У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Коротких О.А., Гриціва М.I.,
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 лютого 2008
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора м. Києва на вирок Шевченківського районного суду м.
Києва від 10 серпня 2007 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, такого
що не має судимості,
та
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2, такого
що не має судимості,
кожного засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кожного з
засуджених звільнено від відбування покарання з випробуванням з
іспитовим строком три роки з покладенням обов'язків не виїжджати
за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів
кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця
проживання або роботи та періодично з'являтися в ці органи для
реєстрації.
Стягнуто з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. солідарно на користь ЗАТ
"Перший Український Міжнародний Банк" вісімсот вісімдесят тисяч
доларів США на відшкодування матеріальної шкоди.
Кримінальну справу щодо ОСОБА_2. та ОСОБА_1. в частині їх
обвинувачення за ч. 2 ст. 358 та ст. 80-1 КК України (1960
( 2001-05 ) (2001-05)
року) закрито у зв'язку із закінченням строків
давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
ОСОБА_2. та ОСОБА_1. визнані винуватими в тому, що за
попередньою змовою між собою в березні 2000 року за обставин та у
спосіб, вказаний у вироку, шляхом обману заволоділи цінними
паперами - безвідсотковими облігаціями зовнішньої позики України
на суму 1.200.000 доларів США, які належали Першому Українському
Міжнародному Банку та зберігалися на депозитному рахунку в банку
Merrіl Lynch (м. Лондон).
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій
засуджених та обставин вчинення ними злочину, порушує питання про
скасування вироку щодо ОСОБА_2. та ОСОБА_1. з направленням справи
на новий судовий розгляд у зв'язку з істотними порушеннями
кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного
покарання тяжкості вчиненого злочину й особі засуджених внаслідок
м'якості. Крім того, прокурор вказує, що суд, необгрунтовано
задовольняючи цивільний позов, стягнув із засуджених заподіяні
ними збитки у іноземній валюті, доларах США.
Закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2. та ОСОБА_1. в
частині їх обвинувачення за ч. 2 ст. 358 та ст. 80-1 КК України
1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
року у зв'язку із закінченням строків давності
притягнення до кримінальної відповідальності в касаційному подані
прокурора не оскаржується.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора Сорокіної О.А., яка підтримала касаційне подання,
дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного
подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з
таких підстав.
Згідно ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підставами для
скасування вироку є невідповідність призначеного покарання
тяжкості скоєного та особі засудженого.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при
призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості
вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що
пом'якшують й обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має
бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення
та попередження нових злочинів.
Як видно із вироку суд, звільняючи ОСОБА_1. та ОСОБА_2. від
відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, послався на те, що вони раніше не судимі, позитивно
характеризуються за місцем проживання, навчання та роботи,
ОСОБА_1. активно сприяв розкриттю злочину, мав на утриманні двох
неповнолітніх дітей, понад чотири роки утримувався під вартою, а
ОСОБА_2. мав на утриманні одну неповнолітню дитину та страждав на
ряд захворювань, в зв'язку з чим його було прооперовано.
Суд також зазначив, що з моменту вчинення злочину пройшло
понад сім років, за цей час засуджені до відповідальності не
притягувалися.
Разом з тим, визначаючи покарання, суд в достатній мірі не
врахував, що злочин передбачений ч. 4 ст. 190 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
відповідно до ст. 12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
відноситься до особливо тяжких.
Крім того, судом не взято до уваги, що ОСОБА_2. як під час
досудового слідства так і судового розгляду вини не визнавав, а
ОСОБА_1. визнавав вину лише частково, що може свідчити про
відсутність у них щирого каяття. Заподіяні збитки засудженими не
відшкодовані.
У зв'язку з цим, висновок суду про можливість виправлення
засуджених без відбування призначеного покарання є
необгрунтованим.
За таких обставин, вирок підлягає скасуванню з направленням
справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати
вищенаведене і, якщо суд дійде висновку щодо доведеності вини
ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у злочині, за який їх притягнуто до
кримінальної відповідальності, то призначене їм за вироком від 10
серпня 2007 року покарання слід вважати невиправдано м'яким.
Доводи прокурора про те, що суд, безпідставно задовольняючи
цивільний позов Першого Українського Міжнародного Банку, стягнув
із засуджених заподіяні збитки у іноземній валюті - доларах США,
мають бути вирішені під час нового розгляду справи з урахуванням
вимог ст. 192 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
про те, що законним платіжним
засобом на всій території України, є грошова одиниця - гривня.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 10 серпня
2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд у той же суд.
С у д д і:
Паневін В.О. Коротких О.А. Гриців М.I.