У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Редьки А.I.
суддів
Лавренюка М.Ю., Заголдного В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 лютого 2008
року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженої
ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на постановлені
щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові рішення.
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 жовтня
2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше не судимого, -
засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
позбавлення волі строком на 7 років.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2,
раніше не судиму, -
засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
позбавлення волі строком на 7 років.
За ч. 2 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 та ОСОБА_2
виправдано за відсутністю в їх діях складу злочину.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на
користь ОСОБА_6 10000 моральної шкоди. Також вирішено питання про
стягнення із засуджених коштів за лікування ОСОБА_7 та за
проведення судових експертиз.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 9 січня 2007
року вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винним у тому, що вони, за
викладених у вироку обставин, 26 квітня 2005 року, на вул.
Гагаріна у с. Перехрестове, що знаходиться на території
Ковпаківського району м. Суми, на грунті особистих неприязних
стосунків, які виникли внаслідок небажання потерпілої ОСОБА_7
самостійно пересуватися, умисно нанесли останній по черзі численні
удари ногами, а ОСОБА_2 ще й візком, у голову та тулуб,
спричинивши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона
померла 9 червня 2005 року.
У касаційних скаргах:
- засуджена ОСОБА_2 та її захисники ОСОБА_4 і ОСОБА_5
вказують на неповноту досудового та судового слідства, неповноту
судово-медичних експертиз, зазначають, що обвинувачення
грунтується на суперечливих доказах, свідки обмовили засуджену
внаслідок особистих неприязних стосунків, стверджують, що у неї не
було мотиву вчиняти злочин і потерпілу вона не била, просять,
постановлені щодо неї судові рішення скасувати, а справу направити
на нове розслідування;
- захисник ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків
суду фактичним обставинам справи, зазначає, що лише один свідок
показував, що ОСОБА_1 бив потерпілу, до цих показань слід
віднестися критично, інші свідки про таке не показували, вказує,
що у підзахисного умислу на заподіяння тілесних ушкоджень
потерпілій не було, а його дії були спрямовані на допомогу
ОСОБА_7, тому, на думку захисника в діях ОСОБА_1 відсутня
суб'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, посилається на суворість призначеного
покарання, просить вирок та ухвалу щодо підзахисного скасувати,
перекваліфікувати його дії на ст. 119 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та
призначити за цим законом мінімальне покарання.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають
задоволенню.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2
у вчиненні злочину, за викладених у вироку обставин, грунтуються
на зібраних у справі доказах, зокрема, показаннях потерпілого
ОСОБА_6, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
ОСОБА_13, ОСОБА_14, та інших, даних протоколів огляду місця події,
відтворення обстановки та обставин події, висновків комісійних
судово-медичних експертиз та інших матеріалах справи.
Доводи касаційних скарг засудженої ОСОБА_2, захисників
ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про необгрунтованість засудження
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є безпідставними, вони були ретельно перевірені
судом апеляційної інстанції і не знайшли свого підтвердження в
матеріалах справи.
Допитані по справі свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 давали послідовні та
детальні показання про обставини побиття ОСОБА_1 та ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_7, у тому числі й ногами. Ці показання не можна
визнати суперечливими, оскільки вони узгоджуються між собою і є
уточнюючими.
Показання зазначених свідків узгоджуються з даними висновків
комісійних судово-медичних експертиз, з яких убачається, що смерть
ОСОБА_7 настала від дистрофічних змін головного мозку, яка
розвинулася внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми, що
більш імовірно сталася від неодноразового нанесення ударів ногами.
Характер та локалізація завданих потерпілій ушкоджень
свідчать про направленість умислу засуджених на заподіяння тяжких
тілесних ушкоджень.
Доводи у скарзі захисника ОСОБА_3 про те, що лише один свідок
дав показання про побиття потерпілої ОСОБА_1 суперечать здобутим
по справі доказам, оскільки про таке побиття показували ОСОБА_9,
ОСОБА_10 та ОСОБА_12
Судом дана правильна критична оцінка показанням ОСОБА_1,
ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17.
Також обгрунтовано не взяті до уваги заяви потерпілої ОСОБА_7
після отримання черепно-мозкової травми, оскільки психіатром був
встановлений розлад особистості та поведінки внаслідок зазначеної
травми.
Аналіз зібраних по справі доказів дає підстави касаційному
суду зробити висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
За зазначеним законом засудженим призначено мінімальне,
передбачене санкцією, покарання, з додержанням вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ними
злочину, конкретних обставин справи, даних про особу винних та
стану здоров'я засудженої. Призначене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання
є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових
злочинів.
Викладені у касаційних скаргах доводи про порушення
кримінально-процесуального закону були предметом перевірки суду
апеляційної інстанції, який прийшов до обгрунтованого висновку, що
істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону України,
які були б підставою для зміни чи скасування вироку, не виявлено.
На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
У задоволенні касаційних скарг засудженої ОСОБА_2, захисників
ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовити.
С у д д і :
Редька А.I. Лавренюк М.Ю. Заголдний В.В.