У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.
суддів
Вус С.М., Глоса Л.Ф.,
за участю прокурора
Яковенко Р.I.
захисника
ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 18 березня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2007 року, якою справу по обвинуваченню
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця с. Світле Одеської області,
без постійного місця проживання,
громадянина Російської Федерації,
судами України не судимого, -
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115; ч.2 п.п. 12 і 13 ст.115 КК України (2341-14)
повернуто прокурору Одеської області на додаткове розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів за наступних обставин.
IНФОРМАЦIЯ_2, приблизно о 14 години поблизу ресторану "Хуторок", розташованого в парку культури і відпочинку ім. Шевченка у м. Одесі, ОСОБА_2, з метою умисного вбивства на грунті особистих неприязних відносин, завдав ОСОБА_3 металевим прутом численні удари по голові, внаслідок чого настала смерть потерпілого.
У другій половині грудня 2005 року приблизно о 16 годині у приміщенні кафе-бару "Корсар", розташованому на території пляжу "Ланжерон" м. Одеси, ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та двома особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, з метою умисного вбивства, завдали численні удари руками по голові невстановленому слідством чоловіку на ім'я ОСОБА_5, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження від яких він помер.
Крім того, ОСОБА_2 у другій половині лютого 2006 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, знаходячись на території пляжу "Ланжерон" поблизу кафе-бару "Корсар" м. Одеси, з метою умисного вбивства, на грунті особистих неприязних стосунків, під час сварки з ОСОБА_4, умисно вбив останнього, завдавши потерпілому декілька ударів ломом по голові.
У кінці березня 2006 року, приблизно о 22 годині, поблизу човнової станції пляжу "Ланжерон" м. Одеси ОСОБА_2, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з метою умисного вбивства, завдав невстановленій слідством дівчині на ім'я ОСОБА_6 декілька ударів по голові, від яких вона знепритомніла. Після цього, з метою приховання слідів злочину, викинув потерпілу в море.
Як вказав суд, причиною направлення справи прокурору для проведення додаткового розслідування стало те, що під час досудового слідства необхідно перевірити версію ОСОБА_2 та показання свідка ОСОБА_7 про причетність інших осіб до вчинення вбивства чоловіка на ім'я ОСОБА_5, дівчини на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_4, перевірити обставини за яких ОСОБА_2 давав визнавальні показання; встановити обставини дачі явки з повинною ОСОБА_8 та ОСОБА_2 з приводу вбивства ОСОБА_3; з'ясувати обставини написання ОСОБА_2 явки з повинною з приводу вбивства ОСОБА_9 та причини відмови у порушенні кримінальної справи по даному факту; провести слідчі дії з участю свідка ОСОБА_7, а також встановити дату смерті ОСОБА_4 та дівчини на ім'я ОСОБА_6.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у судовому розгляді кримінальної справи, просить ухвалу щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. На обгрунтування своїх вимог вказує на те, що рішення суду про направлення справи для проведення додаткового розслідування є безпідставним. Стверджує, що суд, з метою перевірки та уточнення фактичних даних, вправі був доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про підтримання касаційного подання та скасування ухвали апеляційного суду, виступ захисника ОСОБА_1 про необгрунтованість подання прокурора, перевіривши матеріали справи й обговоривши наведені в касаційному поданні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України (1001-05)
повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Це положення закону знайшло своє відображення в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" від 11 лютого 2005 р. № 2 (va002700-05)
, де зазначено, що у випадках, коли суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику і допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень в порядку, передбаченому в ст. 315-1 КК України (2341-14)
, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів.
Розглядаючи справу щодо ОСОБА_2 суд не врахував вимог закону та знехтував наведеним вище застереженням, внаслідок чого постановив у справі рішення, яке не грунтується на вимогах закону і є передчасним.
Убачаючи неповноту досудового слідства в недостатній перевірці версій підсудного ОСОБА_2, щодо причетності до вбивств інших осіб, перевірці його показань про застосування до нього недозволених методів слідства, встановлення обставин дачі підсудним явок з повинною, перевірки показань свідка ОСОБА_7, встановлення дати смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_6, суд не зазначив в ухвалі причин, які позбавляли його можливості прийняти заходи по усуненню наведеної неповноти.
Зокрема, суд не використав своє право, згідно зі ст. 315-1 КПК України (1001-05)
, на видання судового доручення органу, який проводив розслідування щодо виконання певних слідчих дій. Зосередившись на необхідності перевірки версій підсудного щодо застосування до нього недозволених методів слідства, суд не звернув увагу, що це питання органами слідства з'ясовувалось.
Судом також зобов'язано органи слідства більш ретельно допитати свідка ОСОБА_7, хоча це обов'язок суду.
Отже, суд не вжив належних заходів для усунення зазначеної в ухвалі неповноти досудового слідства і прийняв передчасне рішення про направлення справи на додаткове розслідування, допустивши неповноту судового слідства, оскільки не допитав потерпілих по справі, із десяти свідків, на яких посилались органи слідства, допитав лише двох.
За таких обставин, таке рішення суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно повно і об'єктивно дослідити обставини справи та прийняти законне і обгрунтоване рішення.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05)
, колегія суддів -
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2007 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити в той же суд на новий судовий розгляд.