У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Гошовської Т.В., Жука В.Г.
за участю прокурора
Ковтун Н.Я.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 березня 2008
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Миколаївської області на вирок Кривоозерського районного
суду Миколаївської області від 13 червня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця с. Старий Корець Корецького району
Ровенської області, громадянина України,
раніше судимого: 1) 15 серпня 1996 року за ч. 3 ст. 81 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі із застосуванням
ст. 45 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
умовно з іспитовим строком 2 роки;
2) 11 квітня 1997 року за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, статтями 42,
43 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення волі; 3) 18 грудня
2002 року за ч. 2 ст. 188, ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 188 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням статей 69, 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення волі; звільненого 14 квітня 2006 року
умовно-достроково на 5 місяців 20 днів, -
засуджено за ч. 2 ст. 188 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених
пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2,
уродженця с. Пересечино Оргіївського району
Республіки Молдова, громадянина України,
не судимого, -
засуджено за ч. 2 ст. 188 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених
пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2
солідарно на користь ПСП ім. Горького на відшкодування
матеріальної шкоди 1 000 грн.
ОСОБА_1. і ОСОБА_2. визнано винними та засуджено за те, що
вони 24 січня 2007 року приблизно о 22 годині, перебуваючи у стані
алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб, за
пропозицією ОСОБА_2, з метою крадіжки шляхом демонтажу електричних
мереж, приготувавши сокиру, на гужовому візку ОСОБА_1. приїхали у
с. Богачівка Кривоозерського району до пам'ятника "Скорботній
матері", розташованого біля приміщення ЗОСШ, що належав ПСП ім.
Горького Кривоозерського району, де шляхом демонтажу електричної
мережі, яка проходила під землею до вказаного пам'ятника, викрали
електричний кабель мідний НРБ-1,5х36 довжиною 60 м, вартістю 50
грн. за 1 м, на загальну суму 3 000 грн., який присвоїли та
продали.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи висновків суду
про доведеність винуватості ОСОБА_2 і ОСОБА_1. та правильності
юридичної оцінки їх дій, просить вирок щодо ОСОБА_1. скасувати, а
справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку із
невідповідністю призначеного йому покарання, тяжкості вчиненого
злочину і особі засудженого. При цьому посилається на те, що,
звільняючи ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням, суд
недостатньо врахував тяжкість вчиненого ним злочину і формально
врахував дані про його особу, з яких убачається, що він раніше
неодноразово судимий, у тому числі і за аналогічний злочин, не
працює, характеризується посередньо. Зазначає, що судом
безпідставно враховано наявність таких пом'якшуючих обставин як
сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування завданих
збитків, оскільки у матеріалах справи такі дані щодо ОСОБА_1.
відсутні. Крім того вказує, що судом недостатньо мотивовано
рішення про застосування щодо ОСОБА_1. ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який
підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та
доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає
задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при
призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого
злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують
покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене
покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження
нових злочинів.
Цих вимог закону суд при призначенні покарання ОСОБА_1. не
дотримався.
Так, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_1. від відбування
покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, суд належним чином не мотивував, які саме дані про
його особу дають підстави для висновку про можливість його
виправлення без відбування покарання.
Разом із цим, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. за
місцем проживання характеризується посередньо, ніде не працює,
раніше тричі судимий за корисливі злочини, у тому числі останній
раз за злочин, передбачений ч. 2 ст. 188 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Судами неодноразово надавалась ОСОБА_1. можливість виправитися без
позбавлення волі, але останній належних висновків для себе не
зробив, на шлях виправлення не став та через три місяці після
закінчення строку умовно-дострокового звільнення вчинив новий
аналогічний злочин, який законом (ч. 4 ст. 12 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
) віднесено до тяжких, перебуваючи у стані алкогольного
сп'яніння.
Цим обставинам суд у вироку належної оцінки не дав та
безпідставно при призначенні ОСОБА_1. покарання дійшов висновку
про звільнення його від відбування покарання з випробуванням на
підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
У зв'язку з вищезазначеним колегія суддів вважає, що доводи
касаційного подання щодо м'якості призначеного ОСОБА_1. покарання,
є обгрунтованими.
Разом з тим, посилання прокурора на те, що суд безпідставно
послався наявність пом'якшуючих покарання ОСОБА_1. обставин, є
необгрунтованими та суперечать матеріалам справи, з яких
убачається, що засуджений ОСОБА_1. добровільно частково
відшкодував завдану шкоду; повністю визнав свою вину у вчиненні
злочину та своїми показаннями надавав допомогу органам досудового
слідства у з'ясуванні тих обставин вчинення злочину, які мають
істотне значення для повного його розкриття.
Ураховуючи викладене, вирок Кривоозерського районного суду
Миколаївської області від 13 червня 2007 року щодо ОСОБА_1.
підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий
розгляд, під час якого необхідно всебічно, повно та об'єктивно
дослідити всі докази, дати їм належну оцінку та, за умови
підтвердження такого ж обсягу обвинувачення, призначити ОСОБА_1.
покарання, яке відповідало б вимогам ст. 65 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки призначене йому покарання за даним вироком
слід вважати невиправдано м'яким.
Керуючись статями 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Миколаївської області
задовольнити.
Вирок Кривоозерського районного суду Миколаївської області
від 13 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 с к а с у в а т и, а справу
направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі
суду.
С У Д Д I:
Гошовська Т.В. Верещак В.М. Жук В.Г.