У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Синявського О.Г.,
суддів
Косарєва В.I. і Нікітіна Ю.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 04 березня 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 05
вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області
від 09 лютого 2007 року.
Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 05
вересня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1
уродженця м. Костянтинівки Донецької області,
громадянина України, раніше судимого
24 січня 1994 року Костянтинівським міськрайонним судом
Донецької області за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 229-6 КК України
(1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
р.)
до покарання у виді позбавлення волі строком на шість років з
конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого,
засуджено за частинами 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання у виді позбавлення волі строком на
дев'ять років із конфіскацією всього майна, яке є власністю
засудженого; за ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання у
виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1. визначено
остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на дев'ять
років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1. на користь потерпілої
ОСОБА_2. на відшкодування моральної шкоди 1 000 грн., на користь
потерпілого ОСОБА_3. на відшкодування матеріальної і моральної
шкоди відповідно 84 000 грн. і 1 000 грн.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 09 лютого
2007 року зазначений вирок змінено: виключено із обвинувачення
кваліфікацію дій ОСОБА_1. за ч. 5 ст. 27 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Постановлено солідарно стягнути із ОСОБА_1. та із ОСОБА_4. і
ОСОБА_5., засуджених за вчинення даного злочину вироком
Краматорського міського суду Донецької області від 29 вересня 2004
року, на користь потерпілого ОСОБА_3. на відшкодування
матеріальної шкоди 84 000 грн.
У решті вирок залишено без зміни.
З урахуванням внесених апеляційною інстанцією у вирок змін,
ОСОБА_1. засуджено за те, що він схилив ОСОБА_5. та ОСОБА_4.,
обвинувальний вирок щодо яких набрав законної сили, до вчинення
розбійного нападу на ОСОБА_3. Так, 14 вересня 2003 року о 17-й
годині ОСОБА_4., ОСОБА_5. за попередньою змовою із ОСОБА_1. між
шостим і сьомим поверхами будинку АДРЕСА_1, вчинили розбійний
напад на ОСОБА_2. і ОСОБА_3. під час якого, застосовуючи
насильство, небезпечне для життя і здоров'я останнього, завдали
йому ударів металевим прутом по голові та тілу, заподіяли легкі
тілесні ушкодження та заволоділи його грошима і майном в особливо
великих розмірах на загальну суму 85 620 грн.
Крім того ОСОБА_1. засуджено за те, що він у серпні 2004
року, перебуваючи на туристичній базі в м. Красний Лиман Донецької
області, незаконно придбав (знайшов) автомат Калашникова та 50
патронів до нього і незаконно їх зберігав без передбаченого
законом дозволу, які 01 лютого 2006 року були добровільної здані
органам влади ОСОБА_6
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на
однобічність, неповноту, необ'єктивність досудового та судового
слідства, на те, що висновки суду не відповідають фактичним
обставинам справи і грунтуються на припущеннях, вказуючи на
недоведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.
27, ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, просить про скасування
постановлених щодо нього судових рішень з направленням справи на
новий судовий розгляд. Крім того зазначає про застосування до
нього недозволених методів ведення слідства. На думку ОСОБА_1., до
кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
його притягнуто безпідставно, оскільки зброю та бойові
припаси ним було добровільно здано органам влади через свідка
ОСОБА_6.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінальної
справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не
вбачає підстав для її задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у
підбурюванні до вчинення розбійного нападу та незаконному
придбанні та зберіганні вогнепальної зброї і бойових припасів без
передбаченого законом дозволу, відповідають фактичним обставинам
справи, грунтується на сукупності зібраних і досліджених судом
доказах.
Зокрема, доведеність винуватості ОСОБА_1. за епізодом
розбійного нападу на ОСОБА_3. підтверджується показаннями самого
засудженого під час досудового слідства про те, що за винагороду
він схилив ОСОБА_5. і ОСОБА_4. до побиття потерпілого і
заволодіння його майном (а. с. 126-127).
Дані показання ОСОБА_1. повністю узгоджуються із протоколом
явки з повинною ОСОБА_5. і його показаннями під час проведення
досудового слідства (а. с. 54, 64-65).
Крім того, ОСОБА_5. і ОСОБА_4. в судовому засіданні під час
розгляду кримінальної справи щодо них дали показання про те, що
розбійний напад на ОСОБА_3. вони вчинили у співучасті із ОСОБА_1.,
який вказав їм на особу потерпілого, місце його проживання, а
після вчинення злочину передав винагороду в сумі 5 000 грн. (
112-114).
Згідно із протоколами про пред'явлення осіб для впізнання за
фотознімками, ОСОБА_5. і ОСОБА_4. вказали на ОСОБА_1. як на особу,
яка схилила їх до вчинення розбійного нападу (а. с. 101-102).
Як убачається із даних висновку cудово-медичної експертизи,
потерпілому ОСОБА_3. металевим прутом були заподіяні легкі тілесні
ушкодження (а. с. 42).
З огляду на зазначене, суд першої інстанції, з висновками
якого погодився і апеляційний суд, обгрунтовано поклав в основу
вироку показання ОСОБА_5., ОСОБА_4., дані під час проведення
досудового слідства, відкинувши при цьому їх свідчення в судовому
засіданні про непричетність ОСОБА_1. до вчинення злочину, та
визнав їх такими, що мали на меті допомогти останньому уникнути
кримінальної відповідальності за вчинене.
Ці та інші наведені у вироку суду докази переконливо свідчать
про доведеність винуватості ОСОБА_1. у підбурюванні до вчинення
розбійного нападу, а доводи у скарзі про однобічність, неповноту і
необ'єктивність досудового та судового слідства є безпідставними.
Посилання засудженого на застосування до нього недозволених
методів ведення слідства є неспроможними та спростовуються
матеріалами справи.
Так, ОСОБА_1. 15 та 17 грудня 2005 року, будучи допитаний як
обвинувачений та, по суті, визнаючи свою вину в підбурюванні до
вчинення розбійного нападу, власноручно записав, що показання дає
добровільно і без будь-якого тиску (а. с. 124).
Крім того, при обранні щодо ОСОБА_1. суддею місцевого суду
запобіжного заходу у виді взяття під варту, останній визнав свою
вину в пред'явленому обвинуваченні і не заявляв про застосування
до нього будь-якого насильства з боку працівників міліції (а. с.
137).
Захисник ОСОБА_7., якого постановою слідчого від 24 січня
2006 року було допущено до участі у справі і за участю якого
проводилися всі подальші слідчі дії, також не робив подібних заяв
(а. с. 150).
За заявою ОСОБА_1. в судовому засіданні про застосування до
нього недозволених методів ведення слідства була проведена
прокурорська перевірка, за результатами якої була винесена
постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо
працівників Краматорського РВ УМВС України в Донецькій області -
ОСОБА_8. і ОСОБА_9. у звязку з відсутністю в діях останніх ознак
складу злочинів, передбачених статтями 364, 365 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, яка ні засудженим, ні його захисником оскаржена не
була (а. с. 323).
Безпідставними також, на думку колегії суддів, є доводи
скарги засудженого про безпідставне притягнення до кримінальної
відповідальності за незаконне придбання та зберігання вогнепальної
зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Згідно з поясненнями ОСОБА_1. від 27 січня 2006 року під час
проведення досудового слідства, останній заперечив факт придбання
та зберігання вогнепальної зброї (а. с. 162).
Iз заяви про добровільну здачу ОСОБА_6. від 01 лютого 2006
року та його пояснень не вбачається того, що ОСОБА_1. просив
останнього здати їх органам влади АК і 50 бойових припасів (а. с.
170-172).
Суд апеляційної інстанції перевірив всі викладені в апеляції
засудженого доводи, які за змістом є аналогічними доводам
касаційної скарги, в тому числі і щодо ненадання судом першої
інстанції можливості ознайомитися зі справою, та безпідставного,
на його думку, притягнення до кримінальної відповідальності за ч.
1 ст. 263 К України, і з наведенням відповідних мотивів визнав їх
безпідставними.
Вважати, що судом неправильно застосований кримінальний
закон, або що призначена ОСОБА_1. міра покарання не відповідає
ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, немає
підстав. Його дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст.
187, ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Вивченням матеріалів кримінальної справи не виявлено порушень
кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування або
зміну постановлених у справі судових рішень.
Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для скасування або зміни судового рішення щодо ОСОБА_1 та
керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1
залишити без задоволення, а вирок Краматорського міського
суду Донецької області від 05 вересня 2006 року та ухвалу
апеляційного суду Донецької області від 09 лютого 2007 року щодо
нього - без зміни.
С У Д Д I :
Синявський О.Г. Косарєв В.I. Нікітін Ю.I.