У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Пивовара В.Ф.,
суддів
Гошовської Т.В., Кривенди О.В.,
за участю: прокурора захисника
Глибченко Т.Г., ОСОБА_2,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 28 лютого 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на
вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня
2007 року щодо ОСОБА_1
Вироком Сімферопольського районного суду Автономної
Республіки Крим від 17 жовтня 2007 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця с.
Костянтинівка Сімферопольського району Автономної Республіки Крим,
раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири роки
обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними
засобами строком на три роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3
50 000 гривень, а на користь ОСОБА_4, який діяв в інтересах
неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, по 75 000 гривень на кожну
дитину на відшкодування моральної шкоди.
Вироком Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11
грудня 2007 року вирок місцевого суду в частині призначення
ОСОБА_1 покарання скасовано та призначено покарання за ч. 2 ст.
286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- шість років позбавлення волі з
позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два
роки.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 19 листопада 2006 року,
приблизно о 14-й годині 30 хвилин, перебуваючи в стані
алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ВАЗ 2101 НОМЕР_1,
рухаючись по вулиці Урожайній в с. Костянтинівка Сімферопольського
району, виїхав на смугу зустрічного руху і вчинив наїзд на
пішохода ОСОБА_7, яка рухалася по краю проїжджої частини зліва у
напрямку руху автомобіля. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень
потерпіла померла на місці події.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 зазначає про те, що
вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 378 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, а покарання призначене цим судом ОСОБА_1 є надмірно
суворим, у зв'язку з чим просить його пом'якшити із застосуванням
ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; пояснення
захисника, який підтримав касаційну скаргу; думку прокурора, який
просив частково задовольнити касаційну скаргу і пом'якшити
призначене засудженому покарання, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
вона підлягає частковому задоволенню.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам
справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в
судовому засіданні доказами, є обгрунтованим і не оспорюється
захисником.
Цей висновок, зокрема грунтується на показаннях у судовому
засіданні підсудного, який повністю визнав себе винними у вчиненні
інкримінованого йому злочину і дав детальні показання з приводу
пред'явленого обвинувачення, даних протоколу огляду місця події,
відтворення обстановки і обставин події за участю очевидців ДТП та
інших зазначених у вироку доказах, яким суд дав належну оцінку.
Кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст. 286 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною, що також не оспорюється захисником.
Вирок апеляційного суду складений відповідно до вимог ст. 378
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, а тому доводи касаційної скарги про
невідповідність цього вироку зазначеним вимогам колегія суддів
вважає необгрунтованими.
Апеляційний суд, належним чином умотивувавши своє рішення,
дійшов правильного висновку про те, що суд першої інстанції без
достатніх на те підстав застосував ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і
перейшов до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в
санкції ч.2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а тому доводи
касаційної скарги про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання
із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, на думку колегії
суддів, також є необгрунтованими.
Разом із тим, призначаючи ОСОБА_1 основне покарання у виді
позбавлення волі строком на шість років, апеляційний суд не в
повній мірі дотримався вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і
призначив засудженому покарання, яке, на думку колегії суддів, є
надмірно суворим.
Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
особі, яка
вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й
достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 раніше не судимий,
позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, щиро
розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував завдану злочином
матеріальну шкоду і частково - моральну.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене
ОСОБА_1 основне покарання має бути пом'якшене до чотирьох років
позбавлення волі.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України, -
у х в а л и л а:
касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня
2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Пом'якшити ОСОБА_1 призначене за ч.2 ст. 286 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
покарання до чотирьох років позбавлення волі з
позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два
роки.
У решті зазначений вирок залишити без зміни.
Судді:
Пивовар В.Ф. Гошовська Т.В. Кривенда О.В.