У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Кузьменко О.Т., Скотаря А.М.
за участю прокурора
Саленка I.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 березня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на постановлені щодо нього судові рішення.
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 3 листопада 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, судимості не має,
засуджено за ч.4 ст.190 КК України (2341-14)
на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1. на відшкодування на користь потерпілих ОСОБА_2. - 20 200 грн., ОСОБА_3. - 52 470 грн., ОСОБА_4. - 3 500 грн., ОСОБА_5. - 70 000 грн. матеріальної шкоди, а також солідарно із ОСОБА_6. на користь потерпілих ОСОБА_7. - 54 000 грн. матеріальної шкоди, ОСОБА_8. - 24 427 грн. 09 коп. матеріальної шкоди та 5 000 грн. моральної шкоди,
ОСОБА_9. - 108 000 грн. 02 коп. матеріальної шкоди та 5 000 грн. моральної шкоди, ОСОБА_10. - 26 718 грн. 30 коп. матеріальної шкоди та 5 000 грн. моральної шкоди.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_6., судові рішення щодо якого не оскаржено.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 22 травня 2007 року вирок залишено без змін.
ОСОБА_1. визнано винуватим у тому, що він протягом 2003 - 2004 року в м. Львові у складі організованої групи із ОСОБА_6. та ОСОБА_11., матеріали справи щодо якого виділені в окреме провадження, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_8., ОСОБА_3., ОСОБА_9., які мали намір придбати квартири, заволодів їх грошовими коштами у сумі відповідно 24 427 грн. 09 коп., 58 909 грн., 83 184 грн. 02 коп., що є особливо великим розміром.
Окрім того, ОСОБА_1. засуджено за те, що він у складі організованої групи із ОСОБА_6. та ОСОБА_11. шляхом обману та зловживання довірою у червні 2003 року під приводом продажу ОСОБА_2. шпал заволодів його грошима у сумі 20 200 грн., що є особливо великим розміром; у вересні 2004 року, пообіцявши продати ОСОБА_4. 5 куб. м. дошки, заволодів його грошима в сумі 3 500 грн., завдавши потерпілому значної шкоди, а також заволодів майном ОСОБА_5. на суму 70 000 грн., що є особливо великим розміром; в грудні 2004 року за попередньою змовою з ОСОБА_6. під приводом надання послуг по розмитненню автомобіля та продажу конфіскованих митницею автозапчастин заволодів грошима ОСОБА_10. у сумі 26 718 грн. 30 коп., що є особливо великим розміром.
За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_1., посилаючись на безпідставність засудження, а також неправильне стягнення з нього шкоди, завданої потерпілим, у тому числі солідарно із ОСОБА_6. на користь потерпілої ОСОБА_7., просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про часткове задоволення касаційної скарги засудженого і скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги й доповнень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.377 КПК України (1001-05)
в ухвалі апеляційного суду повинні бути наведені докладні мотиви прийнятого рішення.
Як убачається зі справи, не погоджуючись із вироком, засуджений ОСОБА_1. у апеляції й доповненнях порушував питання про скасування вироку щодо нього та направлення справи на новий судовий розгляд або на додаткове розслідування. На обгрунтування своїх вимог він наводив змістовні доводи, які стосувалися істотного порушення органами досудового слідства та судом вимог кримінально - процесуального закону, а саме: проведення очної ставки без участі захисника; порушення при проведенні впізнання; безпідставність стягнення солідарно з ОСОБА_6. матеріальної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_7., оскільки по епізоду, пов"язаному з заволодінням її майном, суд його винним не визнав; порушення вимог закону про всебічне та повне дослідження обставин справи, так як суд не допитав усіх свідків, указаних в обвинувальному висновку.
Не погоджувався засуджений ОСОБА_1. також із висновками суду першої інстанції щодо винуватості його в інкримінованому злочині. Зокрема, він указував, що висновок суду про наявність попередньої змови між ним, ОСОБА_6. і ОСОБА_11. грунтується на припущеннях; показання, які він давав на досудовому слідстві, викладені слідчим у протоколі допиту з перекручуванням змісту, а в суді його правдиві свідчення належним чином не перевірялися.
Обгрунтовуючи незаконність вироку в частині його засудження, ОСОБА_1. у апеляції також указував на конкретні порушення вимог закону по кожному епізоду.
Так, по епізоду шахрайських дій відносно ОСОБА_3. він зазначав, що суд не навів жодного доказу про наявність у нього умислу на заволодіння грошима потерпілого, а також не врахував те, що ОСОБА_11. ошукав і його.
По епізодах шахрайства щодо ОСОБА_8. та ОСОБА_9. указував, що суд не оголошував його показання, які він давав на досудовому слідстві, і належним чином не оцінив решту доказів, якими обгрунтували доведеність його виннуватості органи слідства.
По епізоду шахрайських дій щодо ОСОБА_4. він стверджував, що відносини між ним та потерпілим мали цивільно - правовий характер, однак органи досудового слідства та суд неправильно оцінили визнання ним заборгованості перед ОСОБА_4. та зробили висновок про наявність у його діях шахрайства. При цьому обставини, які його виправдовують, не перевірялися та до уваги не бралися.
Заперечуючи свою винуватість по епізоду шахрайських дій відносно ОСОБА_5., ОСОБА_1. звертав увагу на те, що суд обгрунтував його винуватість показаннями потерпілої, яка ніколи його не бачила, неналежним чином оцінив показання свідків ОСОБА_12.,ОСОБА_13., не перевірив його алібі й не врахував показання свідка ОСОБА_14. про перебування його у м. Дніпропетровську в період вчинення вказаного злочину.
Відповідно до вимог закону апеляційний суд повинен був ретельно вивчити й проаналізувати доводи, зазначені в апеляції засудженого, з урахуванням наявних у справі доказів із тим, щоб жоден із них не залишився без відповіді в ухвалі. Крім того, залишаючи вирок без змін, в ухвалі необхідно було навести обгрунтовані міркування, якими спростовуються викладені в апеляціях доводи, і послатись на відповідні докази.
В порушення вимог ст.377 КПК України (1001-05)
колегія суддів апеляційного суду зазначила лише частину суттєвих доводів засудженого, однак не навела переконливих мотивів, на підставі яких визнала їх необгрунтованими. Зокрема, колегія суддів обмежилася лише перерахуванням доказів, які, на її думку, підтверджують винуватість ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованих злочинів.
За таких обставин колегія суддів, погоджуючись частково з доводами касаційної скарги засудженого ОСОБА_1., вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не може бути визнана законною та обгрунтованою, а тому її слід скасувати, й справу направити на новий апеляційний розгляд.
При новому розгляді кримінальної справи в апеляційному порядку суд повинен ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, ухваливши, при необхідності, рішення про проведення судового слідства, ретельно перевірити доводи апеляції та касаційної скарги засудженого ОСОБА_1., у тому числі й щодо відсутності у матеріалах кримінальної справи доказів, що підтверджують вчинення ним злочину у складі організованої групи, а також про неправильність вирішення цивільного позову ОСОБА_7., та з урахуванням усіх обставин справи прийняти належне рішення та викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.
На підставі наведеного і керуючись статтями 395 і 396 КПК України (1001-05)
, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд до апеляційного суду Львівської області в іншому складі суду.
Судді:
КОНОВАЛОВ В.М.
КУЗЬМЕНКО О.Т.
СКОТАРЬ А.М.
|
|