Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 лютого 2008 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на судові рішення у даній справі.

Вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 липня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судиму,

виправдано за ч.3 ст. 365 КК України за відсутністю в її діях складу злочину.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у тому, що вона, працюючи начальником управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська, являючись службовою особою, виходячи за межі наданих їй повноважень, 17 липня 2001 року видала наказ №97 про створення комісії по списанню недоїмки платникам податків по яким не вирішено питання списання боргу відповідно до ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21 грудня 2000 року. 31 серпня 2001 року, ОСОБА_1, достовірно знаючи про протиправність списання боргу ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод" як підприємству щодо якого порушено справу про банкрутство і щодо якого заборонено списання боргу відповідно до п.7.8 ст.7 цього Закону, підписала повідомлення про списання боргу зі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 10 499 706 грн. 21 коп. та пеню у сумі 8 232 905 грн. 54 коп., спричинивши державним інтересам матеріальну шкоду на загальну суму 18 732 611 грн. 75 коп.

Виправдовуючи ОСОБА_1 за цим звинуваченням, суд вказав у вироку, що у матеріалах справи відсутні докази, які б з переконливістю свідчили про перевищення нею службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, тобто її виправдано за ч.3 ст. 365 КК України за відсутністю в діях складу злочину.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 жовтня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор посилається на неповноту та однобічність судового слідства, істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, що призвело до необгрунтованого виправдання ОСОБА_1 у пред`явленому їй обвинуваченні. Приводить доводи з приводу того, що у справі достатньо доказів, які з переконливістю свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.3 ст. 365 КК України, однак суд дав їм неправильну оцінку. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 377 КПК України. З урахуванням наведеного, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні такого слід відмовити.

Викладені в поданнях доводи про необгрунтованість виправдання місцевим судом ОСОБА_1 за ч.3 ст. 365 КК України, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки місцевого суду про визнання ОСОБА_1 виправданою у вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих їй повноважень, що спричинили тяжкі наслідки, відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх об`єктивних і суб`єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з`ясуванні дійсних обставин події, та грунтуються на зібраних доказах.

Такими доказами є, зокрема, послідовні показання ОСОБА_1, показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про правомірність списання боргу з ВАТ "ДМЗ ім.Петровського", постанова господарського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2007 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 травня 2007 року, якими підтверджується правильність дій управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Дніпропетровської області по списанню недоїмки з ВАТ "ДМЗ ім.Петровського" відповідно до вимог ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами" №2181; відповідь Пенсійного фонду України від 14 липня 2005 року про правильність списання з ВАТ "ДМЗ ім.Петровського" заборгованості у сумі 18732611 грн. 74 коп., ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2001 року, якою відхилено грошові вимоги управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська в сумі основної заборгованості 18732611 грн. 74 коп.; акт КРВ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 16 травня 2003 року та довідка головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 19 квітня 2002 року за результатами перевірок про відсутність порушень при списанні заборгованості за період з 1 квітня 2001 року по 10 квітня 2003 року.

Давши належну оцінку наведеним та іншим доказам в їх сукупності та взаємозв`язку, місцевий суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що у справі відсутні докази, які підтверджували б пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення у перевищенні службових повноважень, що спричинили тяжкі наслідки і, зважаючи на те, що вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, вірно визнав її невинною за вказаним обвинуваченням.

Таким чином, як правильно зазначено у судових рішеннях, ОСОБА_1 діяла в межах наданих їй повноважень та підписала повідомлення про списання недоїмки з ВАТ "ДМЗ ім.Петровського" на загальну суму 18 732 611 грн. 75 коп. відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) №2181 від 21 грудня 2000 року.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

За таких обставин касаційний суд вважає, що судові рішення є законними та обгрунтованими і не вбачає підстав для їх скасування, про що йдеться у касаційному поданні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 липня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 відмовити.