У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Верещак В.М.

     суддів

     Гошовської Т.В., Заголдного В.В.

     за участю прокурора

     Сухарєва О.М.

     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  6  березня  2008
року кримінальну справу за касаційним поданням першого  заступника
прокурора Львівської області на вирок Трускавецького міського суду
Львівської області від 19 червня 2006 року, яким

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1,

     раніше неодноразово судимого,

     останній раз 04.11.2002 року

     Трускавецьким міським судом

     Львівської області за ст. ст. 296 ч. 1,

     186 ч. 2, 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки

     позбавлення волі, -

     засуджено за ст. 395 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із  застосуванням
ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки виправних робіт за  місцем
його роботи з відрахуванням в доход держави 20 відсотків  із  суми
заробітку.

     В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не розглядалася.

     ОСОБА_1 визнано  винним  у  тому,  що  він,  перебуваючи  під
адміністративним  наглядом  терміном  2  роки,  згідно   постанови
Сихівського районного суду м. Львова від 26 вересня 2005  року,  з
метою ухилення від адміністративного нагляду, без поважних  причин
та повідомлення  працівників  міліції,  самовільно  залишив  місце
проживання АДРЕСА_1 в період з 14 по  29  березня  2006  року,  не
з'являвся  за  місцем  проживання  та  на  чергові   відмітки   до
Трускавецького МВ УМВСУ.

     У касаційному поданні  прокурор  посилається  на  неправильне
застосування кримінального закону та порушення  вимог  ст.  72  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         при  призначенні  ОСОБА_1  покарання,  просить
вирок змінити та вважати  його  засудженим  на  1  рік  6  місяців
виправних робіт за місцем його  роботи  з  відрахуванням  в  доход
держави 20 відсотків із суми заробітку.

     Заслухавши доповідача, прокурора,  який  підтримав  касаційне
подання,  перевіривши  матеріали  справи  та  доводи   касаційного
подання, колегія суддів  вважає,  що  касаційне  подання  підлягає
задоволенню.

     Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у  вчиненні
злочину, за який його  засуджено,  та  кваліфікація  його  дій  не
оспорюються у касаційній  скарзі  та  підтверджені  викладеними  у
вироку доказами.

     Дії ОСОБА_1 за ст. 395 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          кваліфіковано
правильно.

     Iстотних  порушено  вимог  кримінально-процесуального  закону
України не виявлено.

     Разом  з  тим,  при  призначенні   ОСОБА_1   покарання   суд,
переходячи  до  більш  м'якого  виду  покарання,  ніж  передбачено
санкцією ст. 395 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  неправильно  застосував
кримінальний закон.

     Так, санкцією зазначеної статті передбачено покарання у  виді
арешту на строк до 6 місяців. Згідно ч.  1.2  ст.  72  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         одному  дню  арешту  відповідають  три  дні  виправних
робіт. Виходячи з цього, суд не міг призначити ОСОБА_1 більше  ніж
1 рік 6 місяців виправних робіт.

     Тому, враховуючи наведене, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає зміні.

     На підставі наведеного та керуючись ст. 394, 396 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                        у х в а л и л а :

     Касаційне подання  першого  заступника  прокурора  Львівської
області задовольнити.

     Вирок Трускавецького міського суду Львівської області від  19
червня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити. Вважати його засудженим  за
ст. 395 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням ст. 69 КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік 6 місяців  виправних  робіт  за  місцем  його
роботи з відрахуванням  в  доход  держави  20  відсотків  із  суми
заробітку.

     У решті вирок та ухвалу залишити без зміни.

                           С у д д і :

            Верещак В.М. Гошовська Т.В. Заголдний В.В.