У Х В А Л А
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Верещак В.М.,
суддів
Канигіної Г.В., Мороза М.А.,
за участю прокурора засудженого
Брянцева В.Л., ОСОБА_1.
розглянула в судовому засіданні 28 лютого 2008 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого
ОСОБА_1. на вирок судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2007
року, яким:
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця Нерубаїзка Новоархангельського району
Кіровоградської області, раніше неодноразово судимого, останній
раз 7 лютого 202 року за ч. 2 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2
роки позбавлення волі, звільненого 29 травня 2003 року
умовно-достроково на 4 місяці 10 днів, засуджено
за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки
позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки шість місяців позбавлення волі. На
підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів
визначене покарання три роки шість місяців позбавлення волі, а на
підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю вироків
остаточне покарання визначено три роки вісім місяців позбавлення
волі.
Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. по
155 грн. 47 коп. з кожного на відшкодування судових витрат за
проведення експертиз.
Зазначеним вироком, частково, в частині призначеного
покарання та стягнення судових витрат по справі скасовано вирок
Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21
вересня 2007 року, яким ОСОБА_1. засуджено за ч. 2 ст. 185 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15,
ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки позбавлення волі,
за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки шість місяців
позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів визначене покарання три роки дев'ять місяців
позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю вироків остаточне покарання визначено чотири роки
позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням з
іспитовим строком три роки та покладенням передбачених ст. 76 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
обов'язків.
Цим вироком засуджено також ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки шість місяців позбавлення волі. На
підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
його звільнено від
відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки
та покладенням передбачених ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
обов'язків, вирок суду щодо якого в апеляційному та касаційному
порядку не оскаржений.
Зазначеним вироком суду із засуджених, солідарно, стягнуто на
користь експертної установи при УМВС України в Кіровоградській
області судові витрати за проведення експертиз в сумі 310 грн. 94
коп. та вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Вироком суду ОСОБА_1. визнано винним та засуджено за те, що
він 4 серпня 2003 року близько 3 години, повторно, за попередньою
змовою з групою осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_8, матеріали відносно яких виділені в окреме
провадження, перебуваючи на території зерно току ТОВ
"Нафтогазтрейд-Агро", що знаходиться в с. Липняжка
Добровеличківського району Кіровоградської області, де він
працював охоронником, шляхом вільного доступу, таємно викрав 2640
кг зерна ячменю врожаю 2003 року на загальну суму Ї584 грн., чим
завдав ТОВ "Нафтогазтрейд-Агро" матеріальних збитків на вказану
суму, оскільки викраденим розпорядився на власний розсуд.
26 вересня 2003 року близько 15 годин 30 хвилин ОСОБА_1.,
перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, з метою
заволодіння чужим майном, незаконно проник в будинок потерпілої
ОСОБА_9., що по АДРЕСА_1, звідки намагався таємно викрасти
телевізор марки "Рейнфорд" з пультом дистанційного керування,
загальною вартістю 1021 грн., однак, не довів свій злочинний замах
до кінця по незалежним від нього причин, оскільки на місці
вчинення злочину був застигнутий своєю матір'ю.
Крім того, 25 січня 2006 року близько 21 години, ОСОБА_1.,
повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_2., таємно проник на
територію домоволодіння потерпілої ОСОБА_10., що по АДРЕСА_2, де
зірвавши дверні запори, із сараю для курей, таємно викрали 19
курей, 2 півня, 2 алюмінієвих бідони ємністю 30 літрів, а всього
на загальну суму 735 грн. Викраденим розпорядився на власний
розсуд, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. не оспорюючи вирок
суду в частині кваліфікації його дій та доведеності вини, просить
вирок суду скасувати і залишити йому покарання, що було призначене
місцевим судом зі звільненням його від відбування покарання та
встановлення іспитового строку, посилаючись на те, що він хворіє
туберкульозом і на його утриманні знаходиться його престаріла
мати.
Заслухавши доповідь судді, виступ засудженого, який підтримав
доводи своєї касаційної скарги, міркування прокурора про
необгрунтованість касаційної скарги, перевіривши матеріали справи
і доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у її
задоволенні слід відмовити.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1. у вчиненні
зазначених у вироку крадіжок та замаху на викрадення майна
потерпілих, є обгрунтованим і правильним, стверджується
дослідженими в судовому засіданні доказами, і засудженим не
оспорюється.
Що стосується висновку апеляційного суду щодо міри покарання,
то його також слід визнати правильним.
Суд апеляційної інстанції, як видно з вироку, навів
переконливі аргументи щодо можливості виправлення засудженого
ОСОБА_1. лише в умовах ізоляції його від суспільства. При цьому
суд обгрунтовано врахував те, що засуджений учинив у період
умовно-дострокового звільнення два злочини, тобто на шлях
виправлення на став, зловживає спиртними напоями, злочин скоїв у
стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для
скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1. та пом'якшення
призначеного йому покарання, як про це ставиться питання у
касаційній скарзі засудженого.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. залишити без
задоволення, а вирок судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2007
року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
Верещак В.М. Канигіна Г.В. Мороз М.А.