У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого-судді
Міщенка С.М.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Вус С.М.,
за участю прокурора
Кравченко Є.С.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 18 березня 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на судові рішення щодо нього,
встановила:
вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20
лютого 2007 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця та жителя с. Розтоки Путильського району
Чернівецької області, раніше неодноразово судимого, останній раз
29 грудня 2003 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст.ст. 42,
43 КК України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
року на 3 роки і 6 місяців
позбавлення волі,
засуджено:
- за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років
позбавлення волі;
- за ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі;
- за ч. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років
позбавлення волі із конфіскацією майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1. визначено остаточне покарання у виді позбавлення
волі строком на 7 років із конфіскацією майна, яке є його
власністю.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 22 травня
2007 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1. засуджено за те, що він, в
період з 19 червня по 23 липня 2006 року вчинив 19 крадіжок чужого
майна, поєднаних з проникненням у житло та в 4-х епізодах,
виконавши усі дії, спрямовані на вчинення таких же злочинів, не
довів їх до кінця з причин, які не залежали від його волі, а саме:
19 червня 2006 року близько 16 години проник до будинку
АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно та гроші ОСОБА_2.,
спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 4512 грн. 50
коп.;
1 липня 2006 року в нічний час проник в квартиру АДРЕСА_2,
звідки викрав майно, вартістю 2 273 грн. 42 коп., яке належало
потерпілій ОСОБА_3.;
2 липня 2006 року в нічний час проник до будинку АДРЕСА_3,
звідки викрав майно та гроші ОСОБА_4., спричинивши потерпілій
матеріальну шкоду на суму 4520 грн.;
5 липня 2006 року в період часу з 13 до 14 години 30 хвилин
проник до будинку АДРЕСА_4 звідки таємно викрав вироби із золота
та гроші потерпілої ОСОБА_5. на суму 11 100 грн.
6 липня 2006 року близько 13 години проник до будинку
АДРЕСА_5, звідки таємно викрав вироби із золота, гроші та інше
майно потерпілої ОСОБА_6., спричинивши потерпілій матеріальну
шкоду на суму 4 377 грн.;
В цей же день в період часу із 16 до 18 годи проник в
квартиру АДРЕСА_6, звідки таємно викрав гроші потерпілої ОСОБА_7
на суму 5 178 грн. 11 коп.;
9 липня 2006 року близько 10 години 30 хвилин проник до
будинку АДРЕСА_7, звідки таємно викрав гроші та майно ОСОБА_8,
спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 9 870 грн.;
15 липня 2006 року близько 20 години проник до квартири
АДРЕСА_8, звідки таємно викрав майно та вироби із золота
потерпілого ОСОБА_9. на суму 5 280 грн.;
15 липня 2006 року близько 20 години 30 хвилин проник до
квартири АДРЕСА_9, звідки таємно викрав майно, вартістю 650 грн.,
яке належало потерпілій ОСОБА_10.;
16 липня 2006 року близько 15 години 30 хвилин проник до
квартири АДРЕСА_10, звідки викрав вироби із золота та срібла,
гроші та майно потерпілої ОСОБА_11. на суму 2 770 грн. 18 коп.;
20 липня 2006 року близько 15 години проник до квартири
АДРЕСА_11, звідки таємно викрав майно, вироби із золота та гроші
потерпілого ОСОБА_12. на суму 13 060 грн. 69 коп.;
21 липня 2006 року близько 7 години проник до квартири
АДРЕСА_12, звідки таємно викрав вироби із золота та інше майно
ОСОБА_13., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 7 784
грн.;
повторно в цей же день близько 15 години проник до квартири
АДРЕСА_13, звідки таємно викрав гроші, вироби із золота та інше
майно ОСОБА_14., спричинивши потерпілому значної матеріальної
шкоди на суму 29 425 грн.;
21 липня 2006 року близько 16 години 30 хвилин проник до
квартири АДРЕСА_14, звідки таємно викрав вироби із золота та
срібла потерпілої ОСОБА_15 на суму 1 150 грн.;
23 липня близько 18 години проник до квартири АДРЕСА_15,
звідки таємно викрав належні потерпілій ОСОБА_16. вироби із
золота, вартістю 2 420 грн.;
у цей же день близько 20 години проник в будинок АДРЕСА_16,
звідки таємно викрав майно та гроші потерпілого ОСОБА_17. на суму
8 738 грн.;
у перших числах липня 2006 року близько 20 години проник до
будинку АДРЕСА_17, звідки таємно викрав належне ОСОБА_18. майно на
суму 69 644 грн., тобто вчинив крадіжку у великому розмірі;
11 липня 2006 року близько 12 голини проник до квартири
АДРЕСА_18, звідки таємно викрав гроші, вироби із золота й інше
майно потерпілого ОСОБА_19., спричинивши йому матеріальну шкоду у
великому розмірі на суму 59 304 грн.
23 липня 2006 року в період часу із 10 до 12 години проник до
квартири АДРЕСА_19, звідки таємно викрав гроші, ювелірні й інші
вироби із золота і срібла, а також золоту каблучку з діамантом
вагою 10 карат вартістю 325000 грн., що належали потерпілій
ОСОБА_20., спричинивши їй матеріальну шкоду у особливо великому
розмірі на суму 338 391 грн.
Крім того,ОСОБА_1., з метою таємного викрадення чужого майна,
в період часу із 17 по 23 липня 2006 року у м. Чернівці проник у
житло потерпілих ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23. та ОСОБА_24, але,
не знайшовши цінного майна у помешканнях цих потерпілих, залишив
місце вчинення злочину. Тобто, злочин не довів до кінця з причин,
що не залежало від його волі.
У касаційній скарзі засуджений просить судові рішення щодо
скасувати, а справу направити на нове розслідування. Вважає, що
досудове слідство та судовий розгляд справи проведено з
порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, неповно,
необ'єктивно, однобічно, а висновки суду щодо доведеності його
винуватості у вчиненні крадіжки в особливо великих розмірах не
відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до
призначення йому надмірно суворого покарання. Крім того, зазначає,
що судом апеляційної інстанції було порушено його право на захист.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора Кравченко Є.С., перевіривши матеріали справи та
обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1. у
вчиненні крадіжок, поєднаних з проникненням у житло потерпілих
ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4.,, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7,,
ОСОБА_8,, ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12.,, ОСОБА_13.,
ОСОБА_14., ОСОБА_16., ОСОБА_17. та за ознакою заподіяння шкоди у
великих розмірах потерпілим ОСОБА_18. і ОСОБА_19., а також
вчинення замаху на крадіжку чужого майна з проникненням у житло
потерпілих ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23. та ОСОБА_24
підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд
дав належну оцінку, є обгрунтованими і у касаційній скарзі не
оспорюються.
Як убачається із матеріалів справи, засуджений, як в ході
досудового слідства, так і під час судового розгляду справи
повністю визнав свою вину і докладно розповів, за яких обставин
він скоював злочини, не погоджуючись тільки з вартістю викраденого
у потерпілої ОСОБА_20. майна, а саме, каблучки з діамантом.
Перевіривши ці доводи засудженого, суди першої та апеляційної
інстанції дійшли обгрунтованого висновку, що показання ОСОБА_1.
про значно меншу вартість викраденого ним у ОСОБА_20. майна, аніж
вказала потерпіла, є безпідставними.
Так, потерпіла під час досудового слідства та в судовому
засіданні послідовно стверджувала про викрадення у неї золотої
каблучки з діамантом в 10 карат. Вказуючи її вартість в 325000
грн., вона детально зазначила ознаки цієї каблучки та пояснила, що
ця каблучка є старовинною, відноситься до 18-19 століття,
дісталася їй у спадщину від прабабусь, за каталогом ювелірного
магазину вартість подібної каблучки також становить 325000 грн.,
саме за таку суму у неї хотіли її купити, але вона відмовилася.
У матеріалах справи відсутні дані на спростування цих
показань потерпілої, а тому суд дійшов правильного висновку, що, з
урахуванням раритетності цієї каблучки, її вартість, вказана
потерпілою, є достовірною.
Крім того, достовірність показань ОСОБА_20. об'єктивно
підтверджу ється іншими дослідженими судом доказами, зміст яких
наведений у вироку, зокрема даними, що містяться у висновках
дактилоскопічної й трасологічної експертиз, згідно з якими
виявлені та вилучені при огляді житла потерпілої відбитки пальців
рук і взуття залишені ОСОБА_1.
За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними
викладені у касаційній скарзі засудженого доводи про недоведеність
його винуватості у вчиненні ним крадіжки майна потерпілої
ОСОБА_20. в особливо великому розмірі.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1. за ч. 3 ст. 185, ст. 15 і
ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є
правильною.
При призначенні покарання засудженому суд обгрунтовано
урахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про
його особу. Призначене покарання є справедливим, необхідним та
достатнім для виправлення засудженого та попередження нових
злочинів.
Не заслуговують на увагу посилання засудженого про
необхідність скасування судових рішень та направлення справи на
нове розслідування через порушення органами досудового слідства
вимог ст. ст. 131, 133 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
. Як убачається з
матеріалів справи, слідчий мав достатньо доказів, які вказували на
вчинення злочинів Матіосом О., а тому він 27 липня 2006 року виніс
мотивовану постанову про притягнення його як обвинуваченого. В цей
же день обвинувачення йому було пред'явлено, роз'яснена його суть,
його було допитано за цим обвинуваченням і він повністю визнав
себе винуватим
Твердження у касаційній скарзі про те, що судом апеляційної
інстанції не було задоволено його клопотання про призначення йому
захисника, чим було порушено право на захист, є безпідставними,
оскільки при перевірці справи не встановлено даних, які б про це
свідчили. У матеріалах справи відсутнє клопотання такого змісту, а
відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
участь
захисника у суді апеляційної інстанції у даній справі не є
обов'язковою.
Як видно із матеріалів справи, такі ж, як і в касаційній
скарзі, твердження засуджений висловлював у своїй апеляції. При
перевірці даної кримінальної справи апеляційний суд, відповідно до
вимог ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, в повному обсязі зазначив в
ухвалі підстави, через які апеляція ОСОБА_1. була визнана
необгрунтованою. Свої висновки, з якими погоджується колегія
суддів, із цього питання суд належним чином умотивував. Вони
підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно
перевірив і належним чином оцінив.
Iстотних порушень кримінально-процесуального законодавства,
які б могли вплинути на правильність висновку суду, колегією
суддів по справі не встановлено.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого
ОСОБА_1.
Судді:
Міщенко С.М. Вус С.М. Глос Л.Ф.
Винуватість ОСОБА_1. також підтверджується поясненнями
потерпілих та іншими наведеними у справі доказами, і сумніву у їх
достовірності немає.
Твердження у касаційній скарзі про те, що судом апеляційної
інстанції, не було задоволено його клопотання про призначення йому
захисника, чим і було порушено право на захист, є безпідставними,
оскільки при перевірці справи не встановлено даних, які б про це
свідчили. У матеріалах справи відсутнє клопотання такого змісту, а
відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
участь
захисника у суді апеляційної інстанції у дані справі не є
обов'язковою.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1. за ч. 3 ст. 185, ст. 15 і
ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
та покарання, за вчинення цих злочинів, призначено відповідно
до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Разом з тим, визнаючи доведеним винуватим ОСОБА_1. у вчиненні
крадіжки, поєднаної з проникненням у житло потерпілої ОСОБА_20. із
заподіянням їй матеріальної шкоди у особливо великих розмірах, суд
з достатньою повнотою не встановив вартість золотої каблучки з
діамантом вагою 10 карат.
Зокрема, як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_20. у
заяві до правоохоронних органів про викрадення у неї майна,
зазначила вартість цієї каблучки 1 000 доларів США, у судовому ж
засіданні, вона вказала, що її вартість становить понад 350 000
грн. На підтвердження саме такої вартості каблучки потерпіла
вказувала на те, що у 1978 році у м. Львові її оцінили у 100 000
карбованців.
Крім того, ОСОБА_20. зазначала, що про наявність у неї такої
каблучки відомо свідкам ОСОБА_25. та ОСОБА_26., також вона
посилалася на те, що ця каблучка зображена на фотокартках її
бабусь.
Як убачається із протоколу судового засідання, суд визнав за
необхідне допитати у судовому засіданні свідків ОСОБА_25. та
ОСОБА_26., про те, не допитавши їх, закінчив розгляд справи.
Тобто, належним чином не перевірив вартість викраденої у
потерпілої ОСОБА_20. золотої каблучки.
За таких обставин, суду належало з участю спеціаліста
допитати у судовому засіданні потерпілу ОСОБА_20., свідків
ОСОБА_25. та ОСОБА_26., щодо з'ясування характерних ознак цієї
каблучки. Надати спеціалісту з її (каблучки) фотокарточку, ким
була здійснена її оцінка у 1978 році, на що посилається потерпіла
та при необхідності вирішити питання про призначення товарознавчої
експертизи для визначення вартості золотої каблучки.
Наведені порушення колегія суддів вважає такими, які істотно
вплинули на правильність прийняття рішення по суті, що є
безумовною підставою для скасування вироку суду першої інстанції у
частині вчинення ОСОБА_1. крадіжки, поєднаної з проникненням у
житло потерпілої ОСОБА_20. із заподіянням їй матеріальної шкоди у
особливо великих розмірах, з направлення справи на новий розгляд.
Апеляційний суд, перевіряючи справу, не звернув увагу на
вказане порушення суду першої інстанції і залишив вирок без зміни,
а тому підлягає скасуванню в цій частині і ухвала апеляційного
суду.
При новому судовому розгляді справи необхідно постановити
рішення з дотриманням усіх вимог і положень кримінального й
кримінально-процесуального законодавства.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
задовольнити частково касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1.
Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20
лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області
від 22 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 у частині вчинення ним
крадіжки, поєднаної з проникненням у житло потерпілої ОСОБА_20. із
заподіянням їй матеріальної шкоди у особливо великих розмірах,
скасувати, а справу направити справи на новий розгляд.
Судді:
Міщенко С.М. Вус С.М. Глос Л.Ф.