Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 18 " березня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. і його захисника - адвоката ОСОБА_2. на судові рішення щодо ОСОБА_1..

Вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2004 року,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1

громадянин України, не судимий,

засуджений за ч.2 ст.15 - ч.3 ст. 152 КК України на 7 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_4. відшкодування моральної шкоди, заподіяної неповнолітній потерпілій ОСОБА_3., у розмірі 5 000 грн..

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 березня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

ОСОБА_1. визнаний винним у тому, що він у ніч на 28 лютого 2004 року завів неповнолітню ОСОБА_3. до своєї квартириАДРЕСА_1, де із застосуванням фізичного насильства скоїв закінчений замах на зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_3., проте злочинний умисел не довів до кінця по причинах, які не залежали від волі засудженого.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1. просить скасувати ухвалу апеляційного суду, оскільки, на думку засудженого, справа розглянута неповно і однобоко, апеляційний суд не виконав вказівки суду касаційної інстанції стосовно проведення судового слідства та не врахував пом'якшувальні обставини, які були на момент розгляду справи;

- адвокат ОСОБА_2. також стверджує про невиконання апеляційним судом вказівок суду касаційної інстанції, оспорює висновки місцевого суду стосовно фактичних обставин справи, звертає увагу на наявність обставин, завдяки яким ОСОБА_1. перестав бути суспільно-небезпечним, та просить ухвалу від 6 березня 2007 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Доводи касаційних скарг стосовно порушення апеляційним судом при новому розгляді справи вказівок суду касаційної інстанції, є безпідставними.

Ухвалою Верховного Суду України від 24 жовтня 2006 року було скасовано ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2006 року, якою діяння ОСОБА_1. були перекваліфіковані зі ст.ст.15 ч.2-152 ч.3 КК України (2341-14) на ч.1 ст. 296 КК України, йому було призначено покарання у вигляді 3 років обмеження волі, від відбування якого звільнено на підставі ст. 75 КК України і зрештою звільнено засудженого від покарання на підставі акту амністії, а також збільшено суму відшкодування моральної шкоди до 15 000 грн.. Справа була направлена на новий апеляційний розгляд у зв'язку з тим, що апеляційний суд, не провівши судового слідства з фіксуванням його протоколом судового засідання, зробив переоцінку доказів, заклав у них протиріччя, проіґнорував наявність у діях ОСОБА_1. ознак закінченого замаху на злочин.

Засуджений ОСОБА_1. та його захисник твердять, що суд касаційної інстанції зобов'язав апеляційний суд провести судове слідство, проте, згідно з положеннями ст. 358 КПК України, якими керувалася колегія суддів Верховного Суду України, суд може визнати необхідним проведення судового слідства тоді, коли є підстави вважати, що судове слідство судом першої інстанції було проведено неповно чи однобічно. Однак при новому розгляді справи суд апеляційної інстанції залишив обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1. без зміни, не встановивши у даній справі неповноти чи однобічності слідства.

Питання щодо міри покарання, обраної для ОСОБА_1. на рівні мінімальної межі санкції ч.3 ст. 152 КК України, апеляційний суд дослідив із достатньою ретельністю, а його висновок про відсутність обставин, які б істотно знижували суспільну небезпечність скоєного ОСОБА_1. злочину, є цілком обґрунтованими.

Звільнення від покарання особи, яку суд визнає такою, що втратила суспільну небезпечність, передбачене чинним законом лише щодо осіб, які скоїли злочини невеликої або середньої тяжкості, а також бездоганно поводилися та сумлінно ставилися до праці. Проте злочин, за вчинення якого засуджено ОСОБА_1., згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких.

Таким чином, передбачених чинним законом підстав для внесення кримінальної справи щодо ОСОБА_1. у касаційний розгляд із метою скасування ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 березня 2007 року з мотивів, що наведені у касаційних скаргах засудженого та його захисника, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 394 КПК України,

відмовити в задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1. і його захисника - адвоката ОСОБА_2.