Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 березня 2008 кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1. на вирок Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 29 червня 2006 року, яким

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженка смт. Старобешеве

Донецької області, раніше не судима,

засуджена за ч. 1 ст. 184 КК України до штрафу в розмірі 680 грн.

Постановлено стягнути:

- з ОСОБА_1. на користь: ОСОБА_2. на відшкодування матеріальних збитків 321 грн.; НДЕКЦ при УМВСУ на Донецькій залізниці судові витрати в розмірі 1224 грн.;

- з Дорожньої лікарні № 2 станції Ясинувата на користь ОСОБА_2. моральну шкоду в розмірі 4000 грн.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 жовтня 2006 року вирок у частині стягнення з Дорожньої лікарні № 2 4000 грн. скасовано і повернуто на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

За вироком суду ОСОБА_1. визнана винною в тому, що вона, працюючи лікарем анестезіологом-реаніматологом Дорожньої лікарні № 2 ст. Ясинувата Донецької залізниці, 12 серпня 2005 року близько 8-ої год., в порушення ст. 49, ст. 64 Конституції України, посадової інструкції, наказу головного лікаря №182 від 6 жовтня 2004 року, в приміщенні відділення анестезіології і реанімації вищевказаної лікарні, яка є державним медичним закладом, незаконно пред'явила вимогу ОСОБА_3. оплатити надання медичної допомоги його сину в розмірі 321 грн.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення щодо неї та виправдати її через відсутність складу злочину. Указує, що кримінальна справа щодо неї порушена без дотримання вимог законодавства.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженої задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини злочину, вчиненого ОСОБА_1. і відповідно доказам у справі застосовано матеріальний закон.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1. у порушенні права на безоплатну медичну допомогу відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені зібраними і дослідженими по справі доказами.

Доводи ОСОБА_1. у касаційній скарзі про відсутність в її діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 184 КК України є безпідставними.

Так, зі свідчень потерпілого ОСОБА_2. видно, що його сину ОСОБА_3., який постраждав у дорожньо-транспортній пригоді, було надано медичну допомогу і проведено операцію в Дорожній лікарні №2 ст. Ясинувата Донецької залізниці. Коли він прибув туди разом зі своєю дружиною ОСОБА_4. та ОСОБА_5., то спілкувався з лікарем анестезіологом-реаніматологом ОСОБА_1., яка повідомила їм, що за проведену операцію треба сплатити гроші в розмірі 262 грн. як благодійні внески до благодійного фонду лікарні та оплатити рентген у відповідному кабінеті. Він тут же передав їй 262 грн., а вона йому бланк заяви на прийняття цих внесків, де вже були записані прізвище його сина та вказана сума. Потім його дружина ОСОБА_4. заплатила 59 грн. за рентген. Також він вказував, що ОСОБА_1. вела мову про те, що хоча цей внесок і добровільний, але його необхідно сплатити, і через відповідну інтонацію її голосу він сприйняв це як категоричну вимогу.

Такі покази потерпілого ОСОБА_2. повністю узгоджуються з показами свідків ОСОБА_4. і ОСОБА_5., в присутності яких відбувалася ця розмова. При цьому вони зазначали, що суму до оплати в розмірі 262 грн. їм повідомила сама ОСОБА_1. і вона підкреслила, що сплатити треба, тому вони сприймали цю оплату як обов'язкову процедуру.

Сама ОСОБА_1. також не заперечувала того, що за вказівкою завідуючого розповіла ОСОБА_3. про благодійний фонд і яким чином він може здійснити благодійні пожертвування.

Отже матеріалами справи встановлено і доведено факт незаконної вимоги ОСОБА_1. оплати медичних послуг у вигляді пропозиції здійснити добровільні внески до благодійного фонду при лікарні. Дії ОСОБА_1. правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КК України.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що при проведенні досудового слідства і судовому розгляді не допущено порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали суду повно і всебічно дослідити всі обставини справи.

Твердження засудженої про порушення вимог процесуального закону при порушенні кримінальної справи щодо неї є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

Кримінальна справа була порушена прокурором за фактом незаконної вимоги з боку працівника Дорожньої лікарні №2 ст. Ясинувата оплатити надання медичної допомоги ОСОБА_3. Пізніше, коли було встановлено особу, яка вчинила злочин, слідчий порушив кримінальну справу конкретно відносно ОСОБА_1., що підтверджується відповідними постановами (т.1, а. с. 1, 86).

Виходячи з наведеного, підстав для задоволення касаційної скарги засудженої і призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням сторін колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1відмовити.