У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
ОСОБА_1 К.Т.,
суддів
Жука В.Г. і Шевченко Т.В.,
за участю прокурора
Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні 28 лютого 2008 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Чернігівської області на вирок Ріпкинського районного
суду Чернігівської області від 22 серпня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше не судимого,
виправдано за ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
відсутністю в його діях складу злочину.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 17 січня
2007 року вирок залишено без зміни.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому,
що 24.01.2005 року в квартирі своєї співмешканки Белицької в смт.
Замглай Ріпкинського району Чернігівської області АДРЕСА_1,
перебуваючи в нетверезому стані, скоїв умисне вбивство ОСОБА_2,
нанісши йому два удари ножем в шию.
У касаційному поданні порушується питання про скасування
судових рішень у зв'язку з істотним порушенням
кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням
кримінального закону та направлення справи на новий судовий
розгляд. У поданні зазначається, що апеляційний суд не дав
належної оцінки висновкам повторної амбулаторної комплексної
судової психолого-психіатричної експертизи від 16.11.2006 року та
висновкам судово-психологічної експертизи від 18.07.2005 року, які
протирічать між собою. Крім того, судами як першої інстанції, так
і апеляційної інстанції не дана оцінка висновкам судово-медичних
експертиз щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне
подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання задоволенню
не підлягає з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції
повно, всебічно, неупереджено та об'єктивно дослідив усі
представлені у справі докази та дав їм належну оцінку і дійшов
правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу
злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та
виправдав за відсутністю в його діях складу злочину.
Посилання у поданні на те, що у суду не було достатніх
підстав щодо виправдання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
не грунтуються на матеріалах справи.
Так, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те,
що в діях ОСОБА_1 немає складу злочину, оскільки потерпілий
ОСОБА_2 тероризував протягом тривалого часу близьких ОСОБА_1,
ОСОБА_3 та її дочку ОСОБА_4, ображав їх, вчинив п'яний дебош, що
супроводжувався знищенням майна останніх, постійно погрожував
вбивством ОСОБА_1 та його близьким, намагався нанести удар ножем
ОСОБА_3, душив її, заподіявши легкі тілесні ушкодження з
короткочасним розладом здоров'я, але не довів свого злочинного
наміру на вбивство через втручання ОСОБА_1. Продовжуючи реалізацію
свого злочинного наміру, озброєний ножем ОСОБА_2 напав на ОСОБА_1,
намагався вдарити його ножем та наносив останньому удари рукою та
головою, заподіявши тому легкі тілесні ушкодження з короткочасним
розладом здоров'я. Захищаючись, ОСОБА_1 вихопив у потерпілого ніж
та наніс ним два удари ОСОБА_2. З матералів справи вбачається, що
ОСОБА_1 перебував в цей час у стані сильного душевного хвилювання,
не міг оцінити відповідність заподіяної ним шкоди, небезпечності
посягання чи обставини захисту. Таким чином, ОСОБА_1 перебував у
стані необхідної оборони, оскільки діяв в інтересах захисту
охоронюваних законом особистих прав та інтересів, як своїх
власних, так і близької йому людини. Про те, що ОСОБА_1 перебував
в стані необхідної оборони підтверджується показаннями як самого
ОСОБА_1, так і свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
висновками судово-медичних, судових психолого-психіатричних
експертиз.
Апеляційний суд також розглянув справу повно та об'єктивно і
дав мотивовану відповідь на доводи апеляції прокурора, в тому
числі, дана належна оцінка висновку судовим
психолого-психіатричним експертизам та іншим доказам. Переконливих
доводів про необ'єктивний та незаконний розгляд справи судом
апеляційної інстанції у поданні прокурора немає.
За таких обставин колегія вважає, що суд дійшов правильного
висновку щодо виправдання ОСОБА_1 за відсутності в його діях
складу злочину.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора Чернігівської області
залишити без задоволення.
Вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від
22 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської
області від 17 січня 2007 року щодо ОСОБА_1 без зміни.
Судді:
К.Т. ОСОБА_1 В.Г. Жук Т.В. Шевченко