА_4. з хуліганських мотивів та з особливою жорстокістю, на  що
останній погодився  і  таким  чином  вони  вступили  між  собою  у
попередню  змову,  спрямовану  на  протиправне  позбавлення  життя
ОСОБА_4.  Далі  засуджені  шляхом  обману,  під  приводом  надання
допомоги  батьку  засудженої,  який   теж   знаходився   в   стані
алкогольного сп'яніння,  змусили  потерпілого  зайти  на  подвір'я
ОСОБА_2в с.Тхорин Овруцького району Житомирської області  з  метою
подальшого його вбивства.
 
     Грубо  порушуючи  громадський  порядок,  що  супроводжувалось
особливою зухвалістю, вираженою в заподіянні  тілесних  ушкоджень,
та винятковим цинізмом, в присутності сторонніх осіб, з  особливою
жорстокістю, усвідомлюючи, що від таких дій  ОСОБА_4.  відчуватиме
особливий біль та страждання, протягом години наносили потерпілому
зі значною силою численні удари руками й ногами  в  різні  частини
тіла, у тому числі  в  життєво-важливі  органи  -  голову,  грудну
клітку та черевну порожнину. А саме, ОСОБА_1. наніс біля  двадцяти
ударів руками й  ногами,  а  ОСОБА_2.  три  удари  ногою  в  живіт
лежачому на землі ОСОБА_4., зняли з нього  одяг  і  незважаючи  на
низьку зимову температуру обливали водою.
 
     Від таких сумісних дій  засуджених  смерть  ОСОБА_4.  настала
внаслідок травматичного шоку.
 
     З метою приховування слідів злочину ОСОБА_1. і  ОСОБА_2.,  за
допомогою ОСОБА_3., перенесли труп потерпілого до рівчака,  де  31
грудня 2006 року закопали.
 
     У касаційних скаргах:
 
     засуджений ОСОБА_1. зазначає, що досудове слідство  проведено
неповно і однобічно, із застосуванням  недозволених  методів  його
ведення та  іншими  порушеннями  вимог  кримінально-процесуального
закону, а  висновки  суду  не  відповідають  фактичним  обставинам
справи. Його і  ОСОБА_2.  примусили  підписувати  вже  виготовлені
протоколи допитів без участі  захисника,  чим  порушили  право  на
захист. Не заперечує, що бив ОСОБА_4.,  але  не  вбивав,  оскільки
після  нього  потерпілого  бив  ОСОБА_3.  і  саме   після   ударів
останнього настала його  смерть.  ОСОБА_2.  участі  у  побитті  не
брала,  оскільки  знаходилась  в   стані   сильного   алкогольного
сп'яніння.  Вважає,  що  засуджений  ОСОБА_3.,  а   також   свідки
ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8. та ОСОБА_9. обмовили їх. За
змістом скарги ОСОБА_1. просить скасувати вирок і направити справу
на додаткове розслідування. Також зауважує,  що  після  закінчення
досудового слідства його не ознаймили з  матеріалами  кримінальної
справи.
 
     В доповненнях до касаційної скарги, які за  змістом  фактично
аналогічні доводам касаційної скарги, ОСОБА_1. просить  пом"якшити
йому і ОСОБА_2. покарання;
 
     засуджена  ОСОБА_2.  твердить,  що  зговору  з  ОСОБА_1.   на
вбивство ОСОБА_4. не було і ударів потерпілому  у  життєво-важливі
органи вона нанести не  могла,  оскільки  була  в  стані  сильного
алкогольного сп'яніння. За змістом скарги засуджена  просить  дати
правильну  юридичну  оцінку  її  діям   і   з   урахуванням   всіх
пом'якшуючих обставин призначити справедливе покарання.
 
     Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_1.  і  ОСОБА_2.,  які
підтримали свої касаційні скарги, думку  прокурора  про  залишення
вироку без зміни,  перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши
доводи касаційних скарг, колегія суддів не знаходить  підстав  для
їх задоволення.
 
     Незважаючи на зміну  своїх  показань  в  судовому  засіданні,
винуватість ОСОБА_1. і ОСОБА_2. у вчиненні  злочину  за  обставин,
викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів,  зібраних
у справі та перевірених судом.
 
     Засуджений  ОСОБА_1.   будучи   неодноразово   допитаний   на
досудовому слідстві визнав, що 29 грудня 2006 року  знаходячись  в
стані алкогольного сп'яніння разом із своєю співмешканкою ОСОБА_2.
шляхом обману заманили на своє подвір'я і  побили  ОСОБА_4.,  який
зауважив що ОСОБА_2. знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, а
також за проханням останньої, так як вона своїм  нагадуванням  про
дії в минулому відносно її матері, спонукала його помститись за це
потерпілому, якого він до вбивства не знав. ОСОБА_3., не розуміючи
їхніх намірів, теж декілька разів вдарив ОСОБА_4.
 
     Засуджена ОСОБА_2. на досудовому слідстві свідчила, що дійсно
образилась на слова ОСОБА_4. що  вона  знаходиться  у  нетверезому
стані і нагадала ОСОБА_1. що потерпілий колись  приймав  участь  у
побитті і згвалтуванні її матері.  Не  заперечувала,  що  декілька
разів нанесла ногою удари у живіт  ОСОБА_4.,  роздягнула  його,  а
потім принесла і вилила ведро води на голову змити кров.
 
     Засуджений ОСОБА_3. на досудовому слідстві і в суді  показав,
що біля хвіртки  господарства  ОСОБА_2ОСОБА_1.  нічого  не  кажучи
наніс ОСОБА_4. удар рукою в обличчя, від  чого  останній  впав  на
землю. Не розібравшись в ситуації, він теж вдарив потерпілого  два
рази кулаком в груди та два рази ногою по його ногах. Після  цього
ОСОБА_1. став наносити лежачому на землі ОСОБА_4. удари по  голові
і тулубу, а ОСОБА_2. кричала "дайте йому, він насильник,  знущався
з моєї матері". Він попросив припинити бійку і  пішов  в  будинок.
Через 20 хвилин повернувшись на подвір'я,  побачив  що  потерпілий
був зовсім роздягнутий і засуджена пояснила, що роздягли вони його
в зв'язку з тим, що він колись роздяг і побив її матір. Вони вдвох
з  ОСОБА_1.  одягли  ОСОБА_4.,   але   ОСОБА_1.   продовжив   бити
потерпілого, при цьому ОСОБА_2. казала "це все тобі за мою матір".
Через деякий час  в  будинок  зайшли  засуджені  і  повідомили  що
ОСОБА_4. помер.
 
     Наведені показання ОСОБА_3. суд визнав достовірними і такими,
що відповідають дійсності, оскільки  вони  узгоджуються  з  іншими
зібраними у справі доказами в їх  сукупності,  яким  дано  належну
оцінку.
 
     Так, свідок ОСОБА_10. ствердила, що чула в той вечір у  дворі
ОСОБА_2нецензурну лайку, глухі удари ногами,  збуджений  за  тоном
крик ОСОБА_2.  і  з  уривків  слів  зрозуміла  що  б'ють  ОСОБА_4.
Зробивши зауваження у відповідь  почула  образи,  які  викрикувала
ОСОБА_2.  Звернула  увагу,  що  засуджена  була  дуже  активною  і
розлюченою, своєю поведінкою задавала агресивний настрій, чула, як
вона кричала "добивайте його, а то він нас заложить міліції".
 
     Неповнолітні свідки  ОСОБА_8.  і  ОСОБА_7.  підтвердили  факт
побиття ОСОБА_1. і ОСОБА_2. потерпілого ногами по тулубу і голові.
Також декілька ударів наніс ОСОБА_3. Після їх уходу  і  повернення
разом із ОСОБА_9., на подвір'ї вони побачили ОСОБА_1. і  ОСОБА_2.,
які стояли біля лежачого на  землі  роздягнутого  ОСОБА_4.,  поруч
порожнє пусте відро і зрозуміли, що  потерпілого  обливали  водою.
ОСОБА_2. їх попередила що в разі розголошення  побаченого  з  ними
станеться таке саме.
 
     Доводи  ОСОБА_1.  і  ОСОБА_2.  у  касаційних   скаргах   щодо
непричетності останньої до вбивства ОСОБА_4. і участі  ОСОБА_3.  у
вчиненні цього злочину спростовуються постановою старшого слідчого
Овруцької міжрайонної прокуратури від  21  лютого  2007  року  про
відмову в порушенні кримінальної  справи  відносно  останнього  за
ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за відсутністю в  його  діях  складу
злочину, а також наведеними вище показаннями неповнолітніх свідків
і вважати що вони, а також ОСОБА_3., обмовили ОСОБА_1. і ОСОБА_2.,
у колегії суддів немає підстав.
 
     Крім того, сама ОСОБА_2.  під  час  проведення  обстановки  і
обставин  події  за  участю  захисника  підтвердила,  що   нанесла
лежачому на землі ОСОБА_4. три удари ногою в область живота.
 
     Даними судово-медичної експертизи  підтверджуються  показання
ОСОБА_2. під час проведення зазначеної  слідчої  дії  про  те,  що
тілесні  ушкодження  у  вигляді   розриву-розмізження   селезінки,
гемоперитоніум, виявлені на трупі потерпілого, могли утворитися за
обставин, вказаних засудженою,  тобто  при  нанесенні  нею  ударів
ногою в живіт ОСОБА_4.
 
     Також із даних додаткової судово-медичної  експертизи  видно,
що  тяжкі  тілесні  ушкодження,   заподіяні   потерпілому,   могли
утворитися  при  обставинах,  вказаних   в   процесі   відтворення
обставновки  і  обставин  події  за  участю  ОСОБА_1.,  тобто  при
численних ударах руками й ногами  по  обличчю  та  грудної  клітки
ОСОБА_4.
 
     Враховуючи  кількість,  локалізацію   та   ступінь   тяжкості
тілесних ушкоджень, виявлених на трупі  ОСОБА_4.,  судово-медичний
експерт зазначив, що під час їх заподіяння  при  житті  потерпілий
відчував особливий біль.
 
     Як видно із матеріалів справи, на  досудовому  слідстві  і  в
судовому  засіданні  досліджено  всі  обставини,  які  могли  мати
значення  для  правильного  вирішення   справи;   порушень   вимог
кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування  вироку,
у тому  числі  й  тих,  які  б  були  пов'язані  із  застосуванням
недозволених методів ведення  слідства  або  із  порушенням  права
ОСОБА_1. і ОСОБА_2. на захист,  перевіркою  матеріалів  справи  не
виявлено.
 
     Посилання ОСОБА_1. у касаційній скарзі  на  те,  що  його  не
ознайомили з  матеріалами  кримінальної  справи  після  закінчення
досудового  слідства,   спростовуються   протоколом   пред'явлення
обвинуваченому матеріалів справи де він власноручно  зазначив,  що
ознайомився зі справою в повному обсязі, заяв та клопотань не  мав
(т.2 а.с.207).
 
     За встановленими судом  фактичними  обставинами  справи,  дії
ОСОБА_1.  і  ОСОБА_2.  за  п.п.4,7,12  ч.2   ст.115   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         кваліфіковано правильно як умисне вбивство ОСОБА_4. за
попередньою  змовою  між  собою,  з  хуліганських  мотивів  та   з
особливою жорстокістю.
 
     Що стосується покарання, то  воно  призначено  відповідно  до
вимог ст.65 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          з  урахуванням  характеру  і
ступеня  суспільної  небезпечності  вчиненого,  даних  про   особу
ОСОБА_1.  і  ОСОБА_2.,  які  характеризуються  посередньо,   мають
посвідчення   постраждалих   від   Чонобильської   катастрофи,   в
останньому слові розкаялись і просили суворо їх не карати  і  таке
покарання  є  необхідним  і   достатнім   для   виправлення   обох
засуджених.
 
     З  урахуванням  наведеного,  керуючись  ст.ст.395,  396   КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                         у х в а л и л а:
 
     касаційні скарги засуджених ОСОБА_1  та  ОСОБА_2залишити  без
задоволення, а вирок апеляційного суду Житомирської області від 30
листопада 2007 року щодо них - без зміни.
 
     <          span           lang=UK           style='font-sіze:
14.0pt;mso-bіdі-font-famіly:"Tіmes            New            Roman
CYR";mso-ansі-language:UK'>
 
                              Судді:
 
            Коновалов В.М. Скотарь А.М. Кузьменко О.Т.