У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Канигіної Г.В., Мороза М.А.,
за участю прокурора
Кривов'яза Я.I.,
розглянувши в судовому засіданні 28 лютого 2008 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженогоОСОБА_1.
на вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах
апеляційного суду Запорізької області від 19 липня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
Зазначеним вироком
ОСОБА_1,
1967 року народження, не судимий, -
засуджений:
- за ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 115 п.п. 1, 6 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 2 ст. 115 п. 9 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 15 років
позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів остаточно до відбування призначено 15 років позбавлення
волі з конфіскацією майна.
Стягнуто зОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 1 070 грн. - на
відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн. - на відшкодування
моральної шкоди;
на користь ОСОБА_3. 50 000 грн. - на відшкодування моральної
шкоди;
на користь Токмацької ЦРЛ 291 грн. 28 коп.
Засуджений визнаний винним у вчиненні злочинів за таких
обставин.
19 серпня 2003 року близько 23 год. 15 хв. у с. Курошани
Токмацького району Запорізької області, ОСОБА_1., зберігаючи без
передбаченого законом дозволу обріз мисливської рушниці, вчинив із
його застосуванням замаху на умисне вбивство двох осіб з
корисливих мотивів, а також умисне вбивство ОСОБА_4 з метою
приховання раніше вчиненого злочину.
Злочини, як визнав суд, вчинені за таких обставин.
Маючи умисел на незаконне придбання, зберігання і носіння
вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_1. у
невстановленої слідством особи незаконно придбав обріз мисливської
рушниці 16 калібру, 4 мисливські патрони до нього, які незаконно
зберігав спочатку у своєму помешканні за адресою: АДРЕСА_1, а
потім 19 червня 2003 року носив його з собою у м. Токмак,
перевозив у с. Курошани, де застосував при замаху на умисне
вбивство ОСОБА_5. та вбивство ОСОБА_4
В перших числах липня 2003 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_5 824
кг труб із нержавіючої сталі за 3 057 грн., обіцяючи йому
повернути цю суму впродовж семи днів. Проте, незважаючи на законні
вимоги ОСОБА_5про повернення боргу, ОСОБА_1 у зв'язку з
відсутністю коштів відкладав дату його повернення.
19 серпня 2003 року близько 22 год. ОСОБА_5 за домовленістю з
ОСОБА_1 на особистому автомобілі з метою одержання боргу приїхав
до нього додому. ОСОБА_1, знаючи при відсутність у нього грошей,
переслідуючи намір ухилитися від повернення боргу, прийняв рішення
вчинити умисне вбивство ОСОБА_5з корисливих мотивів.
Озброївшись обрізом з чотирма патронами до нього, сховавши
його у чорний поліетиленовий пакет, сів у автомобіль ОСОБА_5 і
запропонував проїхати до приміщення його офісу по вул.
Революційній, 59 у м. Токмак, мотивуючи це тим, що гроші вдома він
зберігає. До приміщення офісу ОСОБА_1 виходив і заходив з пакетом,
а потім запропонував з'їздити до АЗС "Гермес-Мол" по вул. Гоголя у
м. Токмак. Повернувшись на вул. Таврійську у м. Токмак, він
повідомив, що такої суми у нього немає і запропонувавОСОБА_5
проїхати у с. Курошани Токмацького району, де він ніби-то у
родичів візьме в борг 1 500 грн. і поверне, з чим останній
погодився.
Перед поїздкою ОСОБА_5 у телефонній розмові запропонував
своєму знайомому ОСОБА_2, який мешкав по АДРЕСА_2, проїхати разом
з ними, з чим останній погодився.
19 серпня 2003 року близько 23 год. 15 хв., реалізуючи умисел
на умисне вбивство з корисливих мотивів ОСОБА_5 умисне вбивство
ОСОБА_4 з метою приховання попереднього вбивства, ОСОБА_1 обманним
шляхом заманив їх у с. Курошани Токмацького району, де
запропонував зупинитися біля будинку № 148 по вул. Комунарів,
розташованого на околиці села.
Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_1 з поліетиленового пакета, у
якому знаходився заряджений обріз, вчинив постріл у життєво
важливий орган - тулуб ОСОБА_5справа, який сидів за кермом,
спричинивши йому вогнепальне поранення передньої черевної стінки і
попереку, яке потягло тривалий розлад здоров'я і віднесене до
тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Вважаючи, що ОСОБА_5 мертвий, з метою приховання цього
злочину ОСОБА_1 витягнув на проїжджу частину дороги ОСОБА_4 і
умисно з метою вбивства вчинив постріл у життєво важливий орган -
грудну клітку. внаслідок чого ОСОБА_4 на місці події помер.
Після цього ОСОБА_1, виявивши, що ОСОБА_5 живий, продовжуючи
насильницькі дії, направлені на його умисне вбивство, обрізом
почав наносити удари по голові в салоні автомобіля, алеОСОБА_5
вдалося вирватися.
З метою умисного вбивства останнього ОСОБА_1 спробував
перезарядити обріз, але задумане не завершив, оскільки потерпілий
присік його дії, вчинивши фізичний опір.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на
умисне вбивство ОСОБА_5, ОСОБА_1 звалив його у придорожню канаву,
де, знаходячись зверху на потерпілому, знову став наносити йому
удари по голові, спричинивши рублені рани, але не зміг довести
свій умисел до кінця внаслідок активного опору ОСОБА_5. Коли
останній вирвався і побіг, ОСОБА_1 погнався за ним і вибіг на
проїжджу частину дороги. Усвідомлюючи активний опір потерпілого, а
також той факт, що події, які відбувалися, були помічені водієм і
пасажирами машини, яка проїжджала мимо і слідством не
встановлена, - ОСОБА_1 припинив злочинні дії. Близько 00 год. 15
хв. 20 серпня 2003 року ОСОБА_1 втік з місця події і був
затриманий 27 серпня 2006 року.
У касаційній скарзі і доповненнях до неї ОСОБА_1 стверджує,
що суд неправильно встановив фактичні обставини справи, що
призвело до його необгрунтованого засудження.
Він доводить, що сам став жертвою злочинного нападу з боку
ОСОБА_5, який хотів вбити його у зв'язку з тим, що він, ОСОБА_1,
не зміг своєчасно розрахуватися за придбаний металолом.
Обріз, з якого сталися два постріли з необережності, йому не
належав, а був виявлений ним у салоні автомобіля,
належногоОСОБА_5, і він хотів використати його з метою
самозахисту.
Вважає, що діяв у межах необхідної оборони, а тому в його
діях відсутній будь-який склад злочину, у зв'язку з чим судові
рішення просить скасувати, а справу закрити на підставі п. 2 ст. 6
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1,
виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за
які він засуджений, грунтується на зібраних у справі і перевірених
у судовому засіданні доказах, оцінених у сукупності.
Доводи скарги ОСОБА_1, що вбивство ОСОБА_4 і замах на умисне
вбивство ОСОБА_5 вчинені ним у стані необхідної оборони,
матеріалами справи спростовуються.
За показаннями потерпілого ОСОБА_5ОСОБА_1 був його боржником
і він, ОСОБА_5, був зацікавлений у поверненні боргу. У зв'язку з
цим він і погоджувався з ОСОБА_1 їздити за пропонованим ним
маршрутом у пошуках грошей, аж до виїзду за межі м. Токмака.
Як показав ОСОБА_5, обріз, який був використаний ОСОБА_1 в
процесі злочину, йому не належав. Його виніс ОСОБА_1 зі свого
помешкання у чорному поліетиленовому пакеті, а під його, водія,
сидінням знаходився пневматичний пістолет.
Суд обгрунтовано визнав показання ОСОБА_5достовірними,
оскільки вони підтверджуються іншими об'єктивними доказами.
Зокрема, з показань потерпілих ОСОБА_3 вбачається, що
ОСОБА_4., виходячи з дому, повідомив, що відлучається на короткий
час - 30 хвилин для одержання від ОСОБА_5грошей за автокран.
Свідок ОСОБА_6. показав, що в процесі транспортування
ОСОБА_5до лікарні, останній розповів, що під приводом повернення
боргу ОСОБА_1 заманив його і ОСОБА_4 у с. Курошани, де з обрізу
вбив ОСОБА_4 і намагався вбити його.
Вагомими є і показаннями свідка ОСОБА_7, на які в
обгрунтування винності ОСОБА_1, суд послався у вироку.
З них вбачається, що коли до його автомобіля під'їхав
автомобіль іноземного виробництва із ввімкненою сигналізацією і
зупинився, - він побачив, що невідомий чоловік міцної статури
утримував іншого чоловіка, більш худорлявого, просив про допомогу,
говорив: " Тримай його", але той чоловік вирвався і втік.
Свідок ОСОБА_8 - очевидець частини подій - злочину
підтвердив, що бачив бійку двох чоловіків, в процесі якої один з
них (у шортах) бив іншого якимсь предметом, який потім за наказом
того, кого бив, поклав у багажник і він, ОСОБА_8, побачив, що це
був обріз рушниці.
Доводи скарги ОСОБА_1, що ці докази сфальсифіковані, оскільки
ідентичні показанням ОСОБА_5дослівно переписані з них, -
безпідставні.
На переконання колегії вони є лише додатковим свідченням
правдивості і об'єктивності показань ОСОБА_5.
Крім того, пояснюючи обставини всього, що відбувалося,
ОСОБА_8 не називав ні прізвища ОСОБА_5, ні ОСОБА_1, характеризуючи
їх лише за фізичними даними та за видом одягу, тоді як ОСОБА_5 у
своїх показаннях не згадував, що ОСОБА_1 був у шортах, але дану
обставину підтвердила і свідок ОСОБА_1 О. - дружина ОСОБА_1.
Доводи скарги ОСОБА_1, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 мали намір
пограбувати його і заволодіти великою кількістю золотих речей, у
зв'язку з чим і вивезли його у село Курошани, - надумані,
оскільки, на переконання колегії суддів, за наявності даного
умислу обидва, маючи фізичну перевагу, зброю, яка, як твердить
ОСОБА_1, належалаОСОБА_5, мали повну можливість реалізувати
злочинний умисел, чого не сталося у зв'язку з відсутністю такого.
Безпідставними є і твердження ОСОБА_1, що обріз
належавОСОБА_5, оскільки за логікою речей, за таких обставин він
мав зберігатися під сидінням водія - ОСОБА_5, а не під сидінням
пасажира - ОСОБА_1.
Проте, що ОСОБА_1 діяв з умислом на позбавлення життя двох
осіб свідчить короткий інтервал між двома пострілами, про що
ствердив свідок ОСОБА_9.
За даними висновків судово-медичних експертиз смерть ОСОБА_4
наступила від вогнепального поранення, вчиненого з близької
відстані, при цьому особа, яка вчиняла постріл, могла знаходитися
зліва від нього;ОСОБА_5 заподіяне вогнепальне поранення передньої
черевної стінки і попереку та рани на голові, які могли утворитися
від дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею.
Цим також підтверджується об'єктивність висновків суду щодо
фактичних обставин вчинених злочинів.
Згідно довідки дозвільної системи за ОСОБА_5 не числилася
зброя і в той же час за ОСОБА_1 була зареєстрована мисливська
рушниця і газовий револьвер.
Стверджуючи, що став жертвою розбійного нападу з боку ОСОБА_5
ОСОБА_4 і зазнав травми від цього, ОСОБА_1 в той же час не
звернувся за захистом не тільки до правоохоронних органів, а і в
медичні заклади за одержанням медичної допомоги і впродовж трьох
років переховувався, що також обгрунтовано прийнято до уваги судом
у висновку щодо винності ОСОБА_1.
Дії ОСОБА_1 за ст. ст. 263 ч. 1, ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 115
п.п. 1, 6, ч. 2 ст. 115 п.п. 9 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Покарання йому призначено з урахуванням вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, відповідає як особливій тяжкості вчинених
злочинів, так і даним про особу засудженого.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 Сергія Володимировича
залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати в
кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області від 19
липня 2007 року щодо нього залишити без змін.
судді:
Верещак В.М. Мороз М.А. Канигіна Г.В.