Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 18 березня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 8 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_2.,

цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця та жителя с. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області, раніше судимого

30 травня 2006 року за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і визначено ОСОБА_2покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації у ці органи.

У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_2не переглядався.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2визнано винуватим та засуджено за те, що він 16 серпня 2007 року близько 14 години із господарчого двору селянського (фермерського) господарства "Долина" у с. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області таємно викрав запасні частини і агрегати сільськогосподарської техніки, які належали ОСОБА_3., завдавши потерпілому матеріальну шкоду на суму 1 405 грн. 60 коп.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи висновки суду про доведеність винуватості засудженого та правильність кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого через м'якість, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора Вергізової Л.А. на підтримання касаційного подання, захисника ОСОБА_1., яка просила відмовити у його задоволенні, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у поданні та поданих на нього запереченнях засудженого й потерпілого, колегія суддів вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_2у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, вони є правильними і у касаційному поданні не заперечуються.

Твердження прокурора про те, що призначене покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого через м'якість, є безпідставними.

Так, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_2від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України, суд належним чином мотивував, які саме дані про його особу та пом'якшуючі покарання обставини дають підстави дійти висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Як видно з матеріалів справи, вчинений засудженим злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості, ОСОБА_2. щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував в повному обсязі заподіяну ним шкоду та приніс вибачення потерпілому, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, і ці обставини суд обґрунтовано визнав такими, що пом'якшують покарання. Також судом ураховано стан здоров'я засудженого, прохання потерпілого про призначення засудженому покарання, не пов'язаного із позбавленням волі, та думку державного обвинувача, який просив застосувати до засудженого ст.ст. 75, 76 КК України.

Таким чином, рішення суду про звільнення ОСОБА_2від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України належним чином умотивовано.

Крім того, з заперечень потерпілого на касаційне подання прокурора убачається, що після вчинення ОСОБА_2 злочину його поведінка суттєво змінилася, він веде правильний спосіб життя, а з повідомлення кримінально-виконавчої інспекції засуджений не порушує порядок та умови відбування покарання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є справедливим та достатнім, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень внаслідок м'якості призначеного ОСОБА_2покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Кіровоградської області .