У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Жука В.Г.,
суддів
Верещак В.М. і Гошовської Т.В.,
за участю прокурора
Сиротіної Н.О.,
та засудженої
ОСОБА_1.
розглянула в судовому засіданні 13 березня 2008 року в м.
Києві кримінальну справу за поданням Генерального прокурора
України про скасування судових рішень у справі ОСОБА_1..
Вироком Iллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької
області від 5 вересня 2001 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1
таку, що не має судимості,
засуджено:
за ч. 2 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до позбавлення волі на
строк 1 рік;
за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
позбавлення волі на строк 6 місяців.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1. за
сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання
більш суворим остаточно призначено покарання - 1 рік позбавлення
волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1. звільнено
від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1
рік.
На підставі п. "б" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 24
червня 1998 року ОСОБА_1. звільнено від покарання.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 29 березня
2002 року вирок змінено, замість ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
застосовано ст. 42 КК України (1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
року). В решті
вирок залишено без зміни.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України від 3 грудня 2002 року вирок залишено без
зміни.
Ухвалою спільного засідання Судової палати у кримінальних
справах та Військової судової колегії Верховного Суду України від
30 травня 2005 року у задоволенні клопотання Генеральної
прокуратури України про перегляд судових рішень в порядку
виключного провадження у зв'язку з істотними порушеннями вимог
кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на
правильність судового рішення, відмовлено.
За вироком суду ОСОБА_1визнано винною у тому, що вона
10.06.1998 року за попередньою змовою з іншими особами з метою
придбання права на індивідуальне майно ОСОБА_2. - квартиру
АДРЕСА_1, запросила останнього з дружиною ОСОБА_3. для оформлення
біржового контракту з купівлі-продажу квартири до брокерської
контори № 008 Азовської універсальної товарної біржі в приміщенні
кікотеатру ім. Шевченка (м. Маріуполь, пр. Iлліча, 59). Після
написання подружжям ОСОБА_2 заяв про згоду на укладення контракту
з ОСОБА_1, яка пообіцяла заплатити за купівлю квартири, брокер
ОСОБА_4, кримінальне переслідування щодо якого закрито у зв'язку
зі смертю,оформив 3 екземпляри контракту. Однак ОСОБА_3ідмовився
їх підписати, пояснивши, що йому не сплатили за продаж квартири.
ОСОБА_1і ОСОБА_5, матеріали щодо якого виділені в окреме
провадження у зв'язку з його розшуком, вмовляли поставити свій
підпис на контракті, обіцяючи заплатити після заповнення ним
розписки про отримання грошей. ОСОБА_2, не підозрюючи обман,
написав розписку про нібито отримання ним грошей від ОСОБА_1.
Після цього вони відправилися до найближчої нотаріальної контори,
де нібито ОСОБА_1намірялася передати гроші ОСОБА_2, але, не
заставши нотаріуса, домовилися завершити офромлення контракту
наступного дня після сплати грошей, про що ОСОБА_2попередив
брокера ОСОБА_4.
ОСОБА_1і ОСОБА_5, використовуючи дружні зв'язки з ОСОБА_4м,
показавши йому розписку ОСОБА_2про отримання грощей від продажу
квартири, вмовили видати екземпляри контракту для підробки підпису
в графі контракту "Продавець". ОСОБА_4 з користі, за обіцяну
ОСОБА_5им винагороду, вступивши в злочинний зговір з ОСОБА_1і
ОСОБА_5им, видав їм контракт. ОСОБА_1пробувала підробити підпис
ОСОБА_2, але їй не вдалося і ОСОБА_5 запросив до брокерської
контори знайомого ОСОБА_6, кримінальне переслідування щодо якого
закрито по амністії. Останній вступив з ними в змову і в їх
присутності в екземплярах контракту поставив від імені
ОСОБА_2підписи в графі "Продавець", чим вчинив підробку документу.
ОСОБА_1поставила свої підписи в контракті як покупець,
незаконно надбавши право на майно ОСОБА_2, ОСОБА_4 2 екземпляри
контракту передав їй для подальшого використання при оформленні
права власності та заволодінні квартирою. Один їз екземплярів
ОСОБА_1надала в БТI м. Маріуполя і отримала право власника
квартири, заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду.
ОСОБА_1також визнана винною у тому, що за вказаних обставин у
співучасті підмовила ОСОБА_4 до вчинення злочину, використала
підроблений документ.
ОСОБА_115.01.2005 року звернулася до Генеральної прокуратури
України зі скаргою на незаконність постановлених щодо неї судових
рішень.
Генеральною прокуратурою України для перевірки слідчим шляхом
доводів, викладених ОСОБА_1, було винесено постанову про
призначення розслідування нововиявлених обставин та направлено до
прокуратури Донецької області для організації розслідування.
При розслідуванні нововиявлених обставин ОСОБА_1надала
розписки ОСОБА_2про отримання ним авансу за квартиру. Сам
ОСОБА_2не заперечує отримання частини грошей і написання ним
розписки про сплату йому ОСОБА_1зазначених сум. Так, зі змісту
останньої розписки на суму 2459 грн. від 10.06.1998 року
вбачається, що суми, вказані в попердніх розписках, також були
отримані в рахунок оплати за квартиру, а не в якості оплати за
комунальні платежі, як про це стверджує ОСОБА_2. (т.1, а.с.70-71,
243, 359). Однак доводи ОСОБА_1з цього приводу при розслідуванні
нововиявлених обставин не спростовано.
Також не спростовано доводи ОСОБА_1з приводу отримання
ОСОБА_7за оформлення документів на квартиру поАДРЕСА_1 780 млн.
куп. від ОСОБА_1та подальшого їх використання. (т.1,
а.с. 71-зв., 244, 356).
Для вирішення питання про винність ОСОБА_1у інримінованих їй
злочинах істотне значення мають показання свідка ОСОБА_5, який
приймав участь при підробці угоди купівлі-продажу квартири. Проте
ОСОБА_5 на досудовому слідстві та судовому розгляді справи не
допитувався. Під час розслідування нововиявлених обставин його
також не допитано, оскільки він переховується від слідства і
перебуває в розшуку. (т.2, а.с. 74; т. 10, а.с. 114).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від
25.12.1996 року за ОСОБА_2ом визнано право користування жилим
приміщенням в квартирі АДРЕСА_1. Зазначене рішення прийнято судом,
зокрема, з повідомленням ОСОБА_2ом суду про те, що він має дуже
поганий зір і йому доводилося тривалий час лікуватися. Згідно з
наданою Жовтневим районним судом м. Маріуполя інформацією,
зазначену цивільну справу за сплином термінів зберігання знищено.
Однак, як убачається з матеріалів розслідування нововиявлених
обставин, ОСОБА_2на час прийняття судом рішення інвалідом не був.
(т. 1, а.с. 454).
Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала
подання Генерального прокурора України та просила скасувати судові
рішення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
подання, колегія суддів вважає, що подання Генерального прокурора
України не може бути задоволеним з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 400-5 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
нововиявленими обставинами визнаються, зокрема, всі інші
обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення
і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами
доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.
Органи досудового слідства в результаті слідчої перевірки
дійшли висновку про те, що нововиявленими обставинами необхідно
вважати:
-наявність розписок від ОСОБА_2, наданих ОСОБА_1, що
підтверджують, на думку органів досудового слідства факт оплати
ОСОБА_1вартості спірної квартири:
- отримання ОСОБА_7від ОСОБА_1за оформлення цієї квартири 780
млн. куп.;
- прогалина в доказах - не був допитаний ні в ході досудового
слідства, ні в ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_5, який
брав безпосередньо участь в підробці договору купівлі-продажу
квартири через те, що він перебуває у розшуку;
- що на час постановлення рішення Жовтневого районного суду
м. Маріуполя від 25.12.1996 р. яким за ОСОБА_2 визнано право
користування спірною квартирою ОСОБА_2 е був визнаний інвалідом.
Проте з такими твердженнями погодитись не можна.
Як убачається із матеріалів справи, всі зазначені вище
обставини були відомі судовим інстанціям, вони були досліджені у
сукупності із іншими доказами та їм була дана належна оцінка при
постановленні відповідних рішень, зокрема при постановленні вироку
Iллічівським районним судом м. Маріуполя від 5 вересня 2001 р.
щодо ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 27
і ч. 1 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
; при постановленні
ухвали колегією суддів палати у кримінальних справах апеляційного
суду Донецької області від 29 березня 2002 р.;
- при постановленні ухвали колегії судді палати у
кримінальних справах Верховного Суду України від 3 грудня 2002 р.;
- при постановленні ухвали спільного засідання Судової палати
у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного
Суду України від 30.05.2005 р.
При перевірці доводів ОСОБА_1в апеляційному, касаційному і в
порядку виключного провадження судові інстанції дійшли
обгрунтованого висновку про безпідставність вимог ОСОБА_1.
Крім того, деякі тези у поданні викликають сумнів щодо
взагалі допустимості їх відносно обвинувачення ОСОБА_1у вчинених
злочинах. Так, не мотивовано доводи подання щодо обгрунтованості
визнання ОСОБА_2інвалідом при розгляді цивільної справи Жовтневим
райсудом м. Маріуполя 25.12.1996 р., який визнав за ОСОБА_2ом
право власності на спірну квартиру. Рішення районного суду чинне і
на сьогодні. Не ясно, яким чином інвалідність ОСОБА_2вплинула на
склад злочину, інкримінованого ОСОБА_1.
Не зрозуміло, яке відношення до вчинення злочинів ОСОБА_1має
факт отримання ОСОБА_7780 млн. куп.-крб. для оформлення документів
на спірну квартиру через те, що у самому поданні констатується, що
угода купівлі-продажу квартири між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 була
підроблена.
За таких обставин зазначені у поданні факти неможливо
розцінити як нововиявлені обставини, що не були відомі судовим
інстанціям при постановленні ними рішень, а тому у задоволенні
подання необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
У задоволенні подання Генерального прокурора України
відмовити.
Судді:
В.Г. Жук В.М. Верещак Т.В. Гошовська