У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Гриціва М.I. та Коротких О.А.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 18 березня
2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого
ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього,
встановила:
вироком Деснянського районного суду міста Києва від 4 червня
2007 року
ОСОБА_1,IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця та мешканця міста Києва,
раніше судимого: 1) 5 лютого 2002 року за ч. 3 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення волі на строк 3 роки; 2) 16 серпня 2004
року за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення волі на
строк 2 роки, -
засуджено за:
- ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення волі на
строк 4 роки;
- ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення волі на
строк 3 роки.
Згідно з вимогами ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1.
визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4
роки.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11 вересня 2007
року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за те, що він 12
серпня 2006 року близько 3-ої години проник до приміщення кіоску
ТОВ "Медіа-Груп", який орендувало ТОВ "Юнайтед Дістріб'юшн Груп",
що розташовувався по вулиці Мілютенка, 11 в місті Києві, звідки
таємно викрав майна орендаря на суму 4 801 гривня 10 копійок.
10 лютого 2007 року близько 21-ої години ОСОБА_1. перебував у
квартирі АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майна ОСОБА_2. на суму 2
062 гривні.
У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 порушується питання
про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку. Свою
вимогу він обгрунтовує тим, що крадіжки з проникненням у
приміщення кіоску він не вчиняв. Зазначає також про порушення
кримінально-процесуального законодавства під час розгляду справи
судом, оскільки не було задоволено його клопотання про фіксування
судового розгляду технічними засобами та не викликано для допиту
свідків, які б підтвердили його алібі.
Заслухавши доповідь судді Верховного суду України,
перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення
справи на касаційний розгляд з метою перегляду постановлених у ній
судових рішень.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів підтверджена сукупністю
зібраних по справі, вірно оцінених та обгрунтовано покладених
судом в основу вироку доказів, зокрема, показаннями самого ОСОБА_1
на досудовому слідстві, в яких він визнавав себе винним у вчиненні
злочинів, в подробицях показував про обставини їх вчинення, його ж
показаннями у судовому засіданні, в яких він не заперечував факту
викрадення майна ОСОБА_2., показаннями ОСОБА_3., ОСОБА_4.,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, яким в силу професійної діяльності ОСОБА_1.
повідомив про вчинення ним крадіжки майна з кіоску, показаннями
потерпілого ОСОБА_2. про обставини вчинення злочину щодо нього,
свідка ОСОБА_7., яка виявила під час проведення огляду місця події
сліди пальців рук, даними протоколу огляду місця події,
відтворення обстановки та обставин події злочинів, даними висновку
дактилоскопічної експертизи про те, що вилучені з місця крадіжки в
кіоску сліди пальців рук залишені ОСОБА_1, даними письмових
доказів, іншими доказами.
Усю сукупність зібраних по справі доказів було ретельно
проаналізовано, що дало можливості суду дійти обгрунтованого
висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів.
Тому колегія суддів вважає безпідставними викладені у його скарзі
доводи про незаконність засудження. Судом перевірялися посилання
ОСОБА_1 про наявність у нього алібі на час вчинення крадіжки з
кіоску, вони правильно визнані необгрунтованими з наведенням у
вироку переконливих мотивів. З такими мотивами суду колегія суддів
погоджується.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. ч. 2 і 3 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною, а міра покарання обрана йому у
відповідності до вимог закону.
Порушень норм кримінально-процесуального законодавства
України, які б тягли зміну чи скасування постановлених у справі
судових рішень, не встановлено. Викладені у скарзі ОСОБА_1 доводи
про те, що судом не проводилося фіксування судового розгляду
технічними засобами не заслуговують на увагу. Як убачається із
протоколу судового засідання та матеріалів кримінальної справи
відповідне клопотання підсудний ОСОБА_1. не заявляв.
Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_1 та
керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1,
засудженого вироком Деснянського районного суду міста Києва від 4
червня 2007 року.
С у д д і:
Паневін В.О. Гриців М.I. Коротких О.А.
_________________________________________________
З оригіналом згідно:
Суддя Верхового Суду України Паневін В.О.