Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 14 лютого 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на вирок Боровського районного суду Харківської області від 22 серпня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 367 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік.

В апеляційному порядку вирок не оскаржено.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, працюючи на посаді голови Песко-Радьківської сільської ради Боровського району, будучи службовою особою з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями допустив службову недбалість. В грудні 2003 року - січні 2004 року Песко-Радьківською сільською радою був укладений договір без номеру і дати з Борівською районнною радою про надання цільової субвенції загальною сумою 50 000 грн., в тому числі на утримання районної ради 9 000 грн.. У договорі відсутні підстави для призначення конкретних витрат, які передаються і відносяться до повноважень районної ради з пропонуванням розрахунків коштів, які передаються. Всупереч вимогам п. 2 ст. 85, п. 3 ст. 92 Бюджетного Кодексу України ОСОБА_1 в період жовтня-грудня 2003 року неналежно виконував свої посадові обов'язки, склав проект бюджету сільської ради, який в послідуючому було подано на бюджетну комісію сільської ради, у витратну частину якого, в число субвенцій на утримання об'єктів спільного користування, були включені цільові субвенції від Песько-Радьківської сільської ради на суму 9 000 грн. на утримання районної ради. Рішенням Песько-Радьківської сільської ради ХІVсесії ХХХІV скликання від 31.12.2003 року був затверджений бюджет на 2004 рік, в результаті чого зазначені кошти в числі інших субвенцій були направлені в районний бюджет та витрачені Боровською районною радою у повновому обсязі на власні потреби.

У касаційному поданні прокурора порушується питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначається, що суд безпідставно не застосував щодо засудженого додаткове покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Заслухавши доповідача, прокурора, який пропонував направити справу для проведення службової перевірки для усунення протиріч, які містяться в оригіналі вироку та його копії, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання слід залишити без задоволення з таких підстав.

Посилання у поданні прокурора на те, що суд неправильно застосував кримінальний закон та не призначив ОСОБА_1 додаткове покарання, яке є обов'язковим, засуджуючи його за ч. 1 ст. 367 КК України безпідставні.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, в оригіналі вироку в його резолютивній частині зазначено, що ОСОБА_1. визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок слід залишити без зміни, оскільки він є законний і обгрунтований.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення, а вирок Боровського районного суду Харківської області від 22 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.