У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

                 у кримінальних справах у складі:

     головуючого

     Кравченка К.Т.,

     суддів

     Заголдного В.В., Пошви Б.М.

     розглянула у судовому засіданні у м. Києві  20  березня  2008
року кримінальну справу за касаційним поданням першого  заступника
прокурора Черкаської області на  вирок  Уманського  міськрайонного
суду  Черкаської  області  від  17  липня  2007  року  та   ухвалу
Апеляційного суду Черкаської області від 18 вересня 2007 року щодо
ОСОБА_1

     Вироком місцевого суду

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1,

     уродженку та жительку с. Косенівка

     Уманського району Черкаської області,

     судимості не має,

     засуджено за ст.117 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  позбавлення
волі на три роки.

     На підставі ст.79 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1.  звільнено
від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком  два
роки.

     Відповідно  до  ст.76  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  ОСОБА_1.
покладено обов'язки не  виїжджати  за  межі  України  на  постійне
проживання  без  дозволу  органу  кримінально-виконавчої  системи,
повідомляти цей  орган  про  зміну  місця  проживання,  роботи  чи
навчання та періодично з'являтися для реєстрації.

     Постановлено стягнути із ОСОБА_1. у доход держави 84 грн.  24
коп. судових витрат.

     Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від  18  вересня
2007 року апеляцію прокурора залишено  без  задоволення,  а  вирок
Уманського міськрайонного суду Черкаської  області  від  17  липня
2007 року - без зміни.

     Як визнав суд, 2 квітня 2007 року,  приблизно  о  22  годині,
ОСОБА_1., перебуваючи у  гуртожитку  Уманської  філії  Черкаського
кооперативного економічно-правового коледжу, що на вул. Р.Чорного,
3/1 у м. Умань Черкаської області, народивши без допомоги  лікарів
дитину жіночої статі і  відразу  після  пологів,  задушила  її  та
викинула у бак для сміття.

     У касаційному поданні  прокурор,  не  оспорюючи  правильність
встановлення фактичних  обставин  та  кваліфікацію  злочинних  дій
ОСОБА_1., просить судові рішення  щодо  неї  скасувати,  а  справу
направити  на  новий   судовий   розгляд   через   невідповідність
призначеного винній покарання тяжкості злочину та даним про  особу
засудженої через м'якість. Прокурор вважає,  що  суд  безпідставно
звільнив ОСОБА_1. від відбування покарання на  підставі  ст.79  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів  не  вбачає
підстав для задоволення подання прокурора.

     Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1.  у  вчиненні
злочину, за який її засуджено, грунтується на сукупності  зібраних
доказів, яким суд дав належну оцінку та підставно поклав в  основу
обвинувального вироку, є правильним і  у  касаційному  поданні  не
оспорюється.

     Правильність кваліфікації злочинних дій ОСОБА_1. за ст.117 КК
України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,   як   умисне   вбивство   матір'ю    своєї
новонародженої дитини, сумнівів не викликає.

     Призначаючи ОСОБА_1. покарання, суд належним  чином  урахував
ступінь тяжкості вчиненого злочину,  конкретні  обставини  справи,
дані про особу  засудженої  та  пом'якшуючі  покарання  обставини.
Зокрема, суд взяв до уваги, що ОСОБА_1. вчинила  злочин  середньої
тяжкості, судимості не  має,  за  місцем  проживання  та  навчання
характеризується позитивно, її молодий  вік,  скрутне  матеріальне
становище, що винна у вчиненому щиро розкаялася, а також і те,  що
ОСОБА_1. має на утриманні малолітню дитину 2005 року народження.

     Умотивувавши  своє  рішення,   суд   дійшов   висновку   щодо
призначення винній покарання у виді 3 років позбавлення волі.  Суд
знайшов за можливе звільнити  винну  від  відбування  покарання  з
випробуванням, з іспитовим  строком  2  роки,  керуючись  вимогами
ст.79 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . При  цьому  суд  визнав  за  можливе
покласти на засуджену обов'язки, передбачені  п.п.2,3,4  ст.76  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     За  таких  обставин  посилання  прокурора  про   безпідставне
застосування  ст.79  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  не  можна  визнати
обгрунтованим.

     Колегія  суддів  не  знаходить  підстав  вважати   призначене
ОСОБА_1. покарання м'яким.

     Не  вбачаючи  підстав  для  задоволення  касаційного  подання
прокурора,  керуючись  ст.394  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
           колегія
суддів,

                         у х в а л и л а:

     у  задоволенні   касаційного   подання   першого   заступника
прокурора Черкаської області - відмовити.

                              Судді:

     Кравченко К.Т.  Заголдний В.В.  Пошва Б.М.