У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.,
суддів
Жука В.Г. і Шевченко Т.В.,
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні 28 лютого 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 серпня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше судимого 23.08.1996 року
Очаківським міськрайонном судом
Миколаївської області
за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 142 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 6 років
позбавлення волі,
засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2577,44 грн. матеріальної шкоди.
В апеляційному порядку вирок не скаржено.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він умисно, всупереч рішенню Кілійського районного суду Одеської області від 26.09.2003 року з липня 2004 року не сплачував аліменти на своїх неповнолітніх доньок ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_3, та ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_2, У зв'язку з цим утворилась заборгованість по аліментах в сумі 2577,44 грн., тобто своїми діями ОСОБА_1 злісно ухилявся від уплати аліментів.
У касаційному поданні порушується питання про скасування вироку в частині цивільного позову та закриття справи в цій частині у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. У поданні зазначається, що суд незаконно стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 не матеріальну шкоду, заподіяну протиправними діями, а заборгованість по аліментам на дітей.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Суд визнав доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині, яка грунтується на допустимих і достатніх доказах, котрі ретельно досліджені у судовому засіданні і такі висновки суду не оспорюються у поданні.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) також не оспорюється у поданні.
Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.
Згідно з ч. 1 ст. 28 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити обвинуваченому або до інших осіб, що несуть матеріальну віповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
Проте, як убачається з матеріалів справи, суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 не матераільну шкоду, заподіяну злочином, а заборгованість по аліментам, які ОСОБА_1 має виплачувати на неповнолітніх дітей ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_3, та ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_2, на підставі рішення Кілійського районного суду Одеської області та виконавчого листа від 20.02.2003 року до досягнення ними повноліття (а.с. 4-5).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню, а справа в цій частині закриттю.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) , колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.
Вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу в цій частині провадженням закрити.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді:
К.В. Кравченко В.Г. Жук Т.В. Шевченко