У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Філатова В.М., Нікітіна Ю.I.
за участю прокурора
Парусова А.М.
захисника
ОСОБА_1.
засудженого
ОСОБА_2.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 березня 2008
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Чернігівської області на вирок Городнянського районного
суду від 07.06.2007 р. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської
області від 09.08.2007 р..
Цим вироком засуджений
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянин України, раніше несудимий
за ст. 366 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік обмеження волі
з позбавленням права обіймати посади лікаря строком на 1 рік;
за ст. 368 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі з позбавленням права обіймати посади лікаря строком на 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
ОСОБА_2. призначено остаточне покарання у вигляді 2 років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади лікаря
строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2. звільнений
від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1
рік.
Відповідно до ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ОСОБА_2.
покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої
системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися у ці
органи для реєстрації.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від
09.08.2007 р. вирок суду в частині призначення додаткової міри
покарання змінено. Постановлено вважати ОСОБА_2. засудженим за
сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 366 ч.1, 368 ч.1 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, до покарання, призначеного судом, з
позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням
організаційно-розпорядчих обов'язків у сфері лікарської діяльності
строком на 1 рік.
За вироком суду ОСОБА_2. визнаний винним та засуджений за те,
що працюючи на посаді дільничного терапевта Городнянської ЦРЛ,
виконуючи свої професійні функції, пов'язані з обстеженням хворих
та призначенням їм необхідного лікування, будучи наділений у
зв'язку з займаною посадою відповідними повноваженнями щодо видачі
рецептів на отримання хворими ліків, виконуючи у зв'язку з цим
організаційно-розпорядчі обов'язки та являючись службовою особою,
03.01.2007 р. у своєму службовому кабінеті на прохання мешканця м.
Городня ОСОБА_3., діючи в інтересах останнього, використовуючи
своє службове становище, видав йому завідомо неправдивий рецепт,
який є офіційним документом, на отримання в аптеці лікарського
засобу "Теофедрину", що являється прекурсором, відпускається
тільки за рецептами і підлягає предметно-кількісному обліку, а
також видав йому завідомо неправдивий рецепт, який є офіційним
документом, на отримання в аптеці лікарського засобу "Колдакт", що
являється препаратом, до складу якого входить прекурсор
фенілпропаноламін в кількості 50 мг, відпускається за рецептами та
підлягає предметно-кількісному обліку в закладах охорони здоров'я,
за що отримав від ОСОБА_3. хабар у сумі 100 грн.. Зазначені
фіктивні рецепти були виписані на мешканку с. Півнівщина
Городнянського району ОСОБА_4..
В цей же день, продовжуючи свою злочинну діяльність,
ОСОБА_2., працюючи на посаді дільничного терапевта Городнянської
ЦРЛ, в своєму службовому кабінеті на прохання мешканки м.
Чернігова ОСОБА_5. склав та видав завідомо неправдиві рецепти, які
є офіційними документами, на отримання в аптеці лікарського засобу
"Теофедрину", що являється прекурсором, відпускається тільки за
рецептами і підлягає предметно-кількісному обліку, за що отримав
від ОСОБА_5. хабар в розмірі 100 грн. Зазначені фіктивні рецепти
були виписані на ім'я інших хворих, а саме: ОСОБА_6. та ОСОБА_7
У касаційному поданні заступник прокурора Чернігівської
області, не оспорюючи правильності кваліфікації та обгрунтованості
засудження ОСОБА_2., вважає, що судом при призначенні остаточної
міри покарання на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
було
неправильно застосовано принцип поглинення менш суворого покарання
більш суворим, оскільки засудженому за обидва злочини, що входять
у сукупність, призначені однакові за розміром та видом додаткові
покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з
виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків у сфері лікарської
діяльності строком на 1 рік і у даному випадку, на думку
прокурора, суду необхідно було вирішити питання про призначення
остаточного покарання шляхом складання призначених покарань.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання,
засудженого ОСОБА_2., захисника ОСОБА_1., які вважали судові
рішення законними, розглянувши матеріали справи, колегія суддів
вважає, що воно підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підставами для скасування або зміни вироку є, зокрема, неправильне
застосування кримінального закону.
Як видно із вироку, висновок про доведеність винності
ОСОБА_2. у вчиненні злочинів, за які його засуджено, суд зробив на
підставі показань самого засудженого, інших доказах, яким дана
оцінка, що не оспорюється в поданні.
Злочинні дії ОСОБА_2. кваліфіковані правильно.
Проте ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при
сукупності злочинів, суд, призначаючи покарання (основне)
додаткове за кожний злочин окремо визначає остаточно покарання
шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом
повного чи часткового складання призначених покарань.
За змістом ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
однакові за видом і
розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли
вони призначені у максимальних межах санкцій статей кримінального
кодексу.
Проте, як видно із ухвали апеляційного суду, апеляційна
інстанція, хоч і виправила помилку місцевого суду щодо призначення
виду додаткового покарання та правильно вказала, що засуджений
позбавляється права обіймати посади, пов'язані з виконанням
організаційно-розпорядчих обов'язків в сфері лікарської
діяльності, однак, за кожний інкримінований ОСОБА_2. злочин
призначала додаткове покарання одного виду і розміру та при цьому
допустила ще принцип поглинення.
За таких обставин ухвала апеляційної інстанції підлягає
скасуванню.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
У х в а л и л а :
Касаційне подання заступника прокурора Чернігівської області
задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 9 серпня
2007 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити
на новий апеляційний розгляд в іншому складі суддів.
С У Д Д I :
Присяжнюк Т.I. Філатов В.М. Нікітін Ю.I.