У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у
кримінальних справах у складі:
Головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Гошовської Т.В., Мороза М.А.,
за участю прокурора
Колесниченка О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 20 березня 2008
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи на вирок Сімферопольського районного
суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
Зазначеним вироком:
ОСОБА_1, 1956 року народження, раніше несудима,-
виправдана за ст. 233 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у зв'язку з
відсутністю в її діях складу злочину.
Органами досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачувалась у
тому, що у травні 2002 року незаконно приватизувала одноквартирний
будинок АДРЕСА_1. При цьому вона достовірно знала, що це
приміщення "Кордон-Перевал", яке входить в майновий комплекс
Сімферопольського лісомисливського господарства і є його
невід'ємною частиною, призначене для обслуговування лісового
господарства та розміщення охорони, в силу чого приватизації не
підлягає.
При цьому Фічаркіна використала завідомо підроблений
документ - "Свідоцтво про право власності на житло" від 8 травня
2002 року, який містив неправдиві відомості про те, що "
Кордон-Перевал", розташований за адресою АДРЕСА_1 належить їй на
праві спільної дольової власності з членами її сім'ї, у рівних
долях. На підставі підробленого документу Фічаркіна набула права
на майно, що не підлягає приватизації, чим заподіяла державі шкоду
на 47 133 грн.
Виправдовуючи ОСОБА_1 за ч.2 ст.233 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
суд вказав, що " Кордон - Перевал" не входить в майновий комплекс
Сімферопольського лісомисливського господарства на нього не
поширюється дія Закону " Про перелік об'єктів державної власності,
які не підлягають приватизації", а є житловим будинком, який
Фічаркіна приватизувала, реалізовуючи своє право на приватизацію
житла.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20
лютого 2007 року вирок залишений без зміни.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у справі,
просить постановлені по справі судові рішення скасувати через
необгрунтованість виправдання ОСОБА_1.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з вироку, виправдовуючи ОСОБА_1 у вчинені
злочину, суд указав, що підставою для видачі їй свідоцтва про
право власності на житло стало свідоцтво № 2919 про право
власності на житловий будинок та розпорядження органу приватизації
№189 від 8 травня 2002 року, а також те, що зазначений будинок є
житловим, про що свідчить позначення його в інвентарних документах
Сімферопольського лісомисливського господарства як житлового.
При цьому судом не враховано, що свідоцтво про право
власності, розпорядження Сімферопольської райдержадміністрації та
інші правовстановлюючі документи були прийняті й видані вже після
початку процесу приватизації зазначеного будинку ОСОБА_1. До того
часу будинок "Перевал-Кордон" не був зареєстрований у БТI. Судом
також не було враховано, що будинок не був введений в
експлуатацію, тому що будувався господарським способом
Сімферопольським лісомисливським господарством. Дані обставини
підтверджуються показаннями самої ОСОБА_1., свідка ОСОБА_2. і
відсутністю будь-яких документів на цей будинок, у тому числі і
акту введення в експлуатацію.
Крім того позначення будинку "Кордон-Перевал" в інвентарних
документах Сімферопольського лісомисливського господарства
житловим будинком не визначає статус кордону як житлового будинку,
тому що він не був переведений у службове житло або державний
житловий фонд належним чином. Це позначення несе тільки смислове
навантаження, оскільки будинки-кордони можуть бути призначені як
для відпочинку та тимчасового проживання лісової охорони, так і
для збереження інвентарю, посадкового матеріалу, насіння лісових
культур та інших господарських потреб лісництва, що
підтверджується листом голови Рескомлісу АР Крим Кацая I.А. на
адресу суду. У цьому листі також вказується, що будинки-кордони, в
тому числі і спірний, є основними коштами; призначеними для
діяльності лісництва, і у службові житлові приміщення або в
державний житловий фонд у встановленому законом порядку не
переводилися і відповідно не підлягають приватизації.
Як на доказ того, що спірний будинок є житловим, суд
посилається на рішення сесії Добровської сільської ради
Сімферопольського району від 26.01.2001 р., згідно якого будинку
"Кордон-Перевал" привласнена адреса АДРЕСА_1
Однак привласнення спірному домоволодінню адреси не визначає
його статусу і не є правовою підставою для переведення його в
статус житлового будинку. До того ж судом не встановлено, ким було
ініційоване питання про присвоєння адреси будинку
"Кордон-Перевал", які цьому були обгрунтування.
Суд, посилаючись на показання представника Республіканського
комітету АРК з лісового і лісомисливського господарства Висоцького
Д.В., навів їх у вироку не в повному обсязі, чим явно спотворив їх
зміст.
Органи досудового слідства як на доказ вини ОСОБА_1 у
використанні завідомо підробленого документу послався на висновок
судово - почеркознавчої експертизи, згідно якого підпис у графі
"Керівник органу приватизації" свідоцтва про право власності на
житло №189 від 08.05.2002 р. виконаний не ОСОБА_3., а іншою особою
з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_3., тобто є підробленим.
Однак на думку суду свідоцтво про право власності на житло
№189 від 08.05.2002 р. не є приватизаційним документом на підставі
Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"
( 2482-12 ) (2482-12)
Такий висновок суду є необгрунтованим оскільки в ході
судового слідства не була встановлена належність зазначеного
будинку до державного житлового фонду, і, отже, правовий статус
"Кордон-Перевалу" не може регулюватися даним законом.
Не обгрунтованими є посилання суду про відсутність
об'єктивних доказів, які свідчили б про те, що ОСОБА_1 було
відомо, що вона використовує підроблений документ. Так, згідно з
показаннями ОСОБА_3. ОСОБА_1. приїжджала до нього додому в грудні
2005 р. з проханням підписати свідоцтво про право на житло від
08.05.2002 р. Суд віднісся критично до зазначених показань
ОСОБА_3., мотивуючи свій висновок тим, що запис у технічному
паспорті на спірний будинок зроблений 28.11.2002 року.
Клопотання прокурора про виклик у судове засідання
працівників Сімферопольського БТI для усунення даних протиріч суд
відхилив.
Також при оцінці даного факту судом не взяті до уваги і не
оцінені в сукупності з показаннями ОСОБА_3. показання свідка
ОСОБА_4., головного бухгалтера Сімферопольського лісомисливського
господарства, про те, що у ОСОБА_1. був вільний доступ до печатки
підприємства.
Свідок ОСОБА_3. показав також, що ОСОБА_1. знала про те, що
будинок-кордон не підлягає приватизації, оскільки сам свідок її
про це повідомив. Ці показання ОСОБА_1. підтвердила на очній
ставці з вказаним свідком і визнала, що вона знала про
незаконність приватизації будинку.
Судом також не вжиті заходи до встановлення експертним шляхом
часу заповнення Свідоцтва про право власності на житло і часу
виконання підпису в графі "Керівник органу приватизації".
Крім того, судом, не дивлячись на неодноразові клопотання
прокурора, не було встановлено, на підставі яких документів
ОСОБА_1. зі своєю родиною вселилася в будинок "Кордон-Перевал" і у
якому статусі цей будинок перебував. Судом не дана оцінка і не
досліджені обставини приватизації зазначеного будинку при
наявності зареєстрованого за даною адресою працівника
Сімферопольського лісомисливського господарства ОСОБА_5
Всі ці недоліки свідчать про неповноту та однобічність
судового слідства і згідно ст.368 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
є
безумовною підставою для скасування вироку.
У відповідністю зі ст. 323 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
суд оцінює
докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги Закону судом не
виконані.
Тому вирок Сімферопольського районного суду Автономної
Республіки Крим від 12 грудня 2006 року а також ухвала
апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2007
року підлягають скасуванню.
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи задовольнити.
вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки
Крим від 12 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду
Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в іншому
складі суду.
Судді:
Верещак В.М. Гошовська Т.В. Мороз М.А.