У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Канигіної Г.В., Мороза М.А.,
за участю прокурора
Колісниченко О.В.
розглянула у судовому засіданні 28 лютого 2008 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на постановлені щодо нього судові рішення.
Вироком Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної
Республіки Крим від 23 травня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця
м. Новоросійська Краснодарського краю, судимого
20 листопада 2003 року за ч. 4 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 2 місяці позбавлення волі, звільненого
від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі, за ч. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7
років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його
власністю, а на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів на 7 років позбавлення волі з конфіскацією
усього майна, яке є його власністю. На підставі ст. 71 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю вироків остаточно призначено 7 років 3
місяці позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його
власністю.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2006
року вирок залишено без зміни.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого у
касаційному порядку не оскаржено.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 29 червня 2003 року у
м. Сімферополі, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за
попередньою змовою з ОСОБА_3, проник у приміщення магазину
"Мобільний зв'язок", звідки таємно викрав належні ОСОБА_4 мобільні
телефони у кількості 16 штук вартістю 11 820 грн., спричинивши їй
шкоду у особливо великому розмірі.
Крім того, він 25 травня 2004 року у м. Сімферополі за
попередньою змовою з ОСОБА_2 проник у приміщення магазину
"Мобіфон", звідки таємно викрав належні ОСОБА_4 мобільні телефони
вартістю 33 528 грн., спричинивши потерпілій шкоду у великому
розмірі.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на
неправильну кваліфікацію крадіжки майна ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 185 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Зазначає, що вартість викрадених ним
мобільних телефонів не підтверджена матеріалами справи. Указує, що
його одного засуджено за вчинення цього злочину за попередньою
змовою групою осіб. Просить кваліфікувати його дії за обома
епізодами за ч. 4 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і з урахуванням
цього пом'якшити призначене покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково і вважав, що
справу слід направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія
суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Так, в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду
містяться певні суперечності. Зокрема, визнані доведеними судом
першої інстанції фактичні обставини справи вірно викладені
апеляційним судом, та з них убачається, що ОСОБА_1 таємно викрав
майно ОСОБА_5 вартістю 11 820 грн., спричинивши їй шкоду у
особливо великому розмірі, та майно ОСОБА_4 вартістю 33 528 грн.,
спричинивши потерпілій шкоду у великому розмірі. Разом із тим,
мотивуючи правильність кваліфікації дій засудженого, обгрунтовано
посилаючись на Закон України "Про податок із доходів фізичних
осіб" від 22 травня 2003 року ( 889-15 ) (889-15)
, апеляційний суд
допустився помилки, визначаючи, за яким епізодом дії засудженого
кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а за яким -
за ч. 5 цієї статті.
З огляду на наведені обставини колегія суддів вважає, що
судові рішення щодо ОСОБА_1 слід скасувати, а справу направити на
новий апеляційний розгляд, під час якого врахувати наведене у
даній ухвалі, й перевірити доводи, викладені у касаційній скарзі
засудженого, у тому числі щодо правильності визначення вартості
викрадених ним мобільних телефонів, яка впливає на кваліфікацію
його дій та відповідності призначеного покарання.
Крім того, у порядку ст. 395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів звертає увагу на ту обставину, що у судових рішеннях
зазначено, що за епізодом крадіжки майна ОСОБА_5 ОСОБА_1 діяв за
попередньою змовою з ОСОБА_3, проте як у матеріалах справи
містяться дані, із яких убачається, що справу щодо ОСОБА_3
спочатку виділено в окреме провадження на підставі його розшуку, а
потім закрито у зв'язку зі смертю. Тому дії ОСОБА_1 за цим
епізодом необхідно кваліфікувати як учинені за попередньою змовою
з особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження та
закрито у зв'язку з її смертю.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2006
щодо ОСОБА_1 скасувати й направити справу на новий апеляційний
розгляд.
С у д д і :
Верещак В.М. Канигіна Г.В. Мороз М.А.