У х в а л а
 
                          Iменем України
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                     Верховного Суду України
 
     у складі:
 
     головуючого - судді
 
     Пивовара В.Ф.,
 
     суддів
 
     Пошви Б.М. і Кривенди О.В.,
 
     прокурора захисника
 
     Кривов'яза Я.I. ОСОБА_2,
 
     розглянула в судовому засіданні 13 березня  2008  року  в  м.
Києві  кримінальну  справу  за  касаційними  скаргами  засудженого
ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2 на вирок колегії суддів
судової  палати   у   кримінальних   справах   апеляційного   суду
Житомирської області від 12 листопада 2007 року,
 
     яким
 
     ОСОБА_1,  IНФОРМАЦIЯ_1,  уродженця  с.  Холм  Новодугінського
району Смоленської області Російської Федерації,  гр.-на  України,
раніше  неодноразово   судимого:   1)   6.02.1980   року   вироком
Константинівського міського суду Донецької області за  ст.ст.  17,
ч. 2 141 КК України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
         року  на  2  роки  6  місяців
позбавлення волі умовно з  обов'язковим  залучення  до  праці;  2)
8.12.1980 року вироком цього ж суду за ч. 2 ст.  141,  ст.  43  КК
України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
         року за сукупністю вироків на 4  років  6
місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) 26.10.1981  року
вироком Кіровського районного суду м. Макіївки  Донецької  області
за ст. 94, ч. 3 ст. 222, 42, 43 КК України 1960  ( 2001-05 ) (2001-05)
          року
на  15  років  позбавлення  волі;  4)  25.01.2000   року   вироком
Ружинського районного суду Житомирської області за ч. 3  ст.  144,
ст. 44, ч. 1 ст. 194, ст. 42 КК України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
         року на 4
роки позбавлення волі з конфіскацією майна
 
     засуджено за п. п. 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
до довічного  позбавлення  волі;  за  ч.  1  ст.  263  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки позбавлення волі; за ч. 4 ст. 296 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років позбавлення волі.
 
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш  суворим
остаточне покарання ОСОБА_1 визначено у виді довічного позбавлення
волі.
 
     Питання речових доказів вирішено в порядку ст. 81 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
        .
 
     Згідно вироку ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що
він у період з січня по лютий 2004 р. у м. Бердичеві придбав у  не
встановленої слідством особи вогнепальну зброю  -  пістолет  марки
"ТТ", калібром 7,62 мм  та  8  набоїв  до  нього,  що  є  бойовими
припасами,  які  носив  при  собі  та  зберігав  за  місцем  свого
проживання без передбаченого законом дозволу,  достовірно  знаючи,
що пістолет є вогнепальною  зброєю,  а  набої  до  нього  бойовими
припасами.
 
     4 лютого 2007 року у нічний  час  ОСОБА_1  перебував  у  кафе
"Молодіжне",  що  по  вул.  Леніна,  53  у  м.  Бердичеві.   Перед
відвіданням кафе він неподалік у сміттєзбірнику  заховав  пістолет
"ТТ" з 7 набоями.
 
     Приблизно о 1 год. 5 лютого 2007 року,  ОСОБА_1,  виходячи  з
кафе на вулицю зіштовхнувся з раніше не знайомим йому  жителем  м.
Бердичева ОСОБА_3 і на грунті чого між ними виникла суперечка.
 
     Використовуючи  вказаний  малозначний  і  нікчемний   привід,
ОСОБА_1  вирішив  умисно  вбити  ОСОБА_3,   застреливши   його   з
пістолета. При цьому вбивство потерпілого ОСОБА_1 вирішив  учинити
у  громадському  місці,  у  присутності  багатьох  осіб,  тобто  у
поєднанні з грубим порушенням громадського порядку.
 
     Реалізуючи  свій  злочинний  умисел,  спрямований  на  умисне
протиправне позбавлення життя ОСОБА_3, ОСОБА_1 вийшов на вулицю  і
взяв схований ним пістолет "ТТ" з 7 набоями, привів його в  бойове
положення, дославши патрон у патронник і сховав пістолет під одяг.
Повернувшись у приміщення кафе, він відшукав ОСОБА_3 за  одним  із
столиків.
 
     ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила  умисне  вбивство,
перебуваючи  в  стані  алкогольного  сп'яніння,  грубо   порушуючи
громадський порядок, діючи з особливою  зухвалістю  та  проявляючи
явну неповагу до суспільства, вчиняючи  ці  дії  із  застосуванням
вогнепальної зброї, дістав з-під одягу  пістолет  та,  спрямувавши
його у груди ОСОБА_3, умисно вчинив один постріл у  потерпілого  і
таким чином умисно вбив його.
 
     Смерть  ОСОБА_3  настала  внаслідок  вогнепального  поранення
грудей з пошкодженням серця, легень, печінки та правої  нирки,  що
ускладнилось масивною крововтратою.
 
     У  касаційних  скаргах:  захисник  ОСОБА_2  погоджуючись   із
кваліфікацією дій засудженого, просить вирок змінити і  пом'якшити
йому покарання,  оскільки  вважає,  що  умислу  у  засудженого  на
вбивство потерпілого не було так як  засуджений  стріляв  у  праве
плече  ОСОБА_3,  тримаючи  пістолет  прямо  перед  собою,   а   не
безпосередньо у груди. Крім того,  вважає,  що  та  обставина,  що
після  подій  у  кафе  ОСОБА_1  поїхав  додому  за  місцем   свого
проживання, пістолет не викинув і не заховав, також  свідчить  про
те, що він не допускав, що  від  його  пострілу  наступить  смерть
потерпілого;
 
     - засуджений ОСОБА_1 також стверджує про  відсутність  умислу
на вбивство потерпілого і вважає, що судом не враховано  показання
на досудовому слідстві свідка ОСОБА_4 про те, що  вона  бачила  як
від столику в кафе, де сидів потерпілий  після  пострілу  відійшов
якийсь чоловік, який просив викликати міліцію та швидку  допомогу.
З  урахуванням  стану  його  здоров'я  просить  вирок  змінити   і
призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
 
     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,  пояснення
захисника ОСОБА_2  на  підтримання  касаційних  скарг,  міркування
прокурора  про  залишення  касаційних   скарг   без   задоволення,
перевіривши матеріали кримінальної справи  та  обговоривши  доводи
касаційних скарг, колегія суддів вважає, що їх слід  залишити  без
задоволення, виходячи з такого.
 
     Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді
відмовився давати показання, однак під час досудового слідства,  в
судових  дебатах  та  в  останньому  слові   він   свою   вину   в
інкримінованих  йому  злочинах  визнав  повністю.  При  цьому  він
показав, що 5 лютого 2007 р. в кафе "Молодіжне", що у м. Бердичеві
він вистрілив з пістолета  "ТТ"  в  ОСОБА_3  за  те,  що  останній
штовхнув його плечем при виході з кафе, ображав його  нецензурними
словами та завдав йому один удар рукою в обличчя.
 
     Обгрунтовуючи  доведеність  винуватості  ОСОБА_1  у  вчиненні
інкримінованих  йому   злочинів,   суд   послався   на   показання
потерпілих,  свідків,  дані   протоколів   огляду   місця   події,
відтворення  обстановки  та  обставин  події,  висновків   судових
експертиз  та  інші  докази,  зокрема,  на  показання  потерпілого
ОСОБА_5 про те, що 5.02.2007 року, приблизно о 1 год.,  він  разом
зі своїм знайомим ОСОБА_3 відпочивали  в  кафе  "Молодіжне"  в  м.
Бердичеві. При цьому вони сиділи за столиком у  дальньому  правому
куті  залу  кафе.  ОСОБА_3  виходив  на  вулицю  та   повернувшись
приблизно через 10 хв. повідомив,  що  на  виході  зіштовхнувся  з
незнайомими йому  чоловіком  і  між  ними  із-за  цього  відбулась
суперечка.  Приблизно  через  15  хв.  до  їх   столика   підійшов
незнайомий їм ОСОБА_1, який мовчки сів напроти  ОСОБА_3  і  правою
рукою вийняв з-під одягу пістолет, направив  його  на  ОСОБА_3  та
вистрілив йому у груди. Після пострілу ОСОБА_1 встав із-за столу і
пішов з кафе. У цей час ОСОБА_3 став сповзати на підлогу.
 
     Свідок ОСОБА_6 також показав, що 5.02.2007 р. приблизно  о  1
год. 20 хв., він відпочивав у кафе "Молодіжне" зі своїми  друзями.
Почувши звук, що нагадував хлопок, він побачив, як ОСОБА_1  (якого
він раніше не знав) тримав у руці пістолет направлений на молодого
чоловіка, що сидів  напроти  нього  за  одним  столом.  При  цьому
засуджений піднявся із-за столу, сховав пістолет під одяг і  пішов
з кафе.
 
     Аналогічними  є  показання  і  свідка  ОСОБА_7  про  те,   що
5.02.2007 р., приблизно о 1  год.,  коли  він  відпочивав  у  кафе
"Молодіжне" та, почувши хлопок, повернувся і побачив, що над одним
із столиків стояв сірий дим. ОСОБА_1, тримаючи пістолет,  піднявся
із-за столу, сховав його під одяг і пішов з кафе.
 
     Показання на досудовому слідстві  ОСОБА_1  про  послідовність
його дій, узгоджуються з даними  протоколів  огляду  місця  події,
огляду  трупа  та  відтворення  обстановки   і   обставин   події,
проведеного  з  метою  перевірки  й  уточнення  результатів   його
допитів.
 
     Так, згідно даних протоколу огляду місця події від  5.02.2007
р., з фото таблицями та схематичним планом до  нього,  вбачається,
що в кафе "Молодіжне" по вул. Леніна, 53 в м. Бердичеві у  правому
дальньому куті зали на підлозі виявлено труп  ОСОБА_3  з  ознаками
вогнепального поранення грудної  клітки  та  правого  передпліччя.
Поряд із трупом на підлозі виявлено та вилучено стріляну гільзу  з
металу жовтого кольору.
 
     Згідно даних протоколу огляду трупа ОСОБА_3 від 5.02.2007  р.
з фото таблицями до нього, під  час  розтину  трупа  в  спині  під
шкірою виявлено стороннє тверде тіло - стріляну  кулю.  Відповідно
до даних протоколу огляду квартири АДРЕСА_1 у присутності  ОСОБА_1
на ліжку було виявлено пістолет "ТТ" з 5 патронами в  магазині  та
одним патроном в патроннику ствола  пістолета.  У  ході  огляду  з
рукоятки  пістолета  від'єднано  магазин  з  п'ятьма  набоями   та
вилучено з патронника патрон. Пістолет, магазин та шість набоїв  в
ході  огляду  вилучено  та  упаковано  згідно  вимог  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        .
 
     Даними  висновку  балістичної  експертизи  від  8.02.2007  р.
встановлено, що вилучений пістолет зразка 1930/33 р.р. конструкції
Токарева "ТТ" НОМЕР_1 калібру 7,62 мм з магазином № 2387 є бойовою
ручною коротко ствольною нарізною вогнепальною  зброєю,  придатною
для стрільби на ураження, а шість  патронів  є  боєприпасами,  які
виготовлено заводським способом.
 
     Висновком  експерта  №  1/111   від   08.02.2007   р.   також
підтверджено, що надана на дослідження куля та гільза  відстріляні
з пістолета "ТТ" калібру 7,62  мм  або  конструктивно  аналогічної
вогнепальної зброї.
 
     Згідно даних протоколу  відтворення  обстановки  та  обставин
події з використанням відеозапису і з фото таблицями до нього  від
6 лютого 2007 року,  підтверджуються  показання  засудженого  щодо
послідовності його дій по вбивстві ОСОБА_3 шляхом пострілу в нього
з пістолета "ТТ".
 
     Даними протоколів пред'явлення фотознімків для впізнання  від
5.02.2007 р., згідно яких ОСОБА_5 та ОСОБА_7 впізнали  ОСОБА_1  як
чоловіка, що вчинив вбивство ОСОБА_3
 
     Висновком   судово-медичної    експертизи    трупа    №    53
підтверджується,  що   смерть   ОСОБА_3   настала   в   результаті
вогнепального  поранення  грудної  клітки  з  пошкодженням  серця,
легень,  печінки  та  правої  нирки,  яка  ускладнилася   масивною
крововтратою. Дані пошкодження  відносяться  до  категорії  тяжких
тілесних ушкоджень, як  небезпечних  для  життя  і  знаходяться  в
прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілого.
 
     Враховуючи  характер,  локалізацію  пошкоджень  -  мав  місце
поодинокий постріл, рановий  канал  якого  проходить  через  праве
передпліччя, грудну клітину, серце, праву легеню, печінку та праву
нирку до підшкірно-жирової тканин в ділянці 10-11 ребер. Загальний
напрямок  ранового  каналу  зверху  вниз,  з  права  наліво.   При
дослідженні трупа, слідів, які б вказували на можливу боротьбу  не
виявлено,  однак  враховуючи  характер,  локалізацію   пошкоджень,
загальний напрямок ранового каналу (зверху  вниз,  справа  наліво)
експерт вважає, що розташування зброї по відношенню до потерпілого
та в момент пострілу було дещо під кутом до грудної клітки  зверху
в низ. При цьому видалено кулю з  жовтого  металу  з  заокругленим
кінцем калібру 7,62 мм, довжиною 26.
 
     Твердження у касаційних скаргах про  те,  що  ОСОБА_3  завдав
ОСОБА_1 удар рукою  в  обличчя  і  це  стало  причиною  конфлікту,
перевірялися як на досудовому слідстві і в судовому  засіданні,  і
не знайшли свого підтвердження,  оскільки  згідно  даних  висновку
експерта № 87  від  6.02.2007  р.  у  ОСОБА_1  будь-яких  тілесних
ушкоджень не виявлено.
 
     Безпідставними є також твердження касаторів про відсутність у
ОСОБА_1 умислу на вбивство потерпілого, оскільки він стріляв не  в
груди, а в праве плече потерпілого.
 
     Зібраними у справі доказами встановлено, що засуджений не мав
спеціальних  навиків  стрільби,  перебував  у  стані  алкогольного
сп'яніння,  мовчки  сів   навпроти   потерпілого,   як   стверджує
потерпілий ОСОБА_5, який сидів з  ними  за  столиком,  спрямовував
йому в груди пістолет і вистрілив,  тому  підстав  вважати,  що  у
нього не було умислу вбити ОСОБА_3 у суду немає.
 
     З  тих  же  підстав,  що   засуджений   перебував   у   стані
алкогольного сп'яніння, судом не прийнято до уваги твердження  про
те, що він не заховав зброї і знаходився по місцю проживання.
 
     Що стосується доводів, що у  суді  не  було  допитано  свідка
ОСОБА_4  яка  бачила  як  якийсь  чоловік  після  пострілу  просив
викликати  міліцію  та  швидку   допомогу,   що   також   доводить
відсутність його  умислу  на  вбивство,  то  як  убачається  з  її
показань на досудовому слідстві вона не вказувала, що це міг  бути
засуджений (т. 1, а.с. 76).
 
     Згідно   даних   акту    амбулаторної    судово-психіатричної
експертизи № 322-2007, ОСОБА_1 у  період  інкримінованих  йому  на
психічні захворювання не страждав і не страждає, міг усвідомлювати
свої дії і керувати  ними.  Примусового  лікування  по  психічному
стану не потребує.
 
     Правильно проаналізувавши  зібрані  по  справі  докази  в  їх
сукупності та давши їм належну оцінку, суд  дійшов  обгрунтованого
висновку про правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1  за
п.п.7,13 ч.  2  ст.  115  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  тобто  умисне
вбивство  ОСОБА_3  з  хуліганських  мотивів,  особою,  яка  раніше
вчинила навмисне вбивство; за ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
як умисні дії, які виразились  у  носінні,  зберіганні,  придбанні
вогнепальної зброї, бойових  припасів  без  передбаченого  законом
дозволу; за ч. 4 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         як умисні дії, які
виразились у грубому  порушенні  громадського  порядку  з  мотивів
явної  неповаги  до  суспільства  та  супроводжувались   особливою
зухвалістю, вчинені із застосуванням вогнепальної зброї.
 
     Рішення  суду  в  частині  призначеного   ОСОБА_1   покарання
мотивовано відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          і  є
правильним.
 
     Зокрема, суд зазначив у вироку, що  ОСОБА_1  вчинив  злочини,
знаходячись у  стані  алкогольного  сп'яніння,  один  із  злочинів
відноситься до особливо тяжких, він  раніше  неодноразово  судимий
(рецидив  злочинів),  що  в  силу  п.п.1,  13  ст.67  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         є обставинами, які обтяжують покарання.
 
     За місцем відбуття покарання та за місцем проживання  ОСОБА_1
характеризується негативно.
 
     Викладені обставини суд вірно оцінив як такі, що свідчать про
особливу небезпечність особи ОСОБА_1 у зв'язку  з  чим  вважав  за
необхідне призначити йому покарання у виді  довічного  позбавлення
волі.
 
     Касаційний суд не вбачає у матеріалах  справи  обставин,  які
давали б можливість пом'якшити покарання  засудженому  і  замінити
довічне позбавлення волі на певний строк позбавлення волі, про  що
просять засуджений та його захисник у скаргах.
 
     Як свідчать  матеріали  справи,  при  провадженні  досудового
слідства і судовому розгляді справи щодо  ОСОБА_1  були  дотримані
всі вимоги кримінально-процесуального закону.
 
     Вирок суду є обгрунтованим і законним. Будь-яких передбачених
ст.  398  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          підстав  до  його  зміни   чи
скасування не виявлено при перевірці справи у касаційному порядку,
а тому касаційні скарги не підлягають задоволенню.
 
     Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
     у х в а л и л а :
 
     касаційні  скарги  засудженого  ОСОБА_1  та  його   захисника
адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок колегії  суддів
судової  палати   у   кримінальних   справах   апеляційного   суду
Житомирської області від 12 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 - без
зміни.
 
                           С у д д і :
 
     Пивовар В.Ф. Пошва Б.М. Кривенда О.В.