У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                     Верховного Суду України

                            у складі:

     головуючого-судді

     Міщенка С.М.,

     суддів за участю прокурора

     Глоса Л.Ф. і Вус С.М., Вергізової Л.А.,

     розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  4  березня  2008
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора  Київської  області  на  вирок   Переяслав-Хмельницького
міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2007 року щодо
ОСОБА_1,

                           встановила:

     цим вироком

                             ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1,

     уродженця  та  жителя  с.  Дем'янці   Переяслав-Хмельницького
району Київської області,

     раніше не судимого,

     засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  5  років
позбавлення волі.

     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на  1
рік.

     У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

     Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та  засуджено
за те, що він 5 вересня 2007 року  близько  14  години,  будучи  у
стані  алкогольного  сп'яніння,  на  14-кілометрі   автошляху   м.
Переяслав-Хмельницький   -   с.   Переяславське    на    території
Переяслав-Хмельницького   району   Київської   області   незаконно
заволодів автомобілем ВАЗ-21124, який належав на  праві  власності
ОСОБА_2, спричинивши потерпілому значну матеріальну шкоду на  суму
45 216 грн.

     У касаційному поданні прокурор  просить  вирок  щодо  ОСОБА_1
змінити у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій  засудженого  і
перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 289 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
на ч. 1 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,  пояснення
прокурора  Вергізової  Л.А.,  яка  підтримала  касаційне  подання,
перевіривши  матеріали  справи,  обговоривши  наведені  у  поданні
доводи, колегія  суддів  вважає,  що  касаційне  подання  підлягає
задоволенню з наступних підстав.

     Висновок суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1
у незаконному заволодінні транспортним  засобом  за  викладених  у
вироку обставин підтверджується дослідженими у судовому  засіданні
доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обгрунтованим.

     Проте кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст. 289 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
         як дій,  що  завдали  значної  матеріальної  шкоди,  є
неправильною, оскільки відповідно до Закону України від 22.09.2005
року "Про внесення зміни до статті 289 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        "  (
набрав  чинності  з  13.10.2005  року),  статтю  289  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         викладено в новій редакції, згідно з якою  кримінальна
відповідальність  за  ч.  2  настає   за   незаконне   заволодіння
транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди, а  за
п.  3  примітки  до   вищевказаного   Закону   матеріальна   шкода
визначається значною у разі заподіяння реальних  збитків  на  суму
від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів  доходів
громадян.   Також   вказаним   Законом   пом'якшено    кримінальну
відповідальність за вчинення такого злочину, що згідно зі ст. 5 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         має зворотну дію в часі.

     Як убачається  із  матеріалів  справи,  автомобіль  повернуто
потерпілому  невдовзі   після   вчинення   злочину.   Отже   діями
засудженого  реальних  збитків  не  заподіяно,  а  тому   відсутні
підстави для кваліфікації його дій за ч.  2  ст.  289  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .  Враховуючи,  що  заволодіння  транспортним   засобом
засудженим вчинено вперше, тому його дії належить кваліфікувати за
ч. 1 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         з призначенням йому покарання,
передбаченого цим законом.

     Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                            ухвалила:

     задовольнити касаційне подання заступника прокурора Київської
області.

     Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного  суду  Київської
області  від  17  жовтня   2007   року   щодо   ОСОБА_1   змінити,
перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 289 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
на ч. 1 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         і призначити  йому  за  цим
законом покарання у виді трьох років позбавлення волі.

     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнити
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на  1
рік.

                              Судді:

     Міщенко С.М. Вус С.М. Глос Л.Ф.