У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого, судді

     Редьки А.I.,

     суддів

     Заголдного В.В., Лавренюка М.Ю.,

     за участю прокурора

     Ковтун Н.Я.

     засудженого

     ОСОБА_1

     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  28  лютого  2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок апеляційного суду Миколаївської області від 4 грудня 2007
року.

     Вироком  Ленінського  районного  суду  м.  Миколаєва  від  24
вересня 2007 року

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1,

     не судимого,

     засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  4  роки
позбавлення волі; за ч.  2  ст.  187  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років позбавлення
волі без конфіскації майна.

     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів  остаточно  призначено  5  років  позбавлення  волі   без
конфіскації майна.

     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування покарання з випробуванням  з  іспитовим  строком  3
роки.

     Апеляційний  суд   Миколаївської   області   скасував   вирок
Ленінського районного  суду  м.  Миколаєва  в  частині  звільнення
засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі
ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          та  постановив  свій  вирок  від  4
грудня 2007 року,  яким  залишив  призначене  їм  покарання  судом
першої інстанції, без застосування ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Згідно вироку районного суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за
те, що вони  17  грудня  2006  року  біля  будинку  №88  по  пров.
Первомайському у м. Миколаєві за  попередньою  змовою  між  собою,
застосувавши насильство, небезпечне для життя і  здоров'я,  напали
на ОСОБА_3  та  заволоділи  його  майном:  телефоном  "Нокіа-6610"
вартістю 735 грн., стартовим пакетом "Київстар" вартістю  50  грн.
та грошима в сумі 93 грн.

     24 грудня 2006 року ОСОБА_1 і ОСОБА_4 біля  будинку  №134  по
вул.  Космонавтів  у   м.   Миколаєві   за   попередньою   змовою,
застосувавши насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я,
відкрито заволоділи телефоном "Нокіа-2330" вартістю 1880 грн.,  що
належить ОСОБА_5.

     У  касаційній  скарзі  засуджений   ОСОБА_1,   не   оспорюючи
доведеності  його  вини  у  вчинених  злочинах   та   правильність
кваліфікації  злочинних  дій,  просить  вирок  апеляційного   суду
змінити та застосувати ст. 75 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  враховуючи
обставини, які пом'якшують покарання.

     Судові рішення засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не оскаржені.

     Заслухавши доповідача, думку прокурора про  залишення  вироку
апеляційного суду без зміни, пояснення засудженого  ОСОБА_1,  який
підтримав свою касаційну скаргу, перевіривши матеріали  справи  та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не  знаходить
підстав для її задоволення.

     Винність ОСОБА_1 у вчинених злочинах, за обставин, викладених
у  вироку,  підтверджується  дослідженими  в  судовому   засіданні
доказами і не оспорюється в касаційній скарзі.

     Дії засудженого ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.  2  ст.
186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         та ч. 2 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     При призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 апеляційний суд
урахував обставини, які пом'якшують покарання, аналогічні тим,  на
які посилається засуджений у касаційній скарзі,  але  зважаючи  на
те, що  він  вчинив  два  тяжких  злочини,  дійшов  обгрунтованого
висновку  про  неможливість  його   виправлення   без   відбування
покарання.

     Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає  вимогам  ст.  65  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , є необхідним і достатнім для його виправлення
та попередження нових злочинів.

     Під час досудового слідства  і  розгляду  справи  в  судовому
засіданні порушень  норм  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  які  були  б
підставою для зміни або скасування цього вироку, не допущено.

     Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                         у х в а л и л а:

     касаційну   скаргу   засудженого   ОСОБА_1    залишити    без
задоволення, а вирок апеляційного суду Миколаївської області від 4
грудня 2007 року щодо нього - без зміни.

                              судді:

     Редька А.I. Лавренюк М.Ю. Заголдний В.В.