У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Редьки А.I.,
суддів
Жука В.Г. і Лавренюка М.Ю.,
за участю прокурора
Казнадзея В.В.,
потерпілого
ОСОБА_1.,
та захисників
ОСОБА_2. і ОСОБА_3.,
розглянула в судовому засіданні 20 березня 2008 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого
ОСОБА_4., захисників ОСОБА_3., ОСОБА_2. та касаційним поданням
прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок
апеляційного суду Київської області від 23 липня 2007 року, яким
ОСОБА_5,
що народився IНФОРМАЦIЯ_1
в АДРЕСА_1, не працюючий,
раніше несудимий, -
засуджено:
- за п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 15
років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
- за ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 10 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно
призначено ОСОБА_5. 15 років позбавлення волі з конфіскацією
всього майна.
ОСОБА_6,
що народився IНФОРМАЦIЯ_2
в АДРЕСА_2
не працюючий, не судимий, -
засуджено:
- за п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 15
років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
- за ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 10 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно
призначено ОСОБА_6. 15 років позбавлення волі з конфіскацією
всього майна.
ОСОБА_4,
що народивсяIНФОРМАЦIЯ_3в м. Києві,
не судимий,
засуджено:
за ч.5 ст. 27 і п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього
майна;
за ч.1 ст. 396 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно
призначено ОСОБА_4. 10 років позбавлення волі з конфіскацією
всього майна.
ОСОБА_5і ОСОБА_6вчинили незаконне заволодіння транспортними
засобами, вартість яких перевищує 250 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян за попередньою змовою групою осіб, повторно,
поєднаного з насильством, що є небезпечним для здоров'я
потерпілого; умисне вбивство з особливою жорстокістю, з корисливих
мотивів, за попередньою змовою групою осіб та розбійний напад,
спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах з
проникненням у житло, поєднаний з насильством, небезпечним для
здоров'я особи, яка зазнала нападу, а ОСОБА_4вчинив пособництво в
цьому умисному вбивстві, та заздалегідь не обіцяне приховування
тяжкого злочину.
15 грудня 2003, ОСОБА_5за попередньою змовою з ОСОБА_6 з
метою заволодіння автомобілем марки "Форд Скорпіо" д.н. НОМЕР_1,
що знаходився у користуванні ОСОБА_7та належав його дружині
ОСОБА_8., викликали з квартири ОСОБА_7., використовуючи надуманий
привід про необхідність повернення їм "Антидогу" - пристрою для
відлякування собак, погрожуючи фізичною розправою, накинули йому
на шию удавку, вивели ОСОБА_7з будинку до автомобіля ОСОБА_9, який
не був обізнаний із злочинними намірами вказаних осіб.
Посадивши ОСОБА_7в автомобіль, ОСОБА_6, заздалегідь
домовившись з ОСОБА_1про зустріч неподалік кільцевої дороги за АЗС
"Лукойл" дав вказівку ОСОБА_9 рухатися до вказаного місця.
По дорозі ОСОБА_5тримаючи на шиї ОСОБА_7удавку та,
висловлюючи погрози на адресу останнього, продовжував наносити
йому удари по голові та тулубу.
Приїхавши до місця зустрічі, ОСОБА_5та ОСОБА_6відвели
ОСОБА_7в бік від дороги і, перебуваючи в безлюдному місці, з
метою заволодіння автомобілем марки "Форд Скорпіо'' почали
наносити йому удари руками та ногами в різні частини тіла, в тому
числі і в область життєво-важливих органів людини - голову, живіт
та груди. При цьому ОСОБА_5та ОСОБА_6свої дії мотивували тим, що
внаслідок втрати ОСОБА_7пристрою для відлякування собак "Антидог",
вартість якого становила 150 гривень, у них пропала робота на
10-20 тисяч доларів США. ОСОБА_5зв'язав ОСОБА_7. руки та ноги,
після чого дерев'яною колодою наніс йому два удари по ногах, та
пригрозив йому небезпечною бритвою перерізати сухожилля, вимагаючи
передати їм вказаний автомобіль.
ОСОБА_10прибувши до місця побиття ОСОБА_7., разом з ОСОБА_1-
припинив побиття ОСОБА_7після чого ОСОБА_5разом з ОСОБА_6м
відвезли до його помешкання в м. Києві, зайшли до квартири
останнього.
ОСОБА_6, перебуваючи в квартирі ОСОБА_7змусив останнього
взяти ключі від автомобіля "Форд Скорпіо" та повернувшись,
ОСОБА_5разом з ОСОБА_6м змусили ОСОБА_7піти з ними на автостоянку
до автомобіля "Форд Скорпіо", і ОСОБА_6сів за кермо автомобіля та
виїхав зі стоянки.
Після цього, ОСОБА_5, ОСОБА_6та ОСОБА_7поїхали на вулицю
Набережно-Хрещатицьку в місті Києві, де, знаходячись поблизу
ресторану "Рівер Палас", протягом ночі застосовували щодо
ОСОБА_7фізичне насильство та психічний вплив, періодично наносячи
йому удари руками та ногами в різні частини тулубу, погрожуючи
застосуванням фізичного насильства щодо дружини та дитини
останнього, вимагали оформити доручення на право володіння та
розпорядження автомобілем "Форд Скорпіо" на ОСОБА_6.
16 грудня 2003, ОСОБА_5з ОСОБА_6м привезли ОСОБА_7до його
будинку, куди з ОСОБА_7зайшов і ОСОБА_6, який став погрожувати
ОСОБА_8. фізичною розправою над чоловіком та дитиною, сказав, що
їй необхідно взяти паспорт, щоб оформити доручення на право
володіння та розпорядження автомобілем. ОСОБА_7., реально
сприймаючи ці погрози взяла документи та разом з ОСОБА_7., ОСОБА_5
та ОСОБА_6м поїхала до нотаріальної контори, де оформила доручення
на користування та розпорядження належного їй автомобіля "Форд
Скорпіо" (продаж, дарування, застава, обмін, здача в оренду) на
ім'я ОСОБА_6 .
Незаконно отриманим від ОСОБА_8. автомобілем
ОСОБА_6розпорядився на свій розсуд, продавши його за 3 000 доларів
США, з яких 500 доларів передав ОСОБА_5.
Згідно з актом автотоварознавчої експертизи на момент
вчинення злочину вартість автомобіля "Форд Скорпіо" д.н. НОМЕР_1
становила 30802 гривні, що у 1811 разів перевищувало
неоподаткований мінімум доходів громадян.
Дізнавшись про незаконне заволодіння автомобілем ОСОБА_8.,
ОСОБА_10запропонував ОСОБА_6зустрітися 28 грудня 2003 року в м.
Києві біля кінотеатру "Лейпціг".
28 грудня 2003 ОСОБА_6повідомив ОСОБА_4про те, що, в
листопаді 2003 року він передав ОСОБА_11., для розмитнення
автомобіля "Ауді", документи на нього та гроші в сумі 5000 доларів
США на ці потреби і що ОСОБА_11відмовився негайно виконати свої
зобов'язання по розмитненню автомобіля та повернути гроші і
документи. У зв'язку з цим у цей же день ОСОБА_6домовився про
зустріч з ОСОБА_1та попросив ОСОБА_4поїхати на цю зустріч.
ОСОБА_6попросив ОСОБА_5поїхати з ними на зустріч з ОСОБА_11.
У цей же день, ввечері ОСОБА_4, ОСОБА_6та ОСОБА_5,
знаходячись поблизу торгівельного центру "Квадрат", розташованого
по вулиці Гната Юри в м. Києві, зустрілися з ОСОБА_10і ОСОБА_11.
ОСОБА_5та ОСОБА_6, застосовуючи до ОСОБА_1фізичне насильство, яке
виразилось у погрозах йому небезпечною бритвою, яка була у
ОСОБА_5, відвели його у глибину парку, розташованого поруч,
вимагаючи від ОСОБА_1повернення грошей та документів на
вищевказаний автомобіль "Ауді", ОСОБА_6та ОСОБА_5нанесли ОСОБА_1,
кожний декілька ударів руками та ногами по ногах, тулубу і голові.
ОСОБА_4в цей час залишився біля торгівельного центру
"Квадрат".
Оскільки ОСОБА_1заявив, що не буде повертати документи на
автомобіль "Ауді" та гроші отримані на його розмитнення, чим
викликав гнів у ОСОБА_5та ОСОБА_6, які з корисливих мотивів, з
метою заволодіння грошима та майном ОСОБА_1вирішили вбити його,
та, діючи з особливою жорстокістю, з метою завдання ОСОБА_1
особливих фізичних страждань, почали спільно наносити йому удари.
Кожен з них наніс по декілька ударів руками та ногами по ногах,
тулубу та в область життєво-важливого органу -голову.
ОСОБА_5та ОСОБА_6припинили наносити удари ОСОБА_1 після того,
як останній втратив свідомість та розробили план умисного вбивства
ОСОБА_1та приховання цього злочину, для чого останнього необхідно
було доставити до безлюдного місця та позбавити життя, після чого
сховати труп, про що ОСОБА_5повідомив ОСОБА_4.
ОСОБА_5попросив ОСОБА_4приїхати до пішохідного моста,
розташованого поруч з парком, на що ОСОБА_4погодившись, підійшов
до автомобіля "Форд", за кермом якого перебував ОСОБА_12та сів на
переднє сидіння, продемонструвавши при цьому ОСОБА_12предмет
схожий на пістолет та наказав рухатись до вказаного ОСОБА_5м
місця.
В цей час ОСОБА_6, зателефонував ОСОБА_7та наказав йому сісти
в автомобіль "Форд", де він побачив ОСОБА_4, який знову
продемонстрував предмет схожий на пістолет та наказав ОСОБА_7сісти
до автомобіля.
Після того як ОСОБА_12на автомобілі "Форд" приїхав до
обумовленого між
ОСОБА_4м та ОСОБА_5м місця, ОСОБА_5та ОСОБА_6із застосуванням
фізичної сили, змусили ОСОБА_1сісти в автомобіль "Форд", де
знаходилися ОСОБА_7та ОСОБА_4, а ОСОБА_4, погрожуючи ОСОБА_7 та
ОСОБА_12предметом, який вони сприймали, як пістолет, наказав
рухатись, вказавши водію напрямок руху.
ОСОБА_5та ОСОБА_6, висловлюючи погрози на адресу ОСОБА_7та
ОСОБА_12 наказали останньому рухатись до автостанції "Дачна" в м.
Києві. Біля автостанції "Дачна", ОСОБА_4, з метою залякування та
примушення до вчинення дій спрямованих на позбавлення життя
ОСОБА_1, демонструючи ОСОБА_12предмет схожий на пістолет, наказав
їхати по Житомирській трасі у напрямку м. Житомира. ОСОБА_5та
ОСОБА_6в цей час висловлювали погрози на адресу ОСОБА_1, на що
останній заявив, що повідомить про їх дії в органи МВС.
Проїхавши с. Бузова Києво-Святошинського району Київської
області, ОСОБА_12, на вимогу ОСОБА_4, повернув вправо та,
проїхавши близько 1,5 кілометра, зупинив автомобіль біля
лісосмуги, розташованої на території Бузівської сільської ради
Києво-Святошинського району, у заздалегідь обраному ОСОБА_4м
місці - на відстані близько 2 кілометрів 800 метрів від дачного
кооперативу "Газовик" Макарівського району Київської області.
У вказаному місці, ОСОБА_5та ОСОБА_6витягли з салону
автомобіля ОСОБА_1відтягнули його у поле, а ОСОБА_4залишився біля
автомобіля.
З метою умисного вбивства, ОСОБА_5та ОСОБА_6, діючи з
особливою жорстокістю, з метою завдання потерпілому особливих
фізичних страждань, нанесли численні удари руками та ногами по
тулубу і голові ОСОБА_1спричинивши тілесні ушкодження у вигляді
численних переломів 2 - 9 ребер з обох боків, перелому грудини та
перелому лівої лопатки.
Після цього, ОСОБА_4, маючи на меті вчинення умисного
вбивства ОСОБА_1шляхом завдання йому особливих фізичних страждань
та приховання слідів цього злочину, з метою підшукування
придатного для цього знаряддя, наказав ОСОБА_7та ОСОБА_12відвезти
його до м. Києва до гаражу, який належить останньому і знаходиться
в гаражному кооперативі "Iзумруд", розташованому поАДРЕСА_1
В гаражі належному ОСОБА_12у, ОСОБА_4взяв лопату, яку
визначив як знаряддя умисного вбивства ОСОБА_1та приховання слідів
вказаного злочину, поклав її до багажнику та повернувшись до
місця, де залишались ОСОБА_5, ОСОБА_6та ОСОБА_1.
В цей час, ОСОБА_5та ОСОБА_6підтягли до автомобіля "Форд"
ОСОБА_1, який був без свідомості та хрипів, поклали його у
багажник автомобіля, після чого сіли самі в автомобіль та наказали
ОСОБА_12рухатись вперед.
Проїхавши вперед близько 2 кілометрів та звернувши наліво,
ОСОБА_12на вимогу ОСОБА_5, зупинив автомобіль біля лісосмуги на
території
Києво-Святошинського району, на відстані близько 800 метрів
від Дачного кооперативу "Газовик".
Після цього, ОСОБА_5та ОСОБА_6з метою позбавлення життя
ОСОБА_1 витягли його з багажника автомобіля та віднесли його до
купи сміття біля лісосмуги, де за допомогою лопати, діючи з
особливою жорстокістю, з метою завдання потерпілому особливих
фізичних страждань, по черзі нанесли кілька ударів по шиї ОСОБА_1,
намагаючись відрубати останньому голову.
ОСОБА_5, діючи з особливою жорстокістю з метою завдання
ОСОБА_1 особливих фізичних страждань, небезпечною бритвою
відрізав голову потерпілого. Внаслідок цих дій через відтинання
голови ОСОБА_1настала смерть потерпілого.
Аналогічним чином ОСОБА_5та ОСОБА_6 за допомогою лопати та
небезпечної бритви відсікли ОСОБА_1 руки по лікті, з метою
унеможливлення ідентифікації загиблого за відбитками пальців рук,
так як їм було відомо про судимість ОСОБА_1.
ОСОБА_4в цей час перебував біля автомобіля "Форд". Декілька
разів до нього підходили ОСОБА_6та ОСОБА_5та спілкувались з
приводу їх дій.
З метою приховання слідів злочину, та унеможливлення
встановлення особи потерпілого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6викопали яму та
закопали у ній труп після чого голову, передпліччя та кісті рук
потерпілого, помістили у поліетиленовий пакет, який відвезли на
200 метрів, та взявши лопату і поліетиленовий пакет, у лісосмузі,
закопали частини тіла потерпілого. ОСОБА_4в цей час продовжував
перебувати в автомобілі "Форд".
ОСОБА_6, обшукавши речі ОСОБА_1, з метою приховання слідів
злочину - встановлення особи потерпілого у разі виявлення його
трупу, та заволодіння автомобілем ВАЗ-2109 д.н. НОМЕР_2, що
перебував в користуванні потерпілого та належав його дружині
ОСОБА_13., забрав технічний паспорт на автомобіль ОСОБА_1та
довіреність, видану ОСОБА_13на ім'я ОСОБА_1на розпорядження
автомобілем.
ОСОБА_5 наказав ОСОБА_12їхати до м. Києва. По дорозі
ОСОБА_5та ОСОБА_6, в присутності ОСОБА_4погрожуючи вбивством,
наказали ОСОБА_7та ОСОБА_12не розповідати нікому про вчинений
злочин.
ОСОБА_6та ОСОБА_5після вчинення вбивства ОСОБА_1 домовилися
заволодіти його автомобілем ВАЗ-2109 державний номерний знак
НОМЕР_2. 31 грудня 2003 року ОСОБА_6зателефонував до ОСОБА_10,
який спільно з ОСОБА_14., в день вбивства ОСОБА_1перегнав
автомобіль до гаража, розташованого поАДРЕСА_2
ОСОБА_6під час розмови з ОСОБА_10, застосовуючи погрози,
вимагав у останнього передати автомобіль ВАЗ 2109 йому та ОСОБА_5.
ОСОБА_10, не знаючи про те, що ОСОБА_1вбито, погодився
передати вказаний автомобіль ОСОБА_6 у тому випадку, якщо
ОСОБА_11не забере його протягом 5 днів, вказавши, що останній йому
також винен гроші в сумі 400 доларів США.
ОСОБА_6, завідомо знаючи, що ним з ОСОБА_5м вчинено вбивство
ОСОБА_1, маючи на меті заволодіння автомобілем останнього, отримав
від ОСОБА_5400 доларів США для їх передачі ОСОБА_10.
5 січня 2004 року ОСОБА_6та ОСОБА_5зустрілися з ОСОБА_10,
який передав їм ключі від ОСОБА_1, повідомивши про місце його
знаходження, а ОСОБА_6відав 400 доларів США, отримані від ОСОБА_5.
ОСОБА_6, отримавши автомобіль перегнав вказаний транспортний
засіб до гаража, що належить матері ОСОБА_4- ОСОБА_16.,
розташованого неподалік будинку АДРЕСА_3. Після цього,
ОСОБА_6передав ОСОБА_4м довіреність, видану ОСОБА_13на ім'я
ОСОБА_1на керування автомобілем.
Вартість автомобіля ВАЗ-2109 д.н.НОМЕР_2становила на момент
вчинення злочину 5488 гривень.
Крім того, 25 травня 2004 року, ОСОБА_6, діючи за попередньою
змовою з ОСОБА_5м, знаходячись в будинкуАДРЕСА_4, увійшли в
квартиру НОМЕР_4зазначеного вище будинку шляхом обману ОСОБА_17.,
яка на їх прохання відкрила вхідні двері. Після цього,
ОСОБА_5взявши кухонний ніж, разом з ОСОБА_6м застосовуючи до
ОСОБА_17, яка перебувала в стані вагітності, погрози про
застосування насильства, небезпечного для її життя та здоров'я,
які потерпіла сприйняла реально, відкрито заволоділи грошовими
коштами: тринадцатю тисячами доларів США, що станом на 25 травня
2004 року складало 69238 гривень, 500 євро, що станом на 25 травня
2004 року складало 3187 гривень та 700 грн., виробами із
дорогоцінних металів, що належали останній, а саме ланцюжком з
кулоном вартістю 300 гривень, каблучкою з камінням вартістю 200
гривень, монетами з дорогоцінного металу в кількості 24 штуки
вартістю 10000 гривень, сережками вартістю 1500 гривень, сережками
вартістю 1000 гривень, сережками вартістю 500 гривень, сережками
вартістю 320 гривень, браслетом вартістю 150 гривень, ланцюжком з
хрестиком вартістю 250 гривень, обручкою вартістю 200 гривень,
сережками вартістю 4900 гривень жгутіком з застібкою з металу
білого кольору вартістю 265 гривень, а всього на загальну суму 92
710 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли.
В подальшому, ОСОБА_6та ОСОБА_5викрадені при розбійному
нападі грошові кошти та цінності ОСОБА_17 розділили між собою.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_4порушує питання про скасування вироку та
направлення справи на нове розслідування. Зазначає, що злочини не
вчиняв, справа щодо нього сфальсифікована, в основу його
обвинувачення в інкримінованих злочинах суд поклав неправдиві
показання свідків ОСОБА_7і ОСОБА_12. Посилається на неповноту та
однобічність у дослідженні обставин справи;
- захисник ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_4порушує
питання про скасування вироку та закриття справи за відсутністю в
його діях складу злочину. Посилається на однобічність та неповноту
у дослідженні обставин справи. На його думку, висновки суду не
відповідають фактичним обставинам справи, що ОСОБА_4не вчиняв
інкриміновані йому злочини;
- у доповненні до касаційної скарги засудженого
ОСОБА_4захисник ОСОБА_2. порушує питання про скасування вироку та
просить закрити справу у зв'язку з недоведеністю участі ОСОБА_4у
вчиненні інкримінованих йому злочинів. На його думку, вирок щодо
ОСОБА_4є незаконним та необгрунтованим, а саме, висновки суду щодо
його винуватості грунтується на неправдивих та суперечливих
показаннях свідків ОСОБА_7та ОСОБА_12. Посилається на застосування
до ОСОБА_4недозволених методів ведення слідства. Крім того,
зазначає, що в матеріалах кримінальної справи знаходиться
нескасована постанова органів досудового слідства про закриття
кримінальної справи щодо ОСОБА_4від 29 квітня 2005 року.
У касаційному поданні порушується питання про зміну вироку, а
саме, про виключення з мотивувальної частини вироку кваліфікуючої
ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
- визнання вчинення цього злочину, за ознакою вартості
автомобіля "Форд Скорпіон", що належить ОСОБА_7., що 1811 разів
перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і вартості
автомобіля ВАЗ-2109, що належить ОСОБА_13., які перевищують у 250
разів неоподаткований мінімум доходів громадян та визнання
кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
- завдання злочином великої матеріальної
шкоди, оскільки наведена вище ознака діяла до внесення змін до ст.
289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
22 вересня 2005 року.< o:p>
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_4та захисників
ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які підтримали касаційні скарги, прокурора,
який підтримав касаційне подання частково, а саме просив виключити
кваліфікуючу ознаку щодо заволодіння автомобілем ОСОБА_13, та
заперечував проти задоволення касаційних скарг, перевіривши
матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, колегія
суддів вважає, що скарги і подання не підлягають задоволенню з
таких підстав.
Винуватість ОСОБА_4у вчиненні пособництва в умисному вбивстві
з корисливих мотивів з особливою жорстокістю за попередньою змовою
групою осіб та у заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого
злочину доведена сукупністю досліджених та належно оцінених
доказів, що відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи у скаргах засудженого ОСОБА_4та його захисників про
недоведеність винуватості ОСОБА_4є необгрунтованими.
Про винуватість ОСОБА_4підтвердили свідки ОСОБА_8. та
ОСОБА_12.
Так, свідок ОСОБА_7. показав, що вечором 28 грудня 2003 року
біля супермаркету "Квадрат" під час зустрічі ОСОБА_6, ОСОБА_5і
ОСОБА_4з одного боку з ОСОБА_11, ОСОБА_10і ще трьома кавказцями з
другого боку, ОСОБА_6і ОСОБА_5, застосовуючи фізичне насильство
посадили ОСОБА_1в автомобіль, де на передньому сидінні знаходився
ОСОБА_4з пістолетом та поїхали по житомирській трасі, виїхали за
контрольно-пропускний пункт м. Києва, а потім з'їхали з траси
праворуч, виїхали на поле. Дорогу вказував ОСОБА_4. ОСОБА_5і
ОСОБА_6 вивели ОСОБА_1 із автомобіля, повалили на землю і почали
бити. Через деякий час ОСОБА_4наказав ОСОБА_12і йому, ОСОБА_7,
відвезти його до гаража ОСОБА_12 в кооперативі "Iзумруд" в м.
Києві. Там ОСОБА_4взяв лопату і, поклавши її в багажник, наказав
повертатися назад.
Приїхавши назад, він бачив, як ОСОБА_6з ОСОБА_5м поклали
ОСОБА_1, який був без свідомості і хрипів, у багажник автомобіля,
під'їхали до лісосмуги, витягли ОСОБА_1з машини, зрізали з нього
одяг. Після цього ОСОБА_5і ОСОБА_6викопали яму, а потім лопатою
вбили ОСОБА_1, відрізали голову та кисті рук і закопали труп
недалеко від купи будівельного сміття, а відрізані голову і кисті
рук закопали на відстані приблизно 100 метрів від того місця, де
закопали труп ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_12дав аналогічні показання та, крім того,
підтвердив ці факти і в ході очної ставки із ОСОБА_4 (т. 3, а. с.
48 - 61).
Показання свідків ОСОБА_7і ОСОБА_12 обгрунтовано розцінені
судом як достовірні, оскільки вони підтверджуються і іншими
доказами.
Так, із даних протоколу огляду місця події, вбачається, що на
відстані близько 800 м від дачного кооперативу "Газовик" у
напрямку м. Києва, біля лісосмуги, виявлено обезголовлений труп
людини (т. 2 а. с. 233 - 236).
Висновок генотископічної експертизи від 7 грудня 2004 року
свідчить про те, що вірогідність підтвердження біологічної
спорідненості ОСОБА_1. відносно особи, труп котрої було виявлено у
лісосмузі, кисті якої надані на дослідження складає 99% (т. 5 а.
с. 47 - 51).
Про наявність тілесних ушкоджень та причину смерті
ОСОБА_1свідчать висновки судово-медичних експертиз.
Зокрема, з висновку судово-медичної експертизи від 21 серпня
2004 року, вбачається, що на трупі ОСОБА_1. виявлені тілесні
ушкодження у вигляді численних переломів 2 - 9 ребер з обох боків,
перелому грудини та перелому лівої лопатки. Встановити причину
смерті ОСОБА_1. не вдалось у зв'язку з відсутністю
життєво-важливої частини тіла - голови, та значними гнилісними
змінами (т. 5 а. с. 6 - 21).
Однак, з висновку додаткової судово-медичної експертизи
видно, що наявність в м'яких тканинах і в шкірі шиї з місця
відділення голови кров'яного пігменту виявленого гістологічно за
допомогою спеціального фарбування може свідчити про те, що голову
йому почали відділяти в той час, коли він ще був живий.
Таким чином, смерть ОСОБА_1. могла настати в результаті
відділення йому голови.
Смерть потерпілого ОСОБА_1. настала за декілька місяців до
моменту дослідження його трупу у морзі 5 липня 2004 року, можливо
в час, вказаний у постанові (т. 9 а. с. 11 - 17).
Висновком медико-криміналістичної експертизи встановлено, що
при розчленуванні голови та верхніх кінцівок ОСОБА_1.
використовувалось декілька предметів.
При розтині шкіри та м'яких тканин використовувався предмет з
ріжучими властивостями. Таким предметом, наприклад, може бути,
небезпечна бритва.
Розчленування кістяної основи правого плеча та шиї
проводилося тупим предметом. Розчленування кістяної основи лівого
передпліччя (ліктєва та променева кістка) мають ознаки впливу
предмета, якому притаманні рублячі властивості, тобто такі, які
мають значну масу та достатньо гостре лезо. Таким предметом може
бути сокира, штикова лопата, деякі види пешні (т. 5 а. с. 31 -
34), а це співпадає із речовими доказами: штиковою лопатою,
вилученою в ході огляду гаражу, розташованого в гаражному
кооперативі "Iзумруд" поАДРЕСА_1, належного ОСОБА_12, оглянутою 17
серпня 2004 року (т. 4 а. с. 61).
Згідно із висновком судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_4в
період інкримінованих йому діянь та на даний час психічними
захворюваннями не страждав та не страждає, міг та може в повній
мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування
примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 94 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
не потребує (т. 4 а. с. 280 - 281).
За наведених обставин дії ОСОБА_4були правильно кваліфіковані
за ч. 5 ст. 27 і п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 УУ України.
Також доведена і винуватість ОСОБА_4 заздалегідь не обіцяному
приховуванні тяжкого злочину.
Сам ОСОБА_4в судовому засіданні визнав, що в лютому 2004 року
познайомив ОСОБА_6 зі своєю мамою, котра здала ОСОБА_6свій гараж,
куди той поставив автомобіль ВАЗ-2109 білого кольору, але згодом
під тиском працівників міліції був вимушений зізнатись в нібито
організованому ним умисному вбивстві ОСОБА_1та приховуванні
тяжкого злочину.
Проте, його винуватість доведена такими доказами, як
показаннями засудженого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_10.
Так, ОСОБА_6показав, що після вбивства ОСОБА_1особи
кавказької національності йому, по суті, продали автомобіль
ОСОБА_1, котрий він домовився поставити в гараж до матері ОСОБА_4,
за що він платив останньому по 20 доларів США в місяць.
Свідок ОСОБА_10показав, що після того, як ОСОБА_5і
ОСОБА_6повели ОСОБА_1, він разом з ОСОБА_14 відігнали автомобіль
ОСОБА_1у двір приватного будинку, де мешкав ОСОБА_14. Документів
на автомобіль у них не було, через те, що вони залишилися у самого
ОСОБА_1.
На другий день він зустрівся з ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_4
(Старшим), які повідомили про те, що ОСОБА_11нібито залишив їм
автомобіль під заклад через те, що був винний їм гроші за
розмитнення автомобіля.
5 січня 2004 року він, ОСОБА_10, передав автомобіль ОСОБА_6
Винуватість ОСОБА_4підтверджується також і речовими
доказами - довіреністю серії НОМЕР_5від 18 травня 2002 року на
право керування автомобілем марки ВАЗ-2109, 1989 року випуску,
реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, видану ОСОБА_13. на керування
автомобілем ОСОБА_11., виявленою та вилученою при огляді
автомобіля "NISSAN "MAXIMA" державний номерний знак НОМЕР_6,
належного ОСОБА_4. (т. 4 а. с. 209 - 214).
За таких обставин, висновок суду про те, що ОСОБА_4 був
завідомо обізнаний про те, що він своїми діями приховує тяжкий
злочин, а тому його дії за ч. 1 ст. 396 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Посилання у скаргах як самого засудженого ОСОБА_4, так і його
захисників про недоведеність винуватості ОСОБА_4у вчиненому
умисному вбивстві з корисливих мотивів у формі пособництва, що
його нібито обмовили ОСОБА_7і ОСОБА_12були ретельно перевірені в
судовому засіданні і правильно визнані необгрунтованими.
Суд дійшов правильного висновку про те, що показання ОСОБА_7і
ОСОБА_12 послідовні, узгоджуються як між собою, так і з іншими
доказами, а тому їх обгрунтовано покладено в основу вироку.
Щодо порушень кримінально-процесуального закону, на яке
посилається захисник ОСОБА_2., а саме, що відносно ОСОБА_4є не
скасована постанова органів досудового слідства про закриття
кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 213 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
від 29 квітня 2005 р. у зв'язку з недоведеністю його
вини, (т. 5, а.с. 177-178), то ці доводи є необгрунтованими через
те, що прокурор Києво-Святошинського району своєю постановою від
29 травня 2006 р. з урахуванням постанови про уточнення даних від
30 травня 2006 р. скасував зазначену постанову слідчого (т. 8,
а.с. 51), яким дана належна оцінка.
Щодо застосування до ОСОБА_4 недозволених методів ведення
слідства, то об'єктивних даних, які б підтверджували цей факт у
матеріалах справи немає.
Відносно доводів у касаційному поданні про виключення із
мотивувальної частини вироку кваліфікуючої ознаки злочину,
передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- заволодіння
транспортними засобами вартість яких перевищує у 250 разів і
більше неоподаткований мінімум доходів громадян, то такі доводи є
необгрунтованими.
У диспозиції ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
в редакції
від 22.09.2005 р. передбачена така кваліфікуюча ознака, як
завдання великої матеріальної шкоди потерпілому, котра перевищує
250 мінімумів неоподаткованих доходів громадян.
Але в цьому ж законі, який діяв на момент вчинення злочину,
тобто грудень 2003 р. була кваліфікуюча ознака - вчинення злочину
щодо транспортного засобу, вартість якого у 250 разів перевищує
неоподаткований мінімум доходів громадян.
Виходячи із загальних принципів кримінального законодавства,
а саме; ч. 2 ст. 4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, де встановлено, що
злочинність і караність діяння визначаються законом про
кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього
діяння, то кваліфікація судом дій ОСОБА_4є правильною, а тому
подання задоволеним не може бути.
При призначенні покарання, судом у відповідності до ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
враховані тяжкість вчинених злочинів, дані про
особистість винуватого та обставини справи в тому числі й
обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання і на думку колегії
суддів, призначене Гошку покарання відповідає тяжкості вчиненим
ним злочинів.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів,
у х в а л и л а:
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_4., захисників ОСОБА_3. і
ОСОБА_2., касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а
вирок апеляційного суду Київської області від 23 липня 2007 р.
щодо ОСОБА_4 - без зміни.
Судді:
А.I. Редька В.Г. Жук М.Ю. Лавренюк