У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Синявського О.Г.,
суддів
Пекного С.Д. і Нікітіна Ю.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 березня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_2 на вирок Краснолуцького міського суду Луганської області від 22 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 15 червня 2007 року щодо ОСОБА_1.
Вироком Краснолуцького міського суду Луганської області від 22 грудня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця м. Петровське Луганської області,
громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України (2341-14)
до покарання у виді позбавлення волі строком на дванадцять років.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1: на користь НДЕКЦ при УМВС України в Луганській області за проведення експертизи 117,70 грн.; на користь потерпілої ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно 2 500 грн. і 25 000 грн.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 15 червня 2007 року зазначений вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1. засуджено за те, що він 18 жовтня 2005 року у вечірній час біля кіоску, розташованого напроти будинку №58 по вул. Рилєєва в м. Красний Луч Луганської області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час сварки із ОСОБА_4, яка переросла в бійку, з метою умисного вбивства завдав йому два удари ножем в область голови, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження, від яких настала смерть останнього.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2, посилаючись на непричетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину, на однобічність, неповноту, необ'єктивність досудового та судового слідства, на фабрикацію кримінальної справи та фальсифікацію її матеріалів, зокрема, протоколів про відмову від захисника, відтворення обстановки і обставин події, і, як убачається з її змісту, порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень з направленням справи на нове розслідування. При цьому зазначає про застосування до засудженого недозволених методів ведення слідства, про порушення його права на захист. Крім цього, на думку захисника, ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням кримінально-процесуального закону, оскільки не містить докладних мотивів прийнятого рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1. в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, зібраними у встановленому законом порядку, яким суд дав належну оцінку, і є обгрунтованими.
Ці висновки, зокрема, грунтуються на власноручно написаній ОСОБА_1 явці з повинною, з якої убачається, що останній особисто, добровільного письмово повідомив про те, що завдав ОСОБА_3 удар ножем в область голови (т. 1, а. с. 49); на показаннях ОСОБА_1 у якості підозрюваного про те, що під час сварки із ОСОБА_3, яка переросла в бійку, він завдав потерпілому декілька ударів ножем в область голови (т. 1, 54-60); на показаннях ОСОБА_1 у якості обвинуваченого, який у присутності захисника повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 К України, і підтримав свої попередні показання (т. 1, а. с. 108); на даних протоколу відтворення обстановки і обставин події, з яких убачається, що ОСОБА_1 в присутності понятих та інших учасників даної слідчої дії детально розповів про обставини вчинення ним умисного вбивства ОСОБА_3 та показав як, в яку частину тіла і з якою силою він завдавав удари ножем потерпілому (т. 1, а. с. 68-79); на даних висновку судово-медичної експертизи про те, що смерть ОСОБА_3 настала в результаті колото-різаних проникаючих поранень, які могли бути завдані клинком ножа, наданого у якості речового доказу для проведення експертизи (т. 1, а. с. 163-166); на даних протоколу обшуку, з яких убачається, що в помешканні ОСОБА_1 було виявлено ніж із слідами крові потерпілого ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 88) та на інших доказах, яким суд дав правильну оцінку.
Ці та інші наведені у вироку суду докази переконливо свідчать про те, що саме ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство, а тому доводи касаційної скарги захисника щодо однобічності, неповноти, необ'єктивності досудового та судового слідства є необгрунтованими.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що слідчі дії у справі проведені із дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства. Зокрема, протокол обшуку було підписано ОСОБА_1 без будь-яких зауважень, а свідок ОСОБА_5 - понятий під час відтворення обстановки і обставин події ствердив, що ОСОБА_1 добровільно і без будь-якого примусу розповів про обставини вчинення ним злочину (т. 1, а. с. 88, 142-143).
Доводи скарги ОСОБА_2 про порушення права на захист засудженого колегія суддів розцінює як безпідставні.
Так, із даних висновку судово-психіатричної експертизи убачається, що ОСОБА_1 у період вчинення злочину хронічним психічним захворюванням не страждав, перебував поза будь-яким хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними і є осудним (т. 1, а. с. 204-206).
Крім того, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку було роз'яснено право на захист, яким він скористався, виявивши бажання захищати свої інтереси самостійно. Після встановлення того факту, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря-психіатра, постановою слідчого прокуратури останньому було призначено захисника - адвоката ОСОБА_6, який в подальшому захищав його інтереси в суді першої інстанції (т. 1, а. с. 102).
Доводи скарги захисника про застосування щодо ОСОБА_1 недозволених методів ведення слідства були предметом ретельної перевірки суду першої і апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження. Згідно з постановою старшого слідчого прокуратури від 28 січня 2006 року в порушенні кримінальної справи щодо працівників Краснолуцького РВ УМВС України в Луганській області за ознаками злочину, передбаченого ст. 365 КК України (2341-14)
, було відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК України (1001-05)
.
Перевіркою не виявлено будь-яких доказів фабрикації кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та фальсифікації її матеріалів.
Суд апеляційної інстанції перевірив всі викладені в апеляціях доводи, які за змістом є аналогічними доводам касаційної скарги, в тому числі і щодо невідповідності знаряддя вбивства даним протоколу обшуку та про причетність інших осіб до вчинення вбивства ОСОБА_3, і з наведенням відповідних мотивів визнав їх безпідставними, з чим погоджується і колегія суддів.
Вважати, що судом неправильно застосований кримінальний закон, або що призначена ОСОБА_1 міра покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, немає підстав. Його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України (2341-14)
.
Вивченням матеріалів кримінальної справи не виявлено порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок і ухвалу, або які були б безумовною підставою для скасування постановлених у справі судових рішень.
З огляду на зазначене та керуючись ст. 394 КПК України (1001-05)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
відмовити у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_2.
С У Д Д I :
Синявський О.Г.
Пекний С.Д.
Нікітін Ю.I.
|
|