У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Гриціва М.I. та Коротких О.А.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 18 березня
2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого
ОСОБА_1. на судові рішення щодо нього,
встановила:
вироком Баришівського районного суду Київської області від 22
листопада 2006 року
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця села Весняного Білогірського
району Хмельницької області, мешканця села Рудницького
Баришівського району Київської області, раніше судимого: 1) 19
грудня 1995 року за ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 101 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення волі на строк 2 роки; 2) 18 травня 1999
року за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 196-1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
позбавлення волі на строк 2 роки; 3) 11 жовтня 2001 року за ч. 2
ст. 141 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення волі на строк 2 роки
і 6 місяців, -
засуджено за:
- ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення волі на
строк 4 роки;
- ч. 3 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення волі на
строк 5 років.
Згідно з вимогами ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1.
визначено остаточне покарання 5 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18 квітня
2007 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
ОСОБА_1. визнано судом винним і засуджено за те, що він 10
вересня 2004 року близько 14-ої години за попередньою змовою з
іншими особами, справу щодо яких виділено в окреме провадження, з
приміщення сараю, що розташовувався на території літнього табору
ферми СТОВ "Лук'янівське" в селі Лук'янівка Баришівського району
Київської області, таємно викрали 6 металевих дверей, спричинивши
зазначеному підприємству шкоди на суму 500 гривень 10 копійок.
2 лютого 2006 року близько 20-ої години ОСОБА_1. проник до
помешкання ОСОБА_2., що розташовувалося в будинкуАДРЕСА_1, де
пограбував господаря - заподіяв кілька ударів палицею по голові
господарю (заподіяв легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я)
і відкрито заволодів його майном на суму 149 гривень 30 копійок.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. порушується питання про
скасування постановлених у справі судових рішень. Свою вимогу він
обгрунтовує тим, що його засуджено незаконно, злочинів він не
вчиняв, справу щодо нього сфальсифіковано. Зазначає про
застосування до нього незаконних методів ведення слідства, а також
те, що судом не було задоволено його клопотання про фіксування
судового процесу технічними засобами та про колегіальний розгляд
справи.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення
справи на касаційний розгляд з метою перегляду постановлених у ній
судових рішень.
Винність ОСОБА_1. у вчиненні злочинів підтверджена сукупністю
зібраних по справі, вірно оцінених та обгрунтовано покладених
судом в основу вироку доказів, зокрема, показаннями самого
ОСОБА_1., в яких він не заперечував фактів вчинення крадіжки
дверей та заволодіння майном ОСОБА_2., показаннями свідка
ОСОБА_3., який разом з ОСОБА_1. заволодівав металевими дверима з
літнього табору ферми, свідка ОСОБА_4., який затримував ОСОБА_1.,
ОСОБА_3. та інших осіб з викраденими металевими дверима,
потерпілого ОСОБА_2., який підтвердив обставини відкритого
заволодіння його майном саме ОСОБА_1., даними протоколів огляду
місць події, письмовими доказами про вартість майна, даними
протоколу виявлення та огляду речових доказів, висновку
судово-медичної експертизи про характер та локалізацію спричинених
ОСОБА_5. тілесних ушкоджень, іншими доказами.
Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно
проаналізована судом, що дало можливості дійти обгрунтованого
висновку про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні злочинів.
Тому колегія суддів вважає безпідставними доводи його скарги про
незаконність засудження та фальсифікацію матеріалів кримінальної
справи.
Кваліфікація дій ОСОБА_1. за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною, а міра покарання визначена йому
у відповідності до вимог закону.
Порушень норм кримінально-процесуального законодавства
України, які б тягли зміну або скасування постановлених у справі
судових рішень, не встановлено. Доводи скарги ОСОБА_1. про
застосування до нього незаконних методів ведення слідства колегія
суддів вважає необгрунтованими та такими, що не відповідають
матеріалам кримінальної справи. Посилання про те, що судом не було
задоволено клопотання про фіксування судового розгляду технічними
засобами також суперечить протоколу судового засідання та
матеріалам справи, оскільки від ОСОБА_1. таких клопотань не
надходило. Що стосується його посилань на те, що судом незаконно
було йому відмовлено в колегіальному розгляді справи, то колегія
суддів не може їх взяти до уваги. Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
кримінальні справи розглядаються в суді першої
інстанції колегіально у складі трьох суддів лише щодо злочинів, за
які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк
більше десяти років, якщо підсудний заявив клопотання про такий
розгляд. Однак, ОСОБА_1. обвинувачувався за законом, що передбачає
покарання менше ніж десять років позбавлення волі.
Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_1. та
керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1,
засудженого вироком Баришівського районного суду Київської області
від 22 листопада 2006 року.
С у д д і:
Паневін В.О. Гриців М.I. Коротких О.А.
_________________________________________________
З оригіналом згідно:
Суддя Верхового Суду України Паневін В.О.