У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
 
     Кравченка К.Т.
 
     суддів
 
     Заголдного В.В., Мороза М.А.
 
     за участю прокурора
 
     Брянцева В.Л.
 
     розглянула у судовому засіданні 13 березня  2008  року  в  м.
Києві  кримінальну  справу  за  касаційною   скаргою   засудженого
ОСОБА_1. на вирок Апеляційного суду АР Крим  від  25  грудня  2007
року щодо ОСОБА_2та ОСОБА_1.
 
     Цим вироком до позбавлення волі засуджені:
 
     ОСОБА_2,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1
 
     уродженець і житель м. Ялта,
 
     раніше судимий:
 
     21 жовтня 2004 року Ялтинським
 
     міськсудом за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
 
     на 2 роки позбавлення волі із випробуванням,
 
     з іспитовим строком 1 рік,
 
     - за ч. 4 ст.  187  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  9  років  з
конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
 
     - за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  13
років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
 
     На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за  сукупністю
злочинів ОСОБА_2. призначено  позбавлення  волі  на  13  років  із
конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
 
     За  сукупністю  вироків,  відповідно  до  ст.71  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , до призначеного покарання  за  цим  вироком  частково
приєднано невідбуте покарання за вироком Ялтинського міського суду
від  21  жовтня  2004  року  і   остаточно   призначено   ОСОБА_2.
позбавлення волі на 14 років із конфіскацією всього  майна,  що  є
особистою власністю засудженого;
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_2
 
     уродженець і житель м. Долинськ
 
     Кіровоградської області, раніше судимий:
 
     29 травня 2007 року Новгородківським
 
     районним судом Кіровоградської області
 
     за ч. 2 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 7 років
 
     позбавлення волі з конфіскацією всього
 
     майна засудженого,
 
     - за ч. 4 ст.  187  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  9  років  з
конфіскацією всього майна, що є особистою власністю засудженого;
 
     - за п.п. 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  14
років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
 
     На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , до  покарання
призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання
за  вироком  Новгородківського  районного   суду   Кіровоградської
області від 29 травня 2007 року і  ОСОБА_1.  остаточно  призначено
позбавлення волі на 15 років із конфіскацією всього  майна,  що  є
особистою власністю засудженого.
 
     Постановлено  стягнути  у  солідарному  порядку  на   користь
ОСОБА_3. з ОСОБА_2та ОСОБА_1 5840  грн.  Крім  того,  постановлено
стягнути у доход держави судові витрати по 617  грн.  98  коп.,  з
кожного із засуджених.
 
     ОСОБА_1., який раніше вчинив розбій і ОСОБА_2, за попередньою
змовою групою осіб, під час розбійного нападу з корисливих мотивів
вчинили умисне вбивство ОСОБА_3.
 
     Як  визнав  суд,  злочини  винними  було  вчинено  за   таких
обставин.
 
     20 лютого  2005  року,  приблизно  о  15  годині  30  хвилин,
ОСОБА_1. і ОСОБА_2., перебуваючи у  стані  алкогольного  сп'яніння
поблизу будинкуАДРЕСА_1зустріли раніше незнайомого ОСОБА_3.,  який
звернувся до них за допомогою знайти родичку, яка мешкає у  даному
селищі.
 
     Побачивши, що ОСОБА_3. перебуває  у  стані  сп'яніння,  добре
одягнутий і  має  2  великі  речові  сумки,  ОСОБА_2.  і  ОСОБА_1.
вступили між собою у змову на заволодіння майном шляхом нападу  та
вбивства потерпілого.
 
     Використовуючи необізнаність ОСОБА_3.,  ОСОБА_2.  і  ОСОБА_1.
вивели  потерпілого  із  селища  у  лісовий  масив  між  котельнею
санаторію "Горний" і
 
     с. Гаспра, 8. Під час відпочинку ОСОБА_2. і ОСОБА_1.  ще  раз
узгодили між собою план дій.
 
     Рухаючись стежкою та користуючись тим, що вони  перебували  у
безлюдній місцевості, ОСОБА_1. першим завдав удар  ногою  у  спину
потерпілого, від чого він упав  на  землю.  Після  цього  ОСОБА_1.
завдав численні удари ногами лежачому  ОСОБА_3.  у  різні  частини
тіла, у тому числі й у голову. У цей же час, діючи  відповідно  до
домовленості, до потерпілого підбіг
 
     ОСОБА_2. і також завдав численні удари взутими ногами у різні
ділянки  голови  та  тулубу.  Від  отриманих  тілесних   ушкоджень
ОСОБА_3. втратив свідомість. ОСОБА_2., діючи до досягнутої  раніше
домовленості,  підібраною  дерев'яною  палицею   завдав   лежачому
ОСОБА_3., ще не менше п'яти ударів у передню частину шиї.
 
     Смерть ОСОБА_3. настала на місці злочину  від  несумісних  із
життям тілесних ушкоджень.
 
     ОСОБА_2. і ОСОБА_1. заволоділи майном потерпілого на загальну
суму 2440 грн. і зникли з місця злочину, розпорядившись майном  за
власним розсудом.
 
     Засуджений  ОСОБА_1.  у  касаційній  скарзі,  визнаючи   факт
побиття потерпілого і заволодіння його майном разом  із  ОСОБА_2.,
вказує на те, що фактичні обставини встановлені не правильно.
 
     Наміру  вбивати  ні  він,  ні  ОСОБА_2.  не  мали  і   ніякої
попередньої змови на вбивство у них не було. Бити потерпілого  він
почав на грунті особистих неприязних стосунків.
 
     ОСОБА_1. вказує й на те, що явку з повинною і  показання,  де
він визнавав себе винним, він дав  внаслідок  залякування  з  боку
працівників міліції.
 
     За  змістом  скарги  просить   пом'якшити   призначене   йому
покарання.
 
     Засуджений ОСОБА_2. касаційну  скаргу  не  подав,  прокурором
касаційне подання не принесено.
 
     Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність  і
обгрунтованість   вироку,   перевіривши   матеріали   справи    та
обговоривши доводи скарги засудженого, колегія суддів не знаходить
підстав  для  задоволення  касаційної  скарги  ОСОБА_1.  з   таких
підстав.
 
     Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1. у розбійному нападі і
умисному вбивстві ОСОБА_3, з корисливих мотивів та за  попередньою
змовою групою  осіб,  стверджені  оціненими  судом  доказами  і  є
правильним.
 
     На обгрунтування свого висновку  суд  підставно  послався  на
показання як ОСОБА_1., так  і  ОСОБА_2.,  які  визнавали  вчинення
розбійного  нападу  з  метою   заволодіння   майном   потерпілого.
Обставини за яких було вчинено злочини обидва засуджені повідомили
добровільно у тому числі й у присутності захисника,  із  детальним
описом того, як розгорталися події.
 
     Показання  ОСОБА_1.  і  ОСОБА_2щодо  насильницьких   дій   та
заподіяння тілесних ушкоджень шляхом завдавання ударів  ногами,  а
ОСОБА_2. дерев'яною палицею узгоджуються між собою  і  не  містять
ніяких суперечностей.
 
     Засуджені повідомили, що закінчивши побиття потерпілого, вони
заволоділи його речами, які неподалік від місця злочину  перебрали
та поділили між собою, а решту - спалили.
 
     У явках з повинною обидва засуджені визнали свою  причетність
до умисного вбивства ОСОБА_3. при розбійному нападі на  нього,  на
які підставно послався суд.
 
     Суд обгрунтовано послався й на дані, що є у протоколі  огляду
місця події де було виявлено труп ОСОБА_3. та його особисті  речі,
а  також  у   висновках   судово-медичної,   криміналістичної   та
імунологічної експертиз.
 
     Зокрема,  за  висновком  судово-медичної  експертизи   смерть
ОСОБА_3. настала від  сочетаної  тупої  травми  тіла  із  закритою
черепно-мозковою  травмою,  з  крововиливом  в   оболонки   мозку,
численних ушкоджень  органів  шиї,  що  ускладнилося  травматичним
шоком, набряком легенів та головного мозку.
 
     Ушкодження органів шиї трупа виникли від дії кінцевої частини
відламаної гілки дерева.
 
     Iнші тілесні ушкодження утворилися від  дії  тупих  предметів
(можливо від взутих ніг людини), за обставин вказаних засудженими.
 
     На підтвердження свого висновку  суд  послався  на  показання
потерпілих  ОСОБА_3.,  ОСОБА_4.,   свідків   ОСОБА_5.,   ОСОБА_6.,
ОСОБА_7., ОСОБА_8.,  ОСОБА_9.,  ОСОБА_10.,  ОСОБА_11.,  ОСОБА_12.,
ОСОБА_13.  та  інших,  які  повідомили  про  події  як  з   участю
потерпілого,  так  і  обох  засуджених,  що  передували   вчиненню
злочинів.
 
     З  даних,   що   повідомили   свідки   ОСОБА_14.,   ОСОБА_15.
таОСОБА_16. видно, що обидва засуджені до  14  години  на  зупинці
"Будмістечко" у
 
     с. Гаспра вживали алкогольні напої.
 
     Свідок  ОСОБА_17.  ствердив,  що  придбав  електродриль,  яка
належала потерпілому у  ОСОБА_13.,  який  у  свою  чергу,  придбав
вказаний електро інструмент у винних.
 
     Свідок ОСОБА_18. підтвердив,  що  23  лютого  2005  року  він
придбав у  засуджених  мобільний  телефон  "Сіменс-С-35",  який  у
подальшому продав.
 
     Свідок  ОСОБА_19.  визнав,  що  придбав  вказаний   мобільний
телефон і перепродав його ОСОБА_20даних, що містяться у  протоколі
вилучення  видно,  що  у  ОСОБА_20.  вилучено  мобільний   телефон
"СіменсС-35", що належав вбитому ОСОБА_3.
 
     Суд, на підтвердження показань  винних  про  те,  що  частину
майна
 
     ОСОБА_3. вони спалили у лісі неподалік  від  місця  вбивства,
підставно послався на дані, що  є  у  висновках  товарознавчої  та
хімічної експертиз.
 
     Таким чином, дослідивши зібрані докази у  їх  сукупності  суд
дійшов  обгрунтованого  висновку  щодо  винуватості  ОСОБА_1,   та
ОСОБА_2у  розбійному  нападі  та  умисному  вбивстві  ОСОБА_3.   з
корисливих  мотивів  та  за  попередньою  змовою  групою  осіб   і
правильно кваліфікував злочинні дії винних за ч. 4 ст. 187 та п.п.
6, 12 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Доводи ОСОБА_1. про те, що ніякої змови на вбивство  ОСОБА_3.
не він ні  ОСОБА_2.  не  мали,  і  що  суд  неправильно  встановив
фактичні  обставини  справи,  не  можна  визнати   підставними   і
обгрунтованими,  оскільки  зібрані  у   справі   докази   повністю
спростовують зазначені посилання засудженого.
 
     Спільні  узгоджені  дії  обох  винних,   раптовий   напад   у
безлюдному  місці  на  потерпілого,   який   перебував   у   стані
алкогольного  сп'яніння,  кількість  завданих   ударів,   тяжкість
заподіяних тілесних ушкоджень та їх локалізація свідчать про намір
винних позбавити життя ОСОБА_3.  щоб  заволодіти  його  майном,  а
настання його смерті було для них бажаним результатом.
 
     Даних, які свідчили б про застосування до ОСОБА_1, незаконних
методів ведення слідства внаслідок чого він себе обмовив, а  також
написав неправдиву явку з повинною, у справі не виявлено.
 
     Немає у справі й даних про те, що  ОСОБА_2.  обмовив  себе  і
ОСОБА_1., давши неправдиві показання.
 
     ОСОБА_1. є осудною особою.
 
     При призначенні  покарання  суд  урахував  тяжкість  вчинених
злочинів, дані що характеризують ОСОБА_1., обставини, що обтяжують
та пом'якшують покарання.
 
     Суд призначив ОСОБА_1, покарання у виді позбавлення волі, яке
є достатнім і необхідним, тому колегія суддів не знаходить підстав
для пом'якшення цьому засудженому покарання.
 
     Iстотних  порушень  кримінально-процесуального   закону,   що
тягнуть зміну чи скасування вироку не встановлено.
 
     Керуючись ст. ст.395, 396 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
                         у х в а л и л а:
 
     касаційну   скаргу   засудженого   ОСОБА_1.   залишити    без
задоволення, а вирок Апеляційного суду АР Крим від 25 грудня  2007
року щодо ОСОБА_1- без зміни.
 
                              Судді:
 
     Кравченко К.Т. Заголдний В.В. Мороз М.А.