Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 26 лютого 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на судові рішення щодо ОСОБА_1,

Вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 лютого 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на сім років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь медичного закладу 729,72 гривень на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого та на користь потерпілого ОСОБА_3 1 711,49 гривень на відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2008 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, за обставин, викладених у вироку, 27 квітня 2007 року, приблизно о 22-й годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_4, якого засуджено за вчинення цього злочину вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 25 липня 2007 року, під час сварки з ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно завдали йому численні удари ногами по різних частинах тіла, у тому числі в голову та живіт, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисник посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування кримінального закону, допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину за який його засуджено, а пред'явлене йому обвинувачення неконкретне.

У скарзі йдеться і про те, що у вироку суду, на порушення вимог ст. 334 КПК України, не дана оцінка ряду доказам, які свідчать про невинуватість ОСОБА_1

Захисник у скарзі зазначає і про неправильне розв'язання судом цивільних позовів.

Просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу - закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; думку прокурора, який просив касаційну скаргу залишити без задоволення; перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні та належно оцінених судом.

Так, потерпілий ОСОБА_3 показав, що під час раптово виниклої сварки на ґрунті особистих неприязних стосунків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 завдали йому численні удари ногами по різних частинах тіла, у тому числі й в область голови та тулуба.

За показаннями свідка ОСОБА_6, він був разом з ОСОБА_3 і до них підійшли раніше їм незнайомі ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, під час сварки завдали ОСОБА_3 удари ногами по різних частинах тіла.

Свідок ОСОБА_5 дала показання про те, що вона бачила як двоє хлопців б'ють лежачого на землі чоловіка, про що повідомила своєму чоловікові ОСОБА_7, який також підтвердив ці обставини і показав, що вжив заходів для припинення конфлікту між чоловіками.

Про те, що між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та двома чоловіками відбувся конфлікт показали й свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9

Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 14 травня 2007 року № 1337 потерпілому ОСОБА_3 спричинено тяжкі тілесні ушкодження.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковано правильно.

У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, належним чином з'ясовані обставини, що характеризують об'єктивну сторону злочину, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи. Тому колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового і судового слідства є безпідставними.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, що обтяжують покарання і призначив мінімальне покарання, передбачене в санкції ч. 2 ст. 121 КК України, яке є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок при перевірці судових рішень щодо ОСОБА_1 у касаційному порядку не виявлено.

Водночас, місцевий суд на порушення вимог ст. 334 КПК України, не навів у вироку мотивів, які обґрунтовують вирішення ним питань в частині розв'язання цивільних позовів, а суд апеляційної інстанції на це порушення уваги не звернув.

За таких обставин судові рішення щодо ОСОБА_1 в частині розв'язання цивільних позовів підлягають скасуванню з направленням справи у цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, під час якого необхідно постановити рішення з урахуванням вимог законодавства, що передбачає відповідальність за шкоду, завдану спільно кількома особами.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційну скаргу захисника задовольнити частково.

Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 лютого 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1 в частині розв'язання цивільних позовів скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

У решті зазначені судові рішення залишити без зміни.