У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Кравченка К.Т.,
суддів Канигіної Г.В., Мороза М.А.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 21 лютого 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1
та її захисника ОСОБА_2 на вирок Новоград-Волинського
міськрайонного суду Житомирської області від 15 травня 2007 року
та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Житомирської області від 14 серпня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженку смт. Довбиш Баранівського району Житомирської
області, раніше не судиму,
засуджено за ст. 354 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до штрафу в
розмірі 1190 гривень.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Житомирської області від 14 серпня 2007 року
вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що вона у травні
2005 року, працюючи на посаді головного спеціаліста відділу
економіки виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради
Житомирської області, являючись посадовою особою органів місцевого
самоврядування, будучи членом тендерного комітету з питань
організації торгів на закупівлю товарів, робіт та послуг за
державні кошти, була призначена відповідальною за проведення
торгів на закупівлю квартир для військовослужбовців, звільнених у
запас та учасників бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктах
у зарубіжних країнах. З метою пошуку кандидатів для продажу
квартири вона запропонувала ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які є власниками
трьохкомнатної квартири АДРЕСА_1 продати належну їм квартиру через
тендерний комітет. За сприяння в продажу даної квартири по
максимально великій ціні ОСОБА_1 вимагала в останніх незаконну
винагороду в сумі 1000 доларів США, що станом на 23 червня 2005
року становило в еквіваленті 5055 гривень. Після проведення
тендеру ОСОБА_1 неодноразово вимагала від ОСОБА_4 винагороду в
сумі 5200 гривень, вказуючи, що у разі несплати даної суми нею
буде вирішуватись питання про розірвання угоди купівлі-продажу. На
цю вимогу ОСОБА_4 23 червня 2005 року за взаємною домовленістю у
парку культури та відпочинку міста Новоград-Волинського передала
ОСОБА_1 5200 гривень.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 та її захисник ОСОБА_2,
даючи свій аналіз обставинам справи, просять скасувати судові
рішення щодо ОСОБА_1 та направити справу на новий судовий розгляд
у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону,
мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають фактичним
обставинам справи, досудове та судове слідство проведено однобічно
та неповно. Також посилаються на суттєві порушення
кримінально-процесуального закону, зокрема, застосування
працівникам міліції до ОСОБА_1 незаконних методів слідства.
Вказують, що при розгляді зауважень на протокол судового засідання
судом безпідставно відмовлено у відтворенні технічного запису
судового процесу.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла
висновку, що у її задоволенні необхідно відмовити.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
колегія суддів при розгляді справи за касаційною скаргою
засудженої ОСОБА_1 та її захисника на вирок місцевого суду і
ухвалу апеляційного суду, постановлену щодо цього вироку, виходить
із фактичних обставин, установлених рішеннями цих судів.
Суд першої інстанції обгрунтував свій висновок про
винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено, на
підставі зібраних досудовим слідством доказів, досліджених у
судовому засіданні та викладених у вироку.
Так, свідок ОСОБА_4 в суді показала за яких обставин ОСОБА_1
вимагала у неї 5200 гривень.
Дані показання свідок ОСОБА_4 підтвердила під час очної
ставки з ОСОБА_1
З показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 незаконно
вимагала гроші у нього за придбання міськвиконкомом його частки
житла.
Показання свідків об'єктивно узгоджуються з дослідженими
судом письмовими доказами. Уся сукупність зібраних у справі
доказів була належним чином проаналізована судом, підстав для
сумнівів в об'єктивності доказів, на які послався суд на
підтвердження винуватості ОСОБА_1, з матеріалів справи не
вбачається.
Крім того, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за
апеляцією засудженої та її захисника, перевірив викладені у ній
доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і
визнав їх необгрунтованими з наведенням в ухвалі відповідних
підстав. Колегія суддів знаходить рішення апеляційного суду
правильним.
Дії ОСОБА_1 за ст. 354 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано
правильно, а покарання їй призначено відповідно до вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
: з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого
злочину, даних про її особу, інших обставин справи.
Доводи скарги про безпідставне відмовлення у відтворенні
технічного запису судового процесу при розгляді зауважень на
протокол судового засідання, необгрунтовані, оскільки постановою
Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від
26 червня 2007 року зауваження засудженої ОСОБА_1 на протокол
судового засідання залишено без розгляду у зв'язку з пропуском
встановленого законом строку і відсутності підстав для його
поновлення.
Що стосується посилань у скарзі про застосування до ОСОБА_1
незаконних методів слідства, то ці доводи свого підтвердження не
знайшли.
Твердження в скарзі про незаконність оскаржених судових
рішень у зв'язку з тим, що судом не порушувалось та не
з'ясовувалось питання про можливість застосування амністію, не
обгрунтуються на діючим законодавстві.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної
інстанціями засуджена ОСОБА_1 не визнавала себе винуватою в
пред'явленому обвинуваченні. Також в матеріалах справи відсутні
дані про те, що ОСОБА_1 чи її захисник в суді першої або
апеляційної інстанціях ініціювали питання про застосування
амністії до останньої. Згідно зі ст. 9 Закону України"Про
амністію" застосування амністії не допускається, якщо
обвинувачений, підсудний або засуджений заперечує проти цього.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які могли б бути підставою для зміни або скасування постановлених
у справі судових рішень, в тому числі тих, які зазначені у скарзі,
не виявлено.
Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до
касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, немає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 та її
захисника ОСОБА_2 відмовити.
Судді:
К.Т. Кравченко Г.В. Канигіна М.А. Мороз
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Г.В. Канигіна