У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Верещак В.М.,
суддів
Гошовської Т.В., Пивовара В.Ф.,
за участю прокурора
Кривов'яза Я.I.,
розглянувши в судовому засіданні 21 лютого 2008 року у м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок апеляційного суду Житомирської області від 7 серпня 2007
року,
в с т а н о в и л а:
Зазначеним вироком скасовано вирок Богунського районного суду
м. Житомира від 8 червня 2007 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, не судимий, -
був засуджений:
- за ч. 2 ст. 101 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік позбавлення
волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням
організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 3 роки;
- за ч. 3 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з
виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, строком на 3
роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів остаточно до відбування призначено 2 роки позбавлення
волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням
організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 3 роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
засудженого
звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом
визначеного судом іспитового строку 1 рік не вчинив нового злочину
і виконає покладені на нього обов'язки.
Стягнуто з засудженого на користь гаражного кооперативу
"Богунія" 9530 грн. 78 коп..
Вироком апеляційного суду ОСОБА_1 призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
1 рік позбавлення
волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням
організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 2 роки;
- за ч. 3 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з
виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно
призначено 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати
посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих
обов'язків строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнений
від відбування призначеного йому основного покарання з
випробуванням та встановленням іспитового строку 2 роки. ОСОБА_1
визнаний винним у вчиненні злочинів за таких обставин.
Працюючи з 1996 року до травня 2005 року головою правління
міської громадської організації гаражного кооперативу "Богунія",
розташованого у м. Житомир по пр. Миру, 33, будучи службовою
особою, наділеною правом розпоряджатися коштами кооперативу,
виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські
обов'язки, а також фактично виконуючи обов'язки по веденню
бухгалтерського обліку кооперативу, діючи з корисливих мотивів, за
період 2002 року до квітня 2005 року ОСОБА_1 одержані від членів
кооперативу членські внески в сумі 35983 грн. 87 коп. по
бухгалтерських документах не оприбуткував, допустивши їх нестачу
на суму 9530 грн. 78 коп.
Достовірно знаючи про те, що рішення сесії Житомирської ради
про виділення земельних ділянок під будівництво гаражів, а також
рішення правління міської громадської організації гаражного
кооперативу "Богунія" про надання земельної ділянки під забудову
не приймалося, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем,
всупереч інтересам кооперативу "Богунія" у 2002 р. пообіцяв гр.
ОСОБА_2 виділити земельну ділянку під забудову гаража, за що
9.01.2002 р. одержав від ОСОБА_2 500 грн., видавши останньому
квитанцію про одержання коштів, однак цю суму в касу не вніс, а
привласнив.
В послідуючому ОСОБА_1 за таких же обставин одержав від гр.
ОСОБА_3 1000 грн., а в квітні 2005 року від гр. ОСОБА_4 500 грн.,
яким видав квитанції кооперативу; однак в обох випадках гроші в
касу не вніс, а привласнив.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 покликається на невідповідність
висновків суду фактичним обставинам справи. ОСОБА_1, зокрема,
стверджує, що у зв'язку з неправомірними діями новопризначеного
голови правління кооперативу він був позбавлений технічної
можливості належним чином здійснити передачу матеріальних
цінностей і довести, що одержані гроші в якості внесків за
кооператив він використав на виплату заробітної плати.
ОСОБА_1 просить скасувати вирок, а справу направити на новий
судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши
матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за
які він засуджений, грунтується на зібраних у справі і перевірених
у суді доказах, оцінених у сукупності.
Доводи ОСОБА_1, викладені у його касаційній скарзі,
матеріалами справи спростовуються.
Судом безсумнівно встановлено, що гр.гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 сплачували ОСОБА_1 кошти за придбання місця під забудову
гаража.
Сам ОСОБА_1 визнав, що кошти по бухгалтерських документах не
оприбуткував.
Як свідчать матеріали справи, не було жодних об'єктивних
обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 належним чином оформляти
витрату коштів, нестача яких складає 9530 грн. 78 коп.
Факт цієї нестачі підтверджується актом ревізії, яка була
проведена з дотриманням вимог закону і з яким ОСОБА_1
ознайомлений.
Жодних доказів, які б свідчили про те, що кошти, яких не
доставало, були витрачені на потреби гаражного кооперативу, по
справі не встановлено і посилання ОСОБА_1 в цій частині
голослівні.
Дії його за ст.ст. 191 ч. 2 та 191 ч. 3 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки враховує як ступінь суспільної
небезпечності вчинених злочинів, так і дані про особу засудженого.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок
апеляційного суду Житомирської області від 7 серпня 2007 року щодо
нього залишити без змін.
Судді:
Верещак В.М. Гошовська Т.В. Пивовар В.Ф.