У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Пивовара В.Ф.,
суддів Канигіної Г.В., Кривенди О.В.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 20 березня 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від
14 вересня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 14
лютого 2007 року щодо нього.
Цим вироком ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця с. Новиця Калуського району Iвано-Франківської
області, раніше неодноразово судимого, останнього разу 18.05.2001
р. за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ст. ст. 42, 43 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення волі, звільненого 20.11.2003 р.
умовно-достроково на 1 рік,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі.
Цим же вироком також засуджено ОСОБА_2, касаційні скарги чи
подання щодо якого не подано.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на
користь потерпілої ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди
1675 гривень 50 копійок.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Київської області від 14 лютого 2007 року вирок
щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 26 березня
2006 року за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою таємного
викрадення чужого майна, тимчасово проживаючи у недобудові
АДРЕСА_1 в селі Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської
області, що належить ОСОБА_3, тобто за місцем тимчасового
працевлаштування, не маючи дозволу до входу у приміщення гаражу,
який розташований на першому поверсі даного будинку, шляхом
вільного доступу через не зачинені на замок ворота, проникли у
середину приміщення гаражу, звідки таємно викрали комплекти
сантехнічного обладнання іноземного виробництва, яке знаходилось у
картонних коробках, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну
шкоду на суму 8184 гривень 25 копійок.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1,
даючи свій аналіз обставинам справи, просить судові рішення щодо
нього скасувати, а справу направити на нове розслідування. Мотивує
тим, що інкримінованого злочину він не вчиняв, висновок суду не
відповідає фактичним обставинам справи, досудове та судове
слідство проведено однобічно, неповно та з порушенням вимог
кримінально-процесуального закону. Також вказує про застосування
до нього працівниками міліції незаконних методів слідства.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів дійшла висновку, що в її задоволенні
необхідно відмовити.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам
справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні
доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обгрунтованим.
Доводи ОСОБА_1 у касаційній скарзі про те, що його
безпідставно притягнуто до кримінальної відповідальності, не
грунтуються на матеріалах справи.
Так, із показань представника потерпілої ОСОБА_4 убачається,
що з приміщення гаражу недобудові № 25, власником якою є ОСОБА_3,
було викрадено сантехнічне обладнання іноземного виробництва.
Дозволу до входу в приміщення гаражу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не мали.
Засуджений ОСОБА_2, визнаючи себе винним у суді показав, що
він разом з ОСОБА_1, за пропозицією останнього, вчинили крадіжку
сантехнічного обладнання іноземного виробництва, що знаходилось в
картонних коробках у гаражі потерпілої ОСОБА_3
Згідно з показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засуджені
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишали у них на зберігання речі, які були в
дорожніх сумках та картонних коробках.
Дані показання представника потерпілої, засудженого ОСОБА_2,
свідків об'єктивно узгоджуються з дослідженими судом письмовими
доказами. Уся сукупність зібраних у справі доказів була належним
чином проаналізована судом, підстав для сумнівів в об'єктивності
доказів, на які послався суд на підтвердження винуватості ОСОБА_1,
з матеріалів справи не вбачається.
Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за апеляцією
засудженого ОСОБА_1, перевірив викладені у ній доводи, які за
змістом аналогічні доводам його касаційної скарги, і визнав їх
необгрунтованими з наведенням в ухвалі відповідних підстав.
Колегія суддів знаходить рішення апеляційного суду правильним.
Дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно, а покарання йому призначено відповідно до
вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
: з урахуванням ступеня
тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, інших обставин
справи. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення
засудженого та попередження нових злочинів.
Що стосується посилань у скарзі про застосування до ОСОБА_1
незаконних методів слідства, то ці доводи свого підтвердження не
знайшли.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які могли б бути підставою для зміни або скасування постановлених
у справі судових рішень, тому числі тих, які зазначені у скарзі,
не виявлено.
Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до
касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, немає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
Судді:
В.Ф. Пивовар Г.В. Канигіна О.В. Кривенда
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Г.В. Канигіна