У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Пекного С.Д., Нікітіна Ю.I.
з участю прокурора
Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 18 " березня 2008
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом, на вирок Кілійського
районного суду Одеської області від 11 травня 2007 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1
громадянин України, не судимий,
засуджений за ст.119 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі.
На підставі п."б" ст.1 Закону України "Про амністію" від 11
травня 2005 року звільнено від призначеного покарання.
В апеляційному порядку вирок не розглядався.
ОСОБА_1. визнаний винним у тому, що він 7 листопада 2004 року
близько 19 години скоїв убивство ОСОБА_2. із необережності у формі
злочинної недбалості, коли у дворі будинку АДРЕСА_1в процесі
сварки з потерпілим сильно штовхнув його, від чого ОСОБА_2. упав
на спину, вдарився головою об камінь та отримав легкі тілесні
ушкодження, від яких утратив свідомість. ОСОБА_1., будучи
впевнений, що ОСОБА_2. помер, відвіз його на берег каналу
Дунай-Сасик, що поблизу с.Приморське Кілійського району, де
зв'язав потерпілому руки за спиною, прив'язав до ніг мішок із
каменем та вкинув у воду. Смерть потерпілого ОСОБА_2. настала від
механічно асфіксії в результаті втоплення у воді.
У касаційному поданні прокурор, який підтримував у суді
обвинувачення ОСОБА_1. за ст.115 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
стверджує, що засуджений насправді умисно позбавив життя
потерпілого, і просить вирок скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала подання,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання
прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає
задоволенню.
Згідно зі ст.323 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, вирок суду повинен
бути законним і обгрунтованим. Суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів установила
наступне.
Унаслідок того, що ОСОБА_1штовхнув ОСОБА_2, який перебував у
стані алкогольного сп'яніння, потерпілий упав і вдарився головою
об тверду поверхню. Згідно з висновком судово-медичної експертизи,
на тілі ОСОБА_2 виявлено забійну рану і крововиливи у м'які
тканини голови, а також крововилив у м'які тканини передньої
стінки трахеї, що відносяться до категорії легких тілесних
ушкоджень; від удару головою потерпілий утратив свідомість на
термін від однієї до кількох годин, враховуючи тяжкий ступінь
алкогольного сп'яніння.
Пояснюючи своє суб'ктивне ставлення до власних діянь і їх
наслідків, ОСОБА_1стверджував, що перебував у шоковому стані, тому
відразу вирішив, що ОСОБА_2загинув на місці від удару головою об
каменисту поверхню. Разом із тим, ОСОБА_1підтверджував, що не
помітив слідів крові ні на подвір'ї, де впав ОСОБА_2, ні згодом у
власному автомобілі. Відразу після того засуджений віднайшов на
подвір'ї свого родича мотузки, мішок і каміння, помістив
потерпілого до свого автомобіля, перевіз його на берег каналу
Дунай-Сасик, де зв'язав потерпілому руки за спиною, прив'язав до
ніг мішок із каменем та вкинув у воду. Iз протоколу огляду місця
виявлення трупа ОСОБА_2 вбачається, що руки загиблого були
заведені за спину, навколо кожного зап'ястя по 4-5 обертів
зав'язана вузлувата мотузка; при зовнішньому огляді видимих
пошкоджень на трупі не виявлено. При судово-медичній експертизі
трупа експерт також не виявив будь-яких ознак, характерних для
іншої причини смерті, ніж від механічної асфіксії.
Органом досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачувався у
скоєнні умисного вбивства ОСОБА_2., проте місцевий суд розцінив
наведені обставини як такі, що виключають можливість існування у
ОСОБА_1умислу на заподіяння смерті. Як зазначив у вироку місцевий
суд, ОСОБА_1, будучи впевнений, що потерпілий ОСОБА_2помер після
падіння, діяв зі злочинною недбалістю, коли зв'язував потерпілому
кінцівки, прив'язував мішок із камінням та втоплював його у каналі
Дунай-Сасик. На думку суду, ОСОБА_1не передбачав, що від поштовху
ОСОБА_2може впасти і отримати тілесне ушкодження, від якого, як
вважав ОСОБА_1, потерпілий помер, але засуджений повинен був і мав
можливість передбачити відсутність смертельних наслідків від
падіння потерпілого та повинен був передбачати, що ОСОБА_2живий,
якби засуджений був більш уважним і обережним.
В основу вироку суд поклав твердження ОСОБА_1про те, що він
був переконаний у смерті потерпілого від падіння, а всі наступні
його дії були спрямовані лише на приховання слідів необережного
злочину. При цьому суд залишив поза увагою те, що після падіння
ОСОБА_2 й удару головою засуджений не з'ясував стан потерпілого
доступними в тих обставинах способами - він не перевірив наявності
дихання чи пульсу у ОСОБА_2, не намагався привести його до тями
самостійно чи покликати по допомогу. Об'єктивних даних, які би
свідчили про настання смерті ОСОБА_2 на місці падіння, у справі
відсутні. Натомість ОСОБА_1вчинив дії, що характерні для посягання
на життя, які, з одного боку, не були б необхідними за умови, якщо
ОСОБА_1дійсно вважав потерпілого загиблим, проте, з іншого боку,
такі дії стосовно живої людини напевне потягнули би смертельні
наслідки, що і відбулося у даному випадку, оскільки в результаті
сукупності зазначених вище дій ОСОБА_1потерпілий був позбавлений
можливості вжити заходів до самозбереження та помер від механічної
асфіксії.
Таким чином, характер, хронологія і послідовність дій
засудженого ОСОБА_1, а також об'єктивна спроможність дорослої
осудної людини оцінювати життєву ситуацію, на думку колегії
суддів, не дає підстав вважати, що ОСОБА_1дійсно чинив необережно,
зі злочинною недбалістю, а його ставлення до своїх дій відповідає
суб'єктивній стороні складу злочину, передбаченого у ст.119 ч.1 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд неправильно застосував
кримінальний закон, а також порушив вимоги
кримінально-процесуального закону стосовно об'єктивного розгляду
всіх обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим вирок щодо
ОСОБА_1підлягає скасуванню як незаконний і необгрунтований, а
справа - направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом, задовольнити.
Вирок Кілійського районного суду Одеської області від 11
травня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий
судовий розгляд.
судді:
Синявський О.Г. Пекний С.Д. Нікітін Ю.I.