У Х В А Л А
Iменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Скотаря А.М., Канигіної Г.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 березня 2008
року справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1. та
захисника ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_3. на судові
рішення щодо ОСОБА_3.
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 4
травня 2006 року.
ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця Волинської області, такого,
що не має судимості,
- засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_3. від відбування призначеного покарання
звільнено з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з
покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Цивільні позови у справі вирішено у відповідності з вимогами
ст. 328 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Згідно з вироком суду ОСОБА_3. визнано винним і засуджено за
те, що він 18 жовтня 2002 року в другій половині дня в м. Луцьку,
в салоні автомобіля "опель-Рекорд", що належав ОСОБА_4., шляхом
зловживання довірою заволодів грошима ОСОБА_1. в сумі 2000 доларів
США, що становить 10659 грн. та грошима ОСОБА_5. в сумі 16000
грн., чим заподіяв потерпілим шкоду в особливо великих розмірах на
загальну суму 26659 грн..
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 15 серпня
2006 року вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі потерпілий, не оспорюючи висновків суду
щодо доведеності вини ОСОБА_3. та правильності кваліфікації дій
засудженого, вважає, що призначене засудженому покарання не
відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, а тому просить
скасувати вирок та ухвалу апеляційного суду, а справу направити на
новий судовий розгляд.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2., посилаючись на
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та на
порушення кримінально-процесуального закону, просить скасувати
постановлені у справі судові рішення, а справу закрити у зв'язку з
відсутністю в діях його підзахисного ОСОБА_3. складу злочину.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг,
колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не
підлягають.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновок про
винуватість ОСОБА_3. у шахрайстві, вчиненому в особливо великих
розмірах, скоєному за обставин зазначених у вироку є правильним.
Суд перевіривши зібрані по справі докази, оцінивши показання
засудженого ОСОБА_3. про обставини за яких він отримав від
потерпілого ОСОБА_1. гроші в сумі 2000 доларів США та 16000
гривень для купівлі мобільних телефонів, проте телефонів не
придбав і гроші потерпілим не повернув, прийшов до вірного
висновку про винуватість засудженого.
Згідно з показаннями потерпілих ОСОБА_6. і ОСОБА_5., вони,
погодившись на пропозицію ОСОБА_3. придбати з метою подальшої
реалізації мобільні телефони у Швеції, дали останньому гроші в
сумі 2 тисячі доларів США та 16 тисяч гривень, визначивши термін
повернення коштів. Вказані кошти засуджений не повернув.
Свідки ОСОБА_7. та ОСОБА_4. показали, що вони були присутніми
в момент передачі грошей ОСОБА_3. на закупівлю мобільних телефонів
у Швеції
Ці докази узгоджуються між собою і свідчать про
обгрунтованість визнання ОСОБА_3. винним у вчиненні інкримінованих
йому злочинних дій, а тому твердження у касаційній скарзі
захисника про те, що в діях ОСОБА_3. відсутній склад злочину і
мали місце лише цивільно-правові відносини є безпідставними.
Будь-яких процесуальних порушень, які б ставили під сумнів
обгрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій
засудженого ОСОБА_3., не допущено.
Що стосується доводів у касаційній скарзі захисника щодо
необгрунтованості у вирішенні цивільного позову, заявленого
потерпілими про відшкодування моральної шкоди, то з ними не можна
погодитися, оскільки це питання суд вирішив у відповідності з
діючим законодавством і належним чином обгрунтував таке своє
рішення.
Доводи у касаційній скарзі потерпілого про те, що ОСОБА_3.
призначене м'яке покарання є безпідставними. При призначенні
покарання суд у повній мірі врахував як ступінь тяжкості вчиненого
злочину, дані про особу засудженого, усі обставини, що пом'якшують
покарання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої
інстанції дійшов правильного висновку про застосування до ОСОБА_3.
при призначенні покарання ст.ст. 75,76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Призначене засудженому покарання є справедливим і відповідає
вимогам закону, є необхідним і достатнім для його виправлення та
попередження нових злочинів.
Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
У х в а л и л а:
у задоволенні касаційних скарг потерпілого ОСОБА_1. та
захисника ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_3. відмовити.
С у д д і :
Коновалов Скотарь А.М. Канигіна Г.В.