У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Cудової палати у кримінальних справах Верховного
Суду України у складі :
головуючого
Косарєва В.I.,
суддів
Школярова В.Ф. і Нікітіна Ю.I.,
за участю прокурора
Казнадзея В.В.
та захисника
ОСОБА_5.,
засуджених ОСОБА_1. і ОСОБА_2.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 лютого 2008
року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених
ОСОБА_1. і ОСОБА_2., їх захисників ОСОБА_3. та ОСОБА_4. на вирок
апеляційного суду Одеської області від 18 липня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженку с. Маяки Біляївського району
Одеської області, раніше не судиму,
засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
покарання у виді позбавлення волі строком на дванадцять років.
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2, уродженця с. Томаківка Нікопольського
району Дніпропетровської області, раніше не судимого,
засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
покарання у виді позбавлення волі строком на дванадцять років.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1. і ОСОБА_2. на
користь ОСОБА_6. на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., а
на користь ОСОБА_7. і ОСОБА_8. по 15 000 грн.
За вироком суду ОСОБА_1. і ОСОБА_2. визнані винними у тому,
що 13-14 грудня 2004 року о 21 год., перебуваючи біля тимчасової
споруди, яка розташована на 21 км об'їзної дороги м. Одеси в
Біляївському районі Одеської області, на грунті особистих
неприязних відносин, за попередньою змовою групою осіб, здавлюючи
шию потерпілої рушником, умисно вбили ОСОБА_9. і спалили її труп.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджена ОСОБА_1.
зазначає про однобічність та неповноту досудового і судового
слідства, неправильне застосування кримінального закону та
надмірну суворість покарання. Засуджена просить вирок щодо неї
змінити та перекваліфікувати її дії на вчинення злочину з
необережності і призначити їй більш м'яке покарання, ніж
передбачене законом. У доводах зазначає, що зібраними у справі
доказами не доведено вчинення нею умисного вбивства ОСОБА_9.
Вказує про те, що вирок обгрунтовано лише її показаннями та
показаннями засудженого ОСОБА_2., які одержані під час досудового
слідства внаслідок застосування недозволених методів. Засуджена
зазначає про те, що суд безпідставно обгрунтував вирок показаннями
свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12, які судом допитані не були,
а під час досудового слідства свої показання змінювали. Вказує на
наявність протиріч у даних висновків експертиз трупа потерпілої,
які суд не дав можливості усунути, відмовивши у допиті експертів.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2.
порушує питання про скасування вироку, який вважає незаконним. У
доводах зазначає про те, що умисного вбивства ОСОБА_9. не вчиняв,
а вирок обгрунтовано показаннями, які одержані внаслідок
застосування недозволених методів слідства. ОСОБА_2. вказує на
відсутність у справі жодних доказів його винності. Зазначає, що
лише допоміг
ОСОБА_1. приховати сліди вчиненого нею злочину. Вказує, що
суд не звернув увагу на те, що показання потерпілої ОСОБА_6,
свідків ОСОБА_10 й ОСОБА_7 та дані висновків експертиз, які
покладено в основу вироку, містять істотні суперечності, які не
були судом усунуті.
У касаційній скарзі захисника ОСОБА_3. ставиться питання про
скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.
На його думку, вчинення ОСОБА_1 умисного вбивства ОСОБА_9. за
попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2. є недоведеним. Захисник
вважає, що судом неправильно встановлено обставини, що підлягають
доказуванню в кримінальній справі. Зокрема, це час і місце
вчинення ними злочину, спосіб та інші обставини злочину. При цьому
захисник зазначає, що в основу вироку покладено обвинувачення, яке
не відповідає матеріалам справи щодо наявності даних про попередню
змову на вчинення засудженими умисного вбивства. Крім цього
посилається на те, що вирок обгрунтовано лише показаннями
обвинувачених, які одержані внаслідок застосування до них
недозволених методів слідства. Захисник вважає, що в основу вироку
безпідставно покладено суперечливі показання свідків ОСОБА_13,
ОСОБА_10, ОСОБА_7, які не були допитані судом, а також зазначає
про те, що суд не перевірив даних висновків судово-медичних
експертиз.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї захисник ОСОБА_4.
ставить питання про скасування вироку і направлення справи на
новий судовий розгляд. Згідно з його доводами, підставами для
скасування вироку є однобічність і неповнота досудового та
судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у
вироку, фактичним обставинам справи. Захисник вважає, що судом не
встановлено часу, місця і обставин вчинення злочину, а в
обвинуваченні не вказано, які саме дії вчинено кожним із
засуджених, як і коли відбулася їх змова на вчинення умисного
вбивства. У доводах захисник зазначає про те, що вирок
обгрунтовано лише показаннями обвинувачених, які одержані
внаслідок застосування недозволених методів слідства та
суперечливими показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_12,
які судом допитані не були. Захисник вважає, що суд обгрунтував
вирок показаннями свідка ОСОБА_10, особу якого не встановлено.
Вказує про те, суд не перевірив суперечливих даних судово-медичних
експертиз і, безпідставно відмовивши у допиті експертів,
обгрунтував вирок не перевіреними доказами.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
засудженої ОСОБА_1. про те, що вона вчинила вбивство ОСОБА_9.
через необережність, пояснення засудженого ОСОБА_2., який
ствердив, що вчинив заздалегідь не обіцяне приховування вбивства
ОСОБА_1 потерпілої ОСОБА_9., пояснення захисника ОСОБА_5., яка
підтримала касаційні скарги, думку прокурора Казнадзея В.В., який
вважав вирок законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали
кримінальної справи та обговоривши доводи касаційних скарг,
колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають
задоволенню.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 і ОСОБА_2. умисного
вбивства за попередньою змовою групою осіб відповідає фактичним
обставинам справи і підтверджується дослідженими в судовому
засіданні і наведеними у вироку доказами.
Доводи засуджених ОСОБА_1. і ОСОБА_2. про те, що вони до
початку злочину не домовлялись про спільне його вчинення
перевірялись судом і обгрунтовано визнані такими, що
спростовуються дослідженими по справі доказами.
Наявність такого умислу і змови ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на
вбивство ОСОБА_9. підтверджено їх показаннями на досудовому
слідстві.
Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1. і ОСОБА_2. в ході
досудового слідства не заперечували своєї участі у вчиненні ними
умисного вбивства потерпілої ОСОБА_9. за попередньою змовою групою
осіб і давали показання про обставини цього злочину, вказуючи на
конкретну роль кожного з них.
При цьому ОСОБА_1. визнала, що після сварки з потерпілою
домовилась із ОСОБА_2. про вчинення умисного вбивства ОСОБА_9. та
разом з ним задушили останню рушником, а труп кинули у колодязь і
спалили.
ОСОБА_2. показав, що між ОСОБА_9. і ОСОБА_1 виникла сварка,
після якої остання попросила допомогти їй вбити
ОСОБА_9., і вони задушили її рушником. Згодом за ініціативою
ОСОБА_1. вони сховали труп ОСОБА_9. у колодязі, де через
кілька днів спалили його.
Як убачається із показань свідка ОСОБА_13., вона була
очевидцем того, як ОСОБА_1. та ОСОБА_2. спільно задушили потерпілу
ОСОБА_9. рушником.
Свідок ОСОБА_10. показав, що ОСОБА_1. і ОСОБА_2. сказали йому
про те, що задушили ОСОБА_9. та заховали її труп у колодязь.
ОСОБА_10. ствердив, що ОСОБА_1. наполягала на тому, щоб спалити
труп. Він бачив, як ОСОБА_2. зібрав автомобільні покришки, кинув
їх у цей колодязь і спалив труп ОСОБА_9.
Згідно із даними протоколу огляду місця події і висновків
судово-медичної та молекулярно-біологічної ДНК експертиз, в
Біляївському районі Одеської області у колодязі виявлено згорілі
фрагменти кісток і м'яких тканин та частину матки із
протизаплідною спіраллю потерпілої
ОСОБА_9.
Вказані обставини ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_11 та ОСОБА_10.
підтвердили під час очних ставок і відтворення ними обстановки та
обставин події.
Таким чином, ці та інші наведені у вироку докази переконливо
свідчать про те, що ОСОБА_1. і ОСОБА_2. за попередньою змовою
вчинили умисне вбивство ОСОБА_9., їх винність у цьому злочині
доведена повністю, кваліфікація дій за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною, а доводи касаційних скарг щодо
недоведеності їх винності - безпідставними.
Твердження ОСОБА_1. і ОСОБА_2. про те, що вони на досудовому
слідстві обмовили себе під впливом недозволених методів суд
перевірив і обгрунтовано визнав такими, що спростовуються
матеріалами справи. З таким висновком суду погоджується і колегія
суддів, оскільки він стверджується даними проведеної прокурором
перевірки, внаслідок якої таких порушень закону не встановлено і у
порушенні кримінальної справи відмовлено (а. с. 129, т. 2).
Доводи засуджених і їх захисників про суперечливість
висновків судово-медичних експертиз, колегія суддів вважає
необгрунтованими, оскільки в справі проведено
молекулярно-біологічну експертизу, якою встановлено дані про те,
що за ДНК-профілями виявлені на місці події обгорілі кісткові
останки були частинами трупа потерпілої ОСОБА_7 Iрини
Петрівни (а. с. 50, т. 4).
Колегія суддів вважає безпідставними твердження у касаційних
скаргах про те, що суд поклав в основу вироку суперечливі докази,
зокрема дані, встановлені показаннями свідків ОСОБА_10. і
ОСОБА_13., які судом допитані не були.
Так, згідно зі статтею 306 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, у
випадках неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або
інших причин неможлива, суд може оголосити показання свідка, дані
під час дізнання і досудового слідства.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду
грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх
обставин справи в їх сукупності, а суд, оголосивши показання цих
свідків, не порушив вимог закону, оскільки не надав цим доказам
наперед встановленої сили.
Як убачається із матеріалів справи, суд належним чином
перевірив ці показання і врахував, що вони підтверджуються іншими
доказами, зокрема показаннями ОСОБА_1. і ОСОБА_2., даними огляду
місця події і судово-медичних експертиз.
Покарання засудженим ОСОБА_1. та ОСОБА_2. призначено
відповідно вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням
тяжкості вчиненого злочину, даних про їх особу, обставин, які
пом'якшуючих та обтяжують покарання, в тому числі й тих, на які є
посилання у касаційних скаргах. Таке покарання колегія суддів
вважає необхідним і достатнім для виправлення засуджених та
попередження нових злочинів.
Ураховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для
зміни чи скасування вироку та для пом'якшення призначеного
засудженим покарання.
Керуючись статтями 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2. та їх
захисників ОСОБА_3. і ОСОБА_4. залишити без задоволення, а вирок
апеляційного суду Одеської області від 18 липня 2007 року щодо
засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - без зміни.
Судді:
Косарєв В.I. Школяров В.Ф. Нікітін Ю.I.