У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
 
     Верещак В.М.
 
     суддів
 
     Гошовської Т.В., Жука В.Г.
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві  13  березня  2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок Василівського районного суду Запорізької області  від  22
лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду  Запорізької  області
від 07 травня 2007 року.
 
     Вироком Василівського районного суду Запорізької області  від
22 лютого 2007 року
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1,
 
     уродженця м. Василівка Запорізької області,
 
     громадянина України,
 
     не судимого, -
 
     засуджено за ч. 2 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  5  років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати  посади  в  органах
державної виконавчої системи строком на 1 рік 6 місяців; за  ч.  2
ст. 366 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки  позбавлення  волі  з
позбавленням права обіймати посади в органах державної  виконавчої
системи строком на 1 рік, а на підставі ч. 1  ст.  70  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
          шляхом  поглинення  менш  суворого  покарання   більш
суворим визначено покарання у виді позбавлення волі строком  на  5
років з позбавленням права обіймати  посади  в  органах  державної
виконавчої системи строком на 1 рік 6 місяців.
 
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування основного покарання  з  випробуванням  з  іспитовим
строком 1 рік з  покладенням  на  нього  обов'язків,  передбачених
пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Як  визнав  встановленим  суд,  ОСОБА_1.,  працюючи   старшим
державним   виконавцем   відділу   державної   виконавчої   служби
Василівського  району  управління  юстиції,  будучи   зобов'язаним
здійснювати необхідні заходи для своєчасного і повного примусового
виконання рішень судів, діючи умисно, зловживаючи наданими йому п.
8  ч.  1  ст.  37  Закону  України  "Про  виконавче   провадження"
( 606-14 ) (606-14)
         владними повноваженнями,  з  метою  надання  незаконних
переваг голові правління ЗАТ "Iмекс" Цибульняку В.А.  і  директору
ТОВ "Агенство-2" Харченку В.П., достовірно  знаючи  про  наявність
виконавчих проваджень за рішеннями судів:
 
     - про примусове виконання рішення № 2-250  від  27  листопада
2002 року в інтересах ОСОБА_2. на суму 1 000 грн.;
 
     - про примусове виконання наказу № 2/5/1429  від  03  вересня
2001 року в інтересах ЗАТ "Василівкатепломережа"  на  суму  6  030
грн. 71 коп.;
 
     - про примусове виконання наказу № 13/164/03 від  24  березня
2003 року в інтересах ЗАТ "Василівкатепломережа"  на  суму  1  423
грн. 01 коп.;
 
     - про примусове виконання рішення №  2-1696  від  30  вересня
2003 року на користь ОСОБА_3. на суму 462 грн. 47 коп.;
 
     - про примусове виконання рішення № 2-2063 від  24  листопада
2003 року на користь ОСОБА_4. на суму 742 грн. 53 коп.;
 
     - про примусове виконання рішення № 2-1937 від 27 жовтня 2003
року на користь ОСОБА_5. на суму 358 грн. 05 коп.;
 
     - про примусове виконання рішення № 2-1748 від 03 жовтня 2003
року на користь ОСОБА_6. на суму 598 грн. 58 коп.;
 
     - про примусове виконання рішення № 2-2245 від  10  листопада
2003 року на користь ОСОБА_7. на суму 740 грн. 60 коп.;
 
     - про примусове виконання рішення № 2-2244 від  10  листопада
2003 року на користь ОСОБА_7. на суму 256 грн. 50 коп.;
 
     - про примусове виконання рішення № 2-2046 від  25  листопада
2003 року на користь ОСОБА_8. на суму 863 грн. 48 коп.;
 
     - про примусове виконання рішення № 2-1924 від 27 жовтня 2003
року на користь ОСОБА_9. на суму 783 грн. 71 коп.;
 
     - про примусове виконання рішення № 2-1912 від 24 жовтня 2003
року на користь ОСОБА_10. на суму 652 грн. 86 коп.;
 
     - про примусове виконання рішення №  2-1551  від  01  вересня
2003 року на користь ОСОБА_11 на суму 398 грн. 31 коп.;
 
     - про примусове виконання наказу № 17/300 від 22 вересня 2003
року на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго",
 
     а всього 13 виконавчих  проваджень  у  зведеному  виконавчому
провадженні по боржнику ЗАТ "Iмекс" на загальну суму 68  276  грн.
45 коп., виніс 27 листопада 2003  року  постанову  про  закінчення
виконавчого провадження, в яку вніс недостовірні  дані  про  повне
погашення   суми   заборгованості   ЗАТ    "Iмекс"    перед    ЗАТ
"Василівкатепломережа"; підготував цю  постанову  для  направлення
приватному нотаріусу Василівського районного нотаріального  округу
ОСОБА_12  і  видав  її  виконуючому  обов'язки   начальника   ВДВС
Василівського РУЮ ОСОБА_14. Ця постанова стала правовою  підставою
для зняття арешту з майна ЗАТ "Iмекс", внаслідок  чого  посадовими
особами вказаного  підприємства  28  листопада  2003  року  об'єкт
незакінченого будівництва - багатоквартирний будинок, розташований
по пров. Шкільному, 2 у  м.  Василівка  Запорізької  області,  був
проданий  ТОВ  "Агенство-2",  чим  спричинено  тяжкі  наслідки  13
кредиторам ЗАТ "Iмекс" у виді матеріальної шкоди у розмірі 68  276
грн. 45 коп., тобто на суму, яка у 250 разів  і  більше  перевищує
неоподаткований мінімум доходів громадян.
 
     Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від  07  травня
2007 року цей вирок залишено без зміни.
 
     У касаційній скарзі ОСОБА_1., вказуючи на  істотне  порушення
кримінально-процесуального   закону,   неправильне    застосування
кримінального закону, просить судові рішення щодо нього скасувати,
а справу закрити за відсутністю в його діях  складу  злочину.  При
цьому посилається на те, що реальної  істотної  шкоди  або  тяжких
наслідків 13 кредиторам ЗАТ "Iмекс" своїми діями він не спричинив.
Стверджує,  що  проект  постанови   про   закінчення   виконавчого
провадження   він   виготовив   на   підставі   документів,    які
підтверджували виконання наказу господарського суду про  стягнення
із   ЗАТ   "Iмекс"   на   користь    ЗАТ    "Василівкатепломережа"
заборгованості у повному обсязі. Крім того зазначає, що на  момент
складання  ним  проекту  постанови  про   закінчення   виконавчого
провадження, постановою начальника  відділу  державної  виконавчої
служби Василівського районного управління юстиції від 26 листопада
2003 року було визнано недійсною винесену ним (ОСОБА_1.) постанову
про арешт майна  та  оголошення  заборони  на  його  відчуження  в
частині накладення арешту на нерухоме  майно  ЗАТ  "Iмекс".  Також
вказує, що складений ним проект постанови про закриття виконавчого
провадження  не  був  офіційним  документом,   оскільки   не   мав
необхідних реквізитів (штампу, печатки), а тому не  мав  юридичної
сили. Вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений
статтями 364, 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
касатора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  не  підлягає
задоволенню з таких підстав.
 
     Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його  засуджено,
підтверджена сукупністю зібраних  по  справі,  вірно  оцінених  та
обгрунтовано покладених судом в основу  вироку  доказів,  зокрема,
показаннями свідка ОСОБА_13. про те, що  державний  виконавець  на
підставі  документа,  який  підтверджує  виплату  боргу,   складає
постанову про  зняття  арешту,  яка  в  подальшому  затверджується
начальником, проте, якщо виконане одне  виконавче  провадження  із
зведеного, то арешт може бути  знятий  лише  на  суму  виконавчого
провадження, а не з усього майна боржника; арешт  з  усього  майна
боржника може бути знятий лише  при  повному  погашенні  боржником
суми боргу; показаннями свідка Марченко  Н.В.,  яка  пояснила,  що
ніякого документа про погашення заборгованості ЗАТ  "Iмекс"  перед
ЗАТ  "Василівкатепломережа"  не   існувало;   показаннями   свідка
ОСОБА_14. про те, що підписаний ним супровідний лист до  постанови
про зняття арешту з майна ЗАТ "Iмекс" виготовлений ОСОБА_1.,  який
займався  виконанням  вищезазначеного   виконавчого   провадження;
показаннями свідка ОСОБА_15., який пояснив, що іншого майна,  крім
незакінченого багатоквартирного  будинку,  ЗАТ  "Iмекс"  не  мало;
внаслідок зняття арешту на майно ЗАТ "Iмекс" вказаний будинок було
продано та погашено заборгованість перед іншими кредиторами, разом
з тим, кредитори по виконавчим листам, які знаходилися у зведеному
провадженні,  суми,  стягнуті   рішеннями   суду,   не   отримали;
оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка  ОСОБА_16.,  з
яких убачається, що внаслідок зняття арешту з  майна  ЗАТ  "Iмекс"
ОСОБА_15.  були  укладені  договори  купівлі-продажу  і   належний
боржнику багатоквартирний будинок був проданий, у зв'язку  із  чим
кредитори були позбавлені можливості  отримати  заборгованість  по
виконавчим листам; даними протоколу виїмки документів,  пов'язаних
з  реалізацією  багатоквартирного  будинку  ЗАТ  "Iмекс",  з  яких
убачається, що будинок був проданий після зняття  арешту  з  майна
боржника - 28 листопада 2003 року;  даними  протоколів  виїмки  та
огляду, зокрема, оригіналів постанови про арешт майна  боржника  і
оголошення заборони на його відчуження від 06  серпня  2002  року,
постанови про закриття виконавчого провадження  від  27  листопада
2003  року  і  супровідного  листа   до   неї;   копіями   наказів
Господарського суду Запорізької області від 03 вересня 2001  року,
згідно   з   якими    із    ЗАТ    "Iмекс"    на    користь    ЗАТ
"Василівкатепломережа" стягнено суму 880 грн. і звернено стягнення
на майно ЗАТ  "Iмекс"  на  суму  5  022  грн.;  даними  перевірки,
проведеної прокуратурою Василівського району за дорученням суду, з
якої убачається, що у ЗАТ "Iмекс" іншого майна, на яке можна  було
звернути  стягнення,  за  виключенням  багатоквартирного  будинку,
немає.
 
     Будь-яких даних, які б ставили під сумнів  достовірність  цих
та інших, наведених у вироку доказів, немає.
 
     Проаналізувавши усю сукупність зібраних по справі доказів  та
давши їм належну оцінку, суд дійшов  обгрунтованого  висновку  про
доведеність винності ОСОБА_1  у  вчиненні  злочинів.  Тому  доводи
засудженого про незаконність його засудження, а також про  те,  що
його дії не потягли ніяких тяжких наслідків, є необгрунтованими.
 
     Що стосується доводів у скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що
складений  ним   проект   постанови   про   закриття   виконавчого
провадження не був офіційним документом та не мав юридичної  сили,
то вони є безпідставними, оскільки саме на підставі цієї постанови
було знято арешт з майна ЗАТ "Iмекс", внаслідок чого  керівництвом
вказаного товариства  були  укладені  договори  купівлі-продажу  і
належний боржнику багатоквартирний будинок був проданий, у зв'язку
із   чим   кредитори   були   позбавлені    можливості    отримати
заборгованість по виконавчим листам.
 
     Перевіркою матеріалів справи не знайшли свого підтвердження і
доводи засудженого ОСОБА_1 про те,  що  на  момент  складання  ним
проекту  постанови  про  закінчення   виконав   чого   провадження
постановою  начальника   відділу   державної   виконавчої   служби
Василівського районного управління юстиції від 26  листопада  2003
року  було  визнано  недійсною  постанову  про  арешт   майна   та
оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту
на нерухоме майно ЗАТ "Iмекс".
 
     Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364, ч.  2  ст.  366  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         є правильною.
 
     Такі ж як і  в  касаційній  скарзі  засудженого  доводи  були
викладені в його  апеляції,  які  перевірялися  судом  апеляційної
інстанції  та   були   визнані   безпідставними.   Свій   висновок
апеляційний суд переконливо мотивував  в  ухвалі  і  вважати  його
необгрунтованим чи сумнівним немає підстав.
 
     Перевіркою  матеріалів  справи  не  виявлено  порушень  вимог
кримінально-процесуального закону,  які  б  перешкодили  чи  могли
перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити
законний та обгрунтований вирок.
 
     Керуючись статтями 394-396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
                         у х в а л и л а:
 
     відмовити  у  задоволенні   касаційної   скарги   засудженого
ОСОБА_1.
 
                            С У Д Д I:
 
     Гошовська Т.В. Верещак В.М. Жук В.Г.