5-341км08 Про незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 лютого 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області, касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо ОСОБА_1

Вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 листопада 2005 року

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця і жителя м. Херсона,

раніше судимого 26.10.2004 року за ч.2 ст. 309 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України (2341-14)

з іспитовим строком на 3 роки, -

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) до позбавлення волі на 6 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

ч.2 ст. 317 КК України (2341-14) до позбавлення волі на 6 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) до призначеного покарання частково приєднано невідбуте ОСОБА_1 покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків йому визначено остаточне покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 24 грудня 2004 року близько 4 години надав невстановленій слідством особі своє житло по АДРЕСА_1 для виготовлення наркотичного засобу і за попередньою змовою з цією особою виготовив і зберігав наркотичний засіб - ацетильований опій, частину якого у кількості 0,15 гр. він одержав за надання приміщення.

Того ж дня близько 10 години він за 17 грн. збув ОСОБА_2 0,11 гр. наркотичного засобу, а близько 14 год. 0,04 гр. ацетильованого опію за 17 грн. збув ОСОБА_3

Крім того, 4 січня 2005 року ОСОБА_1 надав невстановленій особі приміщення по АДРЕСА_1 для виготовлення наркотичного засобу і за попередньою змовою з цією особою виготовив та зберігав за місцем свого проживання наркотичний засіб - ацетильований опій, частину якого у кількості 0,198 гр. він одержав за надання приміщення.

Того ж дня близько 10 год. ОСОБА_1 збув 0,036 гр. наркотичного засобу за 17 грн. ОСОБА_2, а близько 10 год. 25 хв. збув 0,072 гр. ацетильованого опію ОСОБА_3, надавши йому й своє приміщення для його вживання шляхом ін'єкції.

У той же день близько 17 год. 30 хв. під час обшуку в ОСОБА_1 було знайдено й вилучено наркотичні засоби: 0.09 гр. ацетильованого опію і подрібнена макова соломка у кількості 82 гр. сухої речовини, які він незаконно зберігав за місцем свого проживання.

Ухвалою Апеляційного суду від 17 жовтня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 в порядку ст. 365 КПК України (1001-05) змінено, виключено з резолютивної частини призначення йому додаткового покарання у виді конфіскації майна в зв'язку з тим, що це покарання не було йому призначене за сукупністю вчинених ним злочинів.

У касаційному поданні ставиться питання про скасування судових рішень відносно ОСОБА_1 і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням судом і апеляційною інстанцією кримінального закону й невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину внаслідок його м'якості.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 також ставить питання про скасування судових рішень і направлення справи на додаткове розслідування, посилаючись на недоведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 317 КК України (2341-14) , та на фальсифікацію доказів у справі.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне подання, а касаційну скаргу просила залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги і касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання слід задовольнити, а касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів, а саме: показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, даними висновків судово-хімічних експертиз, протоколом обшуку. Цим доказам суд дав належну юридичну оцінку, що у касаційному поданні не заперечується.

Посилання засудженого ОСОБА_1 про порушення його права на захист, про те, що показання на досудовому слідстві він давав внаслідок незаконних методів ведення слідства, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та обгрунтовано визнані безпідставними.

Разом з тим, призначаючи покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, суд у порушення ст.70 КК України (2341-14) до основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, не приєднав додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке було призначене судом за злочини, передбачені ч.2 ст.307 та ч.2 ст.317 КК України (2341-14) , у вчиненні яких ОСОБА_1 було визнано винним.

Апеляційний суд, змінюючи вирок щодо ОСОБА_1, також неправильно застосував кримінальний закон.

Згідно із санкціями частини 2 статей 307 та 317 КК України (2341-14) додаткова міра покарання у виді конфіскації майна є обов'язковою.

Однак, апеляційна інстанція виключила з резолютивної частини вироку щодо ОСОБА_1 додаткову міру покарання у виді конфіскації майна, не мотивувавши своє рішення щодо призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.

При цьому апеляційним судом не враховано, що вчинені ОСОБА_1 злочини на підставі ст.12 КК України (2341-14) віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких.

Крім того, не враховано, що ОСОБА_1 ніде не працює, за місцем проживання характеризується негативно, вказані злочини вчинив в період іспитового строку за вироком, яким його засуджено за вчинення умисного злочину у сфері порушення обігу наркотичних засобів.

Оскільки як судом першої та і апеляційної інстанцій порушено вимоги закону при призначенні покарання за сукупністю злочинів, то судові рішення як такі, що постановлені в порушення вимог ст.371 КК України (2341-14) , підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи необхідно належно виконати вимоги ст.71 КК України (2341-14) та прийняти законне і обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Задовольнити касаційне подання заступника прокурора Херсонської області.

Вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 17 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.