У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Кривенди О.В., Пивовара В.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 березня 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1.
на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада
2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Запорізької області від 21 лютого 2007
року щодо ОСОБА_2.
Цим вироком ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, раніше судимого
25.06.2003 р. за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 121 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення волі, звільненого
16.09.2005 р. умовно-достроково на 1 рік 10 місяців 10 днів,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, і призначено йому за цим законом покарання
із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
5 років позбавлення
волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
вироків ОСОБА_2. остаточно призначено 5 років 1 місяць позбавлення
волі без конфіскації майна.
Прийнято рішення щодо цивільного позову.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Запорізької області від 21 лютого 2007 року
вирок щодо ОСОБА_2. залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_2. засуджено за те, що він та
невстановлені слідством особи, діючи за попередньою змовою між
собою, 15 липня 2006 року, приблизно з 2 год. 30 хв. до 3 год.,
поблизу магазина "Економ-плюс" по вул. Зестафонській у м.
Запоріжжі вчинили напад з метою заволодіння чужим майном на
ОСОБА_3. та ОСОБА_4., поєднаний із застосуванням до них
насильства, небезпечного для їх життя і здоров'я. При цьому
нанесли ОСОБА_3. удар скляною пляшкою з пивом по голові, від якого
вона впала. Водночас нанесли потерпілому ОСОБА_4. удар
невстановленим предметом у потиличну частину голови, а коли він
після цього упав, нанесли множинні удари в область голови. Потім
невстановлена слідством особа нанесла удар ногою в область голови
ОСОБА_3., внаслідок якого вона втратила свідомість. Після цього
ОСОБА_2. відкрито заволодів майном ОСОБА_3. загальною вартістю 945
грн., яке знаходилось у ОСОБА_4.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1. просить вирок та ухвалу
щодо ОСОБА_2. скасувати, а справу закрити на підставі п. 2 ст. 6
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
за відсутністю в його діях складу злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Мотивує тим, що
винність засудженого у вчиненні розбійного нападу, поєднаного з
насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала
нападу, не доведено, а висновки суду в цій частині грунтуються на
непослідовних, суперечливих та таких, що не можуть бути визнані
об'єктивними, показаннях потерпілих, які на момент вчинення на них
нападу і їх звернення з цього приводу в органи міліції перебували
у стані алкогольного сп'яніння, дані протоколів пред'явлення
потерпілим особи для впізнання отримано з порушенням вимог
кримінально-процесуального закону, а інші докази винуватості
засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину відсутні, при
цьому показання свідків на користь ОСОБА_2. судом необгрунтовано
не взято до уваги. Вважає, що апеляційний суд, розглядаючи справу
за апеляцією на вирок щодо ОСОБА_2., не перевірив наведені у ній
доводи і безпідставно залишив її без задоволення, не зазначивши в
ухвалі відповідних мотивів такого рішення.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в
її задоволенні необхідно відмовити.
Винність ОСОБА_2. у вчиненні злочину, за який його засуджено,
підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у
вироку доказами, які узгоджуються між собою.
Зокрема, потерпіла ОСОБА_3., показання якої послідовні й
незмінні протягом досудового та судового слідства, розповіла, що у
ніч з 14 на 15 липня 2006 року близько 2 год. вона разом із
ОСОБА_4. поверталася додому після святкування на роботі дня
народження останнього, під час чого вона вжила приблизно 50 г
алкоголю і почувалася нормально. Біля зачиненого нічного магазина
"Калинка", що по вул. Зестафонській в Осипенківському мікрорайоні
м. Запоріжжя, до них підійшли троє невідомих хлопців, один з яких
запитав, де розташований найближчий нічний магазин, на що вона їх
спрямувала і разом із ОСОБА_4. теж направилася туди, щоб придбати
продукти. Діставшись магазину, вони побачили, що хлопці вже там.
Придбавши необхідне, вона і ОСОБА_4. попрямували в бік вул.
Узбекістанської і, коли йшли по вул. Зестафонській, вона відчула
сильний удар з заду скляною пляшкою з пивом по голові, від чого
впала на землю. Лежачи на землі, вона бачила, що троє хлопців, у
тому числі й той, який цікавився місцем знаходження нічного
магазина і якого вона потім бачила біля магазину разом з іншими
хлопцями, б'ють ОСОБА_4., який також лежить на землі. Після цього
двоє з цих хлопців знову почали бити її і після нанесеного кимось
із них удару ногою їй по голові вона втратила свідомість. Перед
цим хтось із хлопців звернувся до неї на ім'я, яке міг почути,
коли вони йшли з ОСОБА_4. і останній його називав. Отямившись,
вона дізналася від ОСОБА_4., що ці хлопці забрали у нього її сумку
з усіма речами. Вони одразу звернулись в органи міліції, де вона
на одній з фотокарток раніше судимих осіб упізнала ОСОБА_2., якого
добре запам'ятала, оскільки з усіх він був самим балакучим.
Під час пред'явлення особи для впізнання, очної ставки з
ОСОБА_2. та розгляду кримінальної справи щодо нього в суді
потерпіла ОСОБА_3. наполягала на цих своїх показаннях і упевнено
вказувала на нього як на особу, яка в числі інших вчинила
розбійний напад на неї та ОСОБА_4., зазначивши, що ані з
підсудним, ані з його родичами вона не знайома і підстав для
обмови ОСОБА_2. у неї немає.
Потерпілий ОСОБА_4. під час досудового слідства та в суді дав
показання про обставини розбійного нападу на нього та ОСОБА_3.,
аналогічні показанням останньої. При цьому він зазначив, що, коли
вони з ОСОБА_3., придбавши необхідне, йшли з нічного магазину, він
обернувся і побачив, що троє хлопців, які перед тим питали їх про
місце знаходження магазину і яких вони потім бачили біля магазину,
ідуть за ними. Крім них на вулиці нікого не було. З метою
забезпечення особистої безпеки потерпілий ОСОБА_4. під час
досудового слідства відмовився від очної ставки з ОСОБА_2. і
заявив клопотання про проведення його впізнання поза візуальним
спостереженням. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4. упевнено
вказував на ОСОБА_2. як на особу, яка в числі інших вчинила
розбійний напад на нього та ОСОБА_3. і особисто відібрала у нього
сумку з речами останньої, а також належний йому пропуск.
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_5. в ніч з 14 на 15 липня
2006 року він здійснював чергування і приймав від ОСОБА_3. та
ОСОБА_4. заяву про вчинення на них розбійного нападу. При цьому
потерпіла, хоч і вживала напередодні алкогольні напої, поводилася
адекватно і усвідомлювала те, що з нею сталося.
Як убачається з показань свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7.,
ОСОБА_8., які є родичами ОСОБА_2. і у яких він тимчасово проживав,
на підставі цих показань неможливо зробити категоричний висновок
про те, що в період часу з 2 год. до 3 год. у ніч з 14 на 15 липня
2006 року ОСОБА_2. перебував у квартирі зазначених осіб і не мав
можливості з неї вийти.
Сукупністю вищевказаних доказів спростовуються доводи
касаційної скарги захисника ОСОБА_1. про непричетність ОСОБА_2. до
інкримінованого йому злочину.
Дії ОСОБА_2. за ч. 2 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які могли б бути підставою для скасування або зміни постановлених
у даній справі судових рішень, не виявлено.
Апеляційний суд, розглядаючи кримінальну справу щодо ОСОБА_2.
в апеляційному порядку, перевірив доводи, наведені в апеляціях
засудженого і його захисника, аналогічні доводам касаційної
скарги, і обгрунтовано визнав їх безпідставними, зазначивши у
своїй ухвалі докладні мотиви такого висновку, з яким погоджується
і колегія суддів.
Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до
касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених
у статті 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, немає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1. у
кримінальній справі щодо ОСОБА_2 відмовити.
Судді:
Селівон О.Ф. Кривенда О.В. Пивовар В.Ф.