5-646км08 Про насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 лютого 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, і касаційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_3. на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21 червня 2005 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2007 року.

Цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянин України, такий, що відповідно до

ст. 89 КК України (2341-14) судимості не мав,

засуджений до позбавлення волі:

- за ч. 1 ст. 152 КК України (2341-14) на чотири роки;

- за ч. 2 ст. 153 КК України (2341-14) на п'ять років.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів ОСОБА_1. визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.

Також даним вироком ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 153 КК України (2341-14) виправдано.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 209 грн. 60 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У частині заявлених ОСОБА_2. позовних вимог на суму 3204 грн. цивільний позов залишено без розгляду.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 4 жовтня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 14 грудня 2006 року касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задоволено, касаційні скарги представника потерпілої ОСОБА_3., засудженого ОСОБА_1. і в його інтересах захисника ОСОБА_4. . задоволено частково. Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 4 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1. скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді 17 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області вирок щодо ОСОБА_1. залишила без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1засуджено за те, що він 12 листопада 2003 року приблизно о 19-ій год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в автобусі "Iкарус 256", що знаходився поблизу лісосмуги поруч з 7-им кілометром автодороги с. Северинка - смт. Олександрівка Кіровоградської області, погрожуючи ОСОБА_2. застосуванням фізичного насильства та завдаючи їй удари в область голови і тулуб, використовуючи її безпорадний стан, вчинив згвалтування потерпілої та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вступивши в аногенітальний статевий контакт.

Цим же вироком ОСОБА_1за ст. 153 ч. 1 КК України (2341-14) виправдано. Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в насильницькому задоволенні з ОСОБА_2. за вищенаведених обставин статевої пристрасті неприродним способом шляхом орогенітального статевого контакту.

У касаційному поданні прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу щодо ОСОБА_1надіслати на новий апеляційний розгляд. Мотивує прохання тим, що апеляційний суд всупереч вимог ст. 399 КПК України (1001-05) при новому апеляційному розгляді справи не звернув уваги на вказівки суду касаційної інстанції. Наведене, на думку прокурора, обумовило безпідставність висновку апеляційного суду про обгрунтованість виправдання засудженого за ст. 153 ч. 1 КК України (2341-14) та залишення вироку в частині призначеного йому покарання без зміни.

У касаційній скарзі і доповненні до неї представник потерпілої ОСОБА_3. просить судові рішення щодо ОСОБА_1скасувати і наводить доводи, аналогічні тим, які наведені прокурором у касаційному поданні. Також вказує про неправильне вирішення цивільного позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подання і скарги, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджується дослідженими і належно оціненими судом доказами і в касаційному поданні прокурором та в касаційній скарзі представником потерпілої не оспорюється.

Як вбачається з матеріалів справи, при повторному її розгляді апеляційний суд перевірив доводи апеляцій прокурора та представника потерпілої про необгрунтованість виправдання ОСОБА_1за ч. 1 ст. 153 КК України (2341-14) та визнав їх безпідставними, належним чином умотивувавши своє рішення.

Дії ОСОБА_1за ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно.

Призначаючи ОСОБА_1. покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України (2341-14) та врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного і конкретні обставини справи.

Апеляційний суд, розглядаючи справу в апеляційному порядку, визнав покарання, призначене ОСОБА_1., достатнім і необхідним для його виправлення.

Підставами для такого висновку апеляційного суду слугували дані про особу винного, який є таким, що судимості не мав, позитивно характеризувався за місцем проживання і роботи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Крім того, апеляційним судом було взято до уваги те, що на час повторного апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 відбув понад 1/2 строку покарання, не допускав порушень режиму утримання і трудової дисципліни, до роботи ставився сумлінно і мав заохочення, що стало підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді виправних робіт з відрахуванням 15 % в дохід держави відповідно до постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області від 13.12.2006 року. Після заміни покарання більш м'яким ОСОБА_1 працював, характеризувався позитивно та частково відшкодував заподіяну потерпілій шкоду.

З огляду на викладене, доводи прокурора та захисника ОСОБА_3. про недотримання апеляційним судом при повторному розгляді справи вказівок, які містились в ухвалі Верховного Суду України від 14 грудня 2006 року щодо необгрунтованості виправдання ОСОБА_1за ч. 1 ст. 153 КК України (2341-14) та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості, є безпідставними.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Цивільний позов вирішено судом правильно. Що ж стосується доводів захисника ОСОБА_3. про те, що суд безпідставно не стягнув із засудженого суму відшкодування втраченого заробітку, то в цій частині цивільний позов залишено без розгляду, що не позбавляє ОСОБА_2. права на пред'явлення його в порядку цивільного судочинства.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів ухвалила:

у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи (rs412265) судом апеляційної інстанції, і касаційної скарги представника потерпілої ОСОБА_3. відмовити.