У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Гошовської Т.В., Пивовара В.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 лютого 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на постанову Чорноморського районного суду Автономної Республіки
Крим від 03 травня 2007 року.
Вироком Чорноморського районного суду Автономної Республіки
Крим від 12 грудня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця м. Новосибірська РФ, громадянина Росії,
раніше судимого: 1) 20 квітня 2000 року за ч. 2 ст. 140 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 місяці позбавлення волі; 2) 17 січня 2001
року за ч. 1 ст. 142 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі; 3) 28 лютого 2005 року за ч. 2 ст. 186 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2
роки позбавлення волі, -
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік 6
місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь
потерпілої ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 705 грн.
Постановлено строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту
затримання - з 08 липня 2006 року.
ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 30 червня
2006 року приблизно о 06 годині, перебуваючи у домоволодінні,
розташованому АДРЕСА_1, таємно викрав майно, що належало ОСОБА_2:
два мобільних телефони вартістю 500 і 1 440 грн. та гроші в сумі
200 грн. і 400 доларів США.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05
квітня 2007 року цей вирок залишено без зміни та запропоновано
суду першої інстанції в порядку статей 409, 411 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
вирішити питання про уточнення часу затримання ОСОБА_1
і зарахування попереднього ув'язнення в строк покарання.
Постановою Чорноморського районного суду Автономної
Республіки Крим від 03 травня 2007 року з посиланням на те, що
вимоги ОСОБА_1 про уточнення строку його покарання матеріалами
справи не підтверджуються, відмовлено у задоволенні його
клопотання.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на те, що строк
призначеного йому покарання за вироком від 12 грудня 2006 року
слід рахувати з моменту його фактичного затримання працівниками
міліції, а саме з 30 червня 2006 року, просить зазначену постанову
суду скасувати та зарахувати йому в строк відбування покарання
період з 30 червня по 07 липня 2006 року, коли він фактично
утримувався під вартою.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно вимог ч. 2 ст. 338 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, коли
підсудний до винесення вироку тримався під вартою в цій справі, в
строк відбуття покарання зараховується строк перебування під
вартою.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1, який
назвався ОСОБА_3, 30 червня 2006 року був доставлений до
Київського РУ ГУ МВС України в АР Крим за підозрою у вчиненні
крадіжки майна потерпілої ОСОБА_4, де з ним були проведені певні
слідчі дії: вилучено майно потерпілої, відібрані пояснення, що
підтверджується матеріалами справи та довідкою начальника
Чорноморського РУ ГУ МВС України в АР Крим, з якої також
убачається, що Чорноморським РУ ГУ проводилися
оперативно-розшукові заходи, направлені на встановлення особи
ОСОБА_1
Згідно з довідкою начальника Київського РУ ГУ МВС України в
АР Крим 30 червня 2006 року громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_5 (прізвищами
яких називався ОСОБА_1), а також ОСОБА_1 затриманими у райвідділі
не рахувалися.
Отже, даних про утримання ОСОБА_1 під вартою з 30 червня 2006
року по даній кримінальній справі немає.
Відповідно до протоколу затримання особи, яка підозрюється у
вчиненні злочину, від 08 липня 2006 року ОСОБА_1 був затриманий в
порядку ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
по даній кримінальній
справі за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
(а. с. 59).
Згідно з постановою Чорноморського районного суду Автономної
Республіки Крим від 04 липня 2006 року ОСОБА_1 (під прізвищем
ОСОБА_5) був підданий адміністративному стягненню за ст. 173 КУпАП
( 80731-10 ) (80731-10)
у виді адмінарешту строком на 5 діб (а. с. 15).
Строк адмінарешту рахувався з 03 липня 2006 року, що
підтверджується протоколом про адміністративне затримання (а. с.
16).
Таким чином, вчинене ОСОБА_1 03 липня 2006 року
правопорушення, за яке він був підданий арешту на 5 діб (з 03 по
08 липня 2006 року) не пов'язане з даною кримінальною справою, а
тому строк адміністративного арешту не може бути зараховуваний
йому в строк покарання по кримінальній справі.
За таких обставин, доводи засудженого про те, що строк
призначеного йому покарання слід рахувати з моменту його
фактичного затримання працівниками міліції, а саме з 30 червня
2006 року, є безпідставними.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення, а постанову Чорноморського районного суду Автономної
Республіки Крим від 03 травня 2007 року - без зміни.
С У Д Д I:
Гошовська Т.В. Верещак В.М. Пивовар В.Ф.