У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Коротких О.А., Гриціва М.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 березня 2008
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок
Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 7 березня
2007 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
такого, що не має судимості,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до обмеження волі на
строк два роки;
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2,
таку, що не має судимості,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до ста двадцяти годин
громадських робіт.
За ч. 1 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2 виправдано за
відсутністю в її діях складу злочину.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
ОСОБА_1. та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони за
попередньою змовою між собою будучи в стані алкогольного
сп'яніння, 15 вересня 2006 року близько 15 год. у парку
"Ювілейний", що в м. Шахтарську Донецької області, із
застосуванням насильства, що не було небезпечним для життя та
здоров'я потерпілого, відкрито викрали майно ОСОБА_3. на загальну
суму 386 грн.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування
вироку щодо засуджених з направленням справи на новий судовий
розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального
закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину
й особі засуджених внаслідок м'якості. Крім того, прокурор вказує
на те, що суд не мотивував прийняте рішення про виправдання
ОСОБА_2. за ч. 1 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та у вироку не
зазначив чому до уваги взяв одні докази, а інші відкинув.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання,
колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з таких
підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у вчиненні
злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
грунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку,
досліджених у судовому засіданні, і в касаційному поданні
прокурора не оскаржується.
Дії ОСОБА_1. та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно, що також не заперечуються
прокурором.
Доводи касаційного подання прокурора про те, що суд
необгрунтовано виправдав Копайгору за ч. 1 ст. 186 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
є безпідставними.
Як видно з матеріалів справи, під час досудового слідства та
судового розгляду засуджена ОСОБА_2. давала послідовні показання
про те, що потерпілий добровільно передав їй плеєр для
користування.
Потерпілий ОСОБА_3. щодо обставин передачі плеєра засудженій
давав аналогічні показання.
Таким чином, висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_2.
складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
є обгрунтованим.
Мотиви, з яких суд прийшов до такого висновку, викладені у
вироку, з якими погоджується і колегія суддів.
Призначаючи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 покарання, суд врахував, що
засуджені свою вину визнавали повністю, щиро розкаялися у
вчиненому, позитивно характеризувалися за місцем проживання,
відшкодували завдану шкоду, а також думку потерпілого, який просив
не позбавляти їх волі.
Тому колегія суддів вважає, суд з урахуванням наявності
декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують
ступінь тяжкості вчинених злочинів, обгрунтовано на підставі ст.
69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначив засудженим покарання нижче від
найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 186 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
і таке рішення не суперечить вимогам закону.
У зв'язку з чим, доводи касаційного подання про явну
несправедливість внаслідок м'якості призначеного ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 покарання, колегія суддів вважає безпідставними.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно
розглянути справу й постановити законний, обгрунтований і
справедливий вирок, при перевірці судового рішення щодо ОСОБА_1.
та ОСОБА_2. в касаційному порядку не виявлено.
Отже, підстав для призначення справи до касаційного розгляду
із повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
осіб, немає.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Відмовити в задоволенні касаційного подання прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, про
скасування вироку Шахтарського міськрайонногого суду Донецької
області від 7 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
судді:
Паневін В.О. Коротких О.А. Гриців М.I.