Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 10 березня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Апеляційного суду Луганської області від 17 листопада 2008 року щодо нього,

зазначеним вироком

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше судимого 19.07.2007 року за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і визначено ОСОБА_1остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років і 6 місяців.

Цим же вироком також засудженоОСОБА_2 та ОСОБА_3., щодо яких касаційне подання та скарги не подані.

З ОСОБА_1. та ОСОБА_2. стягнуто по 150 грн. 24 коп. з кожного на відшкодування судових витрат, пов'язаних з проведенням дактилоскопічної експертизи.

Питання про речові докази вирішено в порядку, визначеному ст. 81 КПК України.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1. визнано винуватим та засуджено за те, що він 26 червня 2008 року близько 17-ї години, за попередньою змовою із ОСОБА_2 будучи у стані алкогольного сп'яніння, у будинку АДРЕСА_1 умисно вбили її чоловіка ОСОБА_3. на ґрунті особистих неприязних стосунків.

Як визнав суд, цей злочин було учинено за таких обставин.

ОСОБА_2., її племінник ОСОБА_4. та мати - ОСОБА_5., вона ж була бабцею ОСОБА_1., спільно вживали спиртні напої в домоволодінні останньої, розташованому поруч із зазначеним будинком родини ОСОБА_2 Туди ж прийшов ОСОБА_2і між ним та ОСОБА_2 виник конфлікт, після чого ОСОБА_2пішов спати до свого будинку.

Під час подальшого вживання алкоголю ОСОБА_2. запропонувала ОСОБА_1спільно учинити вбивство її чоловіка, з чим останній погодився.

З цією метою ОСОБА_2. зайшла у свій будинок і, переконавшись, що ОСОБА_2 там спить, взяла на подвір'ї матері сокиру, яку як знаряддя вбивства передала ОСОБА_3., і вони разом повернулися у будинок ОСОБА_2

Реалізуючі спільний умисел на вбивство ОСОБА_3 з неприязні, ОСОБА_4. в присутності ОСОБА_2. завдав ОСОБА_4. принаймні три удари обухом сокири в голову, внаслідок чого потерпілий помер на місці події.

З метою приховати скоєний злочин ОСОБА_4., ОСОБА_2. разом із ОСОБА_5., який заздалегідь цього не обіцяв, наступного дня винесли труп ОСОБА_3. на пустир, де прикрили його травою.

У касаційній скарзі ОСОБА_4., не заперечуючи доведеності його винуватості у вчиненні цього злочину та правильності кваліфікації дій за п.12 ч.2 ст. 115 КК України, посилається на те, що судом не було враховано пом'якшуючих покарання обставин, які б давали підстави для призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Просить вирок щодо нього змінити, пом'якшивши йому покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_1. на підтримання своєї касаційної скарги, думку прокурора Матюшевої О.В., яка вважала, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню але вирок суду належить змінити в частині уточнення загальної суми, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на відшкодування судових витрат, пов'язаних з проведенням дактилоскопічної експертизи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає зібраним у справі доказам і є обґрунтованим.

Як видно з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_4. як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду справи повністю визнав, що за обставин, викладених у вироку, він за попередньою змовою з ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство її чоловіка. Такі показання засудженого підтверджені показаннями інших засуджених - ОСОБА_2. й ОСОБА_6, свідків ОСОБА_5., ОСОБА_7. та сукупністю інших докладно наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку. У касаційній скарзі засуджений не заперечує своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину. Отже доведеність його винності у вчиненні 26 червня 2008 року за попередньою змовою групою осіб умисного вбивства ОСОБА_3. сумніву не викликає і ніким не заперечується.

Дії ОСОБА_1. за п.12 ч.2 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно.

Призначаючи ОСОБА_1покарання, апеляційний суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, й навів у вироку переконливі мотиви прийнятого рішення.

Зокрема, апеляційний суд взяв до уваги, що ОСОБА_4. умисно вчинив злочин, який згідно зі ст. 12 КК України, є особливо тяжким.

Відповідно до вимог закону обставинами, які обтяжували покарання, апеляційним судом ураховано те, що ОСОБА_4. раніше судимий, новий злочин учинив протягом іспитового строку за попереднім вироком, будучи у стані алкогольного сп'яніння. Також суд в повній мірі врахував і обставини, які пом'якшують покарання, а саме те, що він повністю визнав свою вину та щиро покаявся у вчиненому злочині, сприяв його розкриттю і що він задовільно характеризувався за місцем проживання. З урахуванням цих даних у сукупності, апеляційний суд визнав можливим призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі на певний строк, за розміром меншим від максимальної межі санкції ч.2 ст. 115 КК України. Призначене покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин підстав вважати покарання надмірно суворим, на що посилається в касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4., немає.

Ураховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.

З дотриманням вимог ч.2 ст. 93 КПК України прийнято й рішення про відшкодування судових витрат, пов'язаних з проведенням дактилоскопічних експертиз.

Відповідно до вимог цього закону в тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених, тобто, судові витрати стягуються у дольовому порядку.

Як убачається з матеріалів справи, під час досудового слідства 29 липня та 1 серпня 2008 року у справі було проведено дві дактилоскопічні експертизи. Згідно з даними, які містяться у довідках-рахунках за № 81 та № 91, на проведення кожної з них витрачено по 150 грн. 24 коп. (т. 1, а.с. 226, 239).

Саме у дольовому порядку суд постановив стягнути з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. по 150 грн. 24 коп. з кожного на відшкодування судових витрат, пов'язаних з проведенням зазначених дактилоскопічних експертиз, що відповідає вимогам закону.

Таким чином, підстав для зміни вироку апеляційного суду в цій частині не встановлено.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Луганської області від 17 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 без зміни.